Детермінізм
Детерміні́зм (лат. determinare — «визначити», «обмежити») — це термін для метафізичного погляду на те, що весь світ, включно з людиною та всіма діями, визначені певним чином. Однак це залежить від різних факторів, таких як спадковість і навколишнє середовище, а також від інших характеристик об'єктів. Тому людина не має свободи волі. Хоча детермінізм часто розглядається як протилежність свободі волі, філософи стверджують, що ці концепції сумісні.[1][2] Детермінізм — це теоретичний підхід до причиново-наслідкових зв'язків.[3]
Сьогодні ця теорія часто асоціюється з аргументом, що це визначення є фізичним, а не теологічним. Отже, не Бог чи норни визначали головні чи другорядні лінії в житті людини; фізичні закони визначають кожну деталь. Слід зазначити, що згідно з квантовою механікою фізики, незрозуміло, чи є Всесвіт детермінованим. Крім того, наука та математика базуються на базових припущеннях (аксіомах), які вважаються істинними та складають основу більшої системи теорем. Крім того, у природничих науках можна лише надати документацію про те, що наукова гіпотеза чи теорія є неправильною. Це означає, що в даний час (2022 рік) неможливо ні довести, ні спростувати, якщо Всесвіт детермінований.
Однак розгляд детермінізму у фізичному контексті (природний детермінізм) є переважно тенденцією останніх часів, тоді як раніше в історії можна було радше сприймати світ відповідно до різних форм релігійного детермінізму. Однак очевидно, що людина завжди була схильна інтерпретувати світ як вираження причинно-наслідкового зв'язку або форму необхідності.
Вирізняють економічний детермінізм (за яким суспільно-класова позиція визначається матеріальними відносинами), ідеологічний детермінізм (за яким домінантні ідеї неминуче долають будь-які конкурентні теорії), технологічний детермінізм (за яким соціальні наслідки таких мас-медіа, як, наприклад, телебачення, мають лінійний і легко передбачуваний характер).[3]
Детермінізм — філософське вчення про загальну об'єктивну зумовленість явищ природи, суспільства та людської психіки, зокрема волі, внаслідок причинності, тобто такого зв’язку явищ, за якого одне явище (причина) за певних умов породжує інше (дію). Це точка зору, згідно з якою всі події визначаються раніше існуючими причинами. Зокрема, детерміністичний підхід відстоює діалектичний матеріалізм.
Відповідно до різних галузей знань загальні принципи детермінізму спеціалізуються: фізичний детермінізм, органічний детермінізм, соціальний детермінізм тощо.
На принципі детермінізму ґрунтується діалектико-матеріалістичне вчення про активно-практичну чинність людини та її свободу.
Релігійний детермінізмРедагувати
Релігійний детермінізм робить божественні сили відповідальними за те, що відбувається у світі. Різновидом такого способу мислення є астрологія, де ідея свободи волі людини спростовується у зв'язку з ідеєю про те, що положення небесних тіл визначає нашу долю. Були також деякі детерміністські риси християнства, оскільки Бог має всемогутність і всезнання, що є вираженням його провидіння, то він передбачив усі події у світі, і в певному сенсі також визначив їх. Однак багато відомих мислителів у християнстві вважали, що ідея всемогутності Бога сумісна зі свободою волі — наприклад, Фома Аквінський — і таким чином вони займають позицію, яка називається компатибілізмом. Але не всі так думають. Мартін Лютер відомий тим, що категорично заперечував те, що людина повинна мати справжню свободу волі, і таким чином створює благодатний грунт для доктрини приречення, де спасіння чи загибель окремої людини вже визначено Богом наперед.
Природний детермінізмРедагувати
Жоден фізик не може досліджувати, чи є Всесвіт детермінованим, оскільки фізика за визначенням завжди може мати справу лише з емпіричною частиною Всесвіту, і часто лише з тією, яка є причинно-наслідковою. Таким чином, статистичні закони квантової механіки також є лише законами того, наскільки ймовірно щось є, і не можуть мати справу з самим випадком. Однак до появи квантової теорії багато хто вважав, що Всесвіт також можна обчислити до найдрібніших деталей, але він рухався, серед іншого, Нільс Бор знає про «велике розчарування» Альберта Ейнштейна.
Слід зазначити, що хоча квантова теорія знає, серед іншого, Нільс Бор вважає, що він виключив, що за квантовими явищами повинні бути приховані детермінанти, але це метафізичне твердження, яке неможливо встановити експериментально. Сучасна теорія хаосу вказує на «Те, що зараз лежить перед нами, — це опис, який лежить десь між переданими образами детермінованого світу та довільним світом чистої випадковості».[4]
Політичний детермінізмРедагувати
У політичній філософії детермінізм — це термін для політичних ідеологій, які стверджують, що хід історії є наперед визначеним. Це припущення зустрічається особливо в марксистській теорії, де з часом відбулася внутрішня суперечка щодо «правильної доктрини». Детерміністер стверджує, що концепція Карла Маркса про диктатуру пролетаріату означає соціальний розвиток, який є неминучим, тоді як інше крило марксизму стверджує, що класова боротьба є динамічними відносинами між капіталістами та робітниками, результат яких не визначений заздалегідь.
Домарксистський детермінізм ототожнював причинність з необхідністю, заперечував випадковість, що призводило до фаталізму, імовірність розглядав поза детермінізмом, статистичні зв'язки протиставляв матеріальній детермінації явищ.
Марксистські філософи вважали, що метафізичний детермінізм виявився неспроможним пояснити природні та соціальні явища.
Діалектико-матеріалістичний підхідРедагувати
Діалектико-матеріалістичний детермінізм виходить з визначення багатоманітності відношень детермінації. Його зміст поряд з положенням про причинність розкривається в категоріях взаємозв'язок, взаємодія, абсолютне і відносне, необхідність і випадковість, закон, умова, можливість і дійсність, підстава і наслідок.
Біологічний детермінізмРедагувати
Біологічний детермінізм має справу з еволюцією видів, яка є детермінованою, не потребуючи такої фізики в цілому. Прикладом біологічного детермінізму може бути твердження про те, що всі види мають потенціал досягти рівня інтелекту, подібного до людського, але що траєкторія руху кожної частинки у Всесвіті не є наперед визначеною. Біологічний детермінізм пов'язаний з теорією еволюції.
Детермінізм лінгвокультурнийРедагувати
У комунікативній лінгвістиці — визначеність чинників комунікативного акту в міжмовній і міжкультурній комунікації лінгвістичними (засоби мовного коду і закони їхньої організації) і відповідними культурними (традиції, звичаї, усталені норми, схеми спілкування тощо) впливами.[3]
Детермінологізація (лат. de… — префікс на позначення відокремлення, віддалення, припинення, відміну + термінологізація) — втрата терміном своїх дефінітивних і системних характеристик і перехід терміна до складу загальновживаних слів, що супроводжується втратою зв'язку зі спеціальним (науковим) поняттям і набуттям нового значення, здебільшого метафоричного, наприклад: екологія мови, екологія почуття, інфраструктура життя, інфузорія почуття, синдром недовіри та ін.[3]
ПриміткиРедагувати
- ↑ Richard Langdon Franklin (1968). Freewill and determinism: a study of rival conceptions of man. Routledge & K. Paul. ISBN 9780710031570.
- ↑ Conceptually (20. januar 2019). Determinism - Explanation and examples. conceptually.org. Процитовано 20. januar 2019.
- ↑ а б в г Загнітко Анатолій. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни. — Донецьк: ДонНУ, 2012. — 402 c. ISBN 978-966-639-554-5
- ↑ Prigogine, Ilya; Stengers, Isabelle (1997). The End of Certainty: time, chaos, and the new laws of nature. The Free Press. ISBN 978-0-684-83705-5. Архів оригіналу за 22. oktober 2020. Процитовано 7. februar 2016.
ЛітератураРедагувати
- В. Кизима. Детермінізм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- «Філософський словник» / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.
- О. Кравченко. Лапласівський (механічний) детермінізм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Детермінізм [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 334-335. — 1000 екз.
- ДЕТЕРМІНІ́ЗМ [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.] //ЕСУ
- Детермінізм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 272-273.
Див. такожРедагувати
|
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |