Бусел Яків Григорович

український військовик, громадсько-політичний діяч, один з організаторів УПА, член Проводу ОУН

Я́ків Григо́рович Бу́сел (псевда: «Дніпровий», «Галина», «Заславський», «Київський», «Шахтар») (26 січня 1912(19120126), Митава (біля Риги), Ліфляндська губернія (за іншими даними — Кальварія (тепер — мікрорайон Вільнюса), Віленська губернія) — 15 вересня 1945, с. Бишки, Козівський район, Тернопільська область)  — український політичний діяч, публіцист, член Проводу ОУН (від серпня 1943), заступник командира УПА-Південь (1-ша половина 1944), начальник політвідділу Головного військового штабу(ГВШ) УПА (1944—1945).

Яків Григорович Бусел
Народився 26 січня 1912(1912-01-26)
Митава (біля Риги), Ліфляндська губернія
(за інш.дан. Кальварія (біля Вільнюса), Віленська губернія), Російська імперія
Помер 15 вересня 1945(1945-09-15) (33 роки)
с. Бишки, Козівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
·Загинув у бою з НКВС
Національність українець
Діяльність журналіст-публіцист
Відомий завдяки теоретик і організатор боротьби УПА
Alma mater Львівський університет (юриспруденція)
Посада заступник командира УПА-Північ
начальник політвиховного відділу ГВШ УПА
Військове звання  Підполковник (посмертно)
Партія ОУНР, ОУН
Родичі Брат Бусел Олександр
Нагороди Золотий Хрест Заслуги (посмертно)


Лицар Золотого Хреста Заслуги (посмертно).

Брат — Олександр Бусел.

Життєпис ред.

У 1932—1933 роках  — студент юридичного факультету Львівського університету, на канікулах вів організаційну роботу в Клевані на Рівненщині.

Роки боротьби ред.

У 1933 — повітовий командант ОУН Рівненщини. Заарештований польською поліцією 10 вересня 1933, засуджений Рівненським окружним судом 1 червня 1934 за приналежність до ОУН на 4 роки. Вийшов на волю 3 січня 1936 за амністією.

Організаційний референт крайового проводу ОУН ПЗУЗ (1936—1937). Удруге заарештований у червні 1937 (7.08.1937). Засуджений на Рівненському процесі (22—26 травня 1939) до 12 років. Вийшов на волю у вересні 1939. Співробітник політико-пропагандистського осередку при Проводі ОУН у Кракові (1940—1941).

Один з організаторів та учасник Другого великого збору ОУН(б) (квітень 1941). Протягом 1941—44 очолював крайовий політично-пропагандистський осередок, редагував всі підпільні видання на Північно-західних українських землях (ПЗУЗ, 1935—1937). Редактор підпільних видань ОУН і Української повстанської армії на ПЗУЗ:

  • «Інформатор» (1942—1943),
  • «Вісті з фронту УПА» (1943),
  • «До зброї» (1943—1944) та ін.
 
Яків Бусел, 1940-ві

На Третьому надзвичайному великому зборі ОУН(б) (серпень 1943) обраний членом Проводу.

Ініціатор скликання Першої конференції поневолених народів Сходу Європи і Азії (листопад 1943).

У лютому-серпні 1944, як заступник провідника ОУН і заступник командира УПА-Північ керував усім повстанським рухом краю, оскільки в цей час Дмитро Клячківський перебував на німецькій частині за лінією фронту. Улітку 1944 брав участь у творенні Національно-визвольної революційної організації.

Керівник політвишколу при Проводі ОУН, начальник політвиховного відділу Головного військового штабу (ГВШ) УПА (1944—1945).

Друкувався в підпільних виданнях, видав брошуру «Совєтський патріотизм». Восени 1945 — керівник суспільно-політичної референтури крайового проводу на Волині.

За оцінкою Василя Кука, Бусел був справжнім ідеологічним наставником УПА, а Петро Полтава, Осип Дяків-Горновий — його учнями і помічниками.

Загинув 15 вересня 1945 у бою з підрозділом внутрішніх військ НКВС у с. Бишки Козівського району Тернопільської області.

Публіцистика ред.

Нагороди ред.

  • Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 3/52 від 12.10.1952 р. полковник-політвиховник УПА Яків Бусел — «Київський» нагороджений Золотим хрестом заслуги УПА.

Вшанування пам'яті ред.

  • У багатьох містах України є Вулиця Героїв УПА, до яких належить і Яків Бусел.
  • 13.10.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Рівне Золотий хрест заслуги УПА (№ 004) переданий Віктору Буселу, племіннику Якова Бусела — «Київського».

Література ред.

Посилання ред.

Див. також ред.