Супердетермінізм
Супердетермінізм — у квантовій механіці є лазівкою[en] в теоремі Белла. Якщо постулювати, що існує кореляція між будь-якою системою, що вимірюється, та вибором того, які вимірювання над нею виконуються, то припущення теореми більше не виконуються. Це означає, теорія прихованих параметрів, яка є супердетермінованою, може відповідати поняттю Белла про локальну причинність та все ж порушувати нерівності, отримані з теореми Белла[1]. Це дає змогу побудувати теорію локальних прихованих параметрів[en], яка відтворює передбачення квантової механіки та для якої було запропоновано кілька іграшкових моделей[en][2][3][4]. Окрім того, що супердетерміновані моделі є детермінованими, вони також постулюють кореляції між станом, який вимірюється, та параметрами вимірювання.
Огляд
ред.Теорема Белла робить припущення, що окремі вимірювання на кожному детекторі можна вибирати незалежно одне від одного та від прихованих параметрів, які визначають результат вимірювання. Цей зв'язок часто називають незалежністю вимірювання або статистичною незалежністю. У супердетермінованій теорії це співвідношення не виконується; між прихованими змінними та параметрами вимірювання обов'язково існує кореляція. Оскільки вибір вимірювань і приховані параметри заздалегідь визначені, результати вимірювання на одному детекторі можуть залежати від того, яке вимірювання виконується на іншому детекторі; при цьому не вимагається, щоб інформація поширювалася швидше за швидкість світла. Припущення про статистичну незалежність іноді називають вільним вибором або припущенням вільної волі, оскільки його заперечення означає, що люди-експериментатори не можуть вільно вибирати, яке вимірювання виконувати.
Існує можливість досліджувати обмежені версії супердетермінізму, які стверджують, що кореляції між прихованими параметрами та вибором вимірювання були встановлені в недалекому минулому[5]. Однак в загальному випадку супердетермінізм принципово не піддається перевірці, оскільки можна вважати, що кореляції існують з часів Великого вибуху, через що лазівку неможливою усунути[6].
У 1980-х роках Джон Стюарт Белл обговорював супердетермінізм в інтерв’ю BBC[7][8]:
Існує спосіб уникнути припущення про надсвітлові[en] швидкості та примарні дії на відстані. Але цей спосіб передбачає абсолютний детермінізм у Всесвіті, повну відсутність свободи волі. Якщо припустити, що Всесвіт супердетермінований, де не тільки нежива природа працює за допомогою прихованого годинникового механізму, але й наша поведінка, включаючи нашу віру в те, що ми вільні вибирати один експеримент, а не інший, абсолютно наперед визначена, включаючи «вибір» експериментатора провести один набір вимірювань, а не інший, то труднощі зникають. Зникає потреба в сигналі, швидшому за світло, який має повідомити частинці А, яке вимірювання було виконано на частинці В, оскільки Всесвіт, включаючи частинку А, вже «знає», яким буде це вимірювання та його результат.
Хоча Белл визнавав лазівку, він також стверджував, що вона не є правдоподібною. Навіть якщо проведені вимірювання вибираються детермінованими генераторами випадкових чисел, вибір можна вважати «фактично вільним для поставленої мети», оскільки вибір машини змінюється великою кількістю дуже малих впливів. Малоймовірно, що прихований параметр буде чутливим до тих самих малих впливів, до яких був чутливий генератор випадкових чисел[9].
Лауреат Нобелівської премії Герард 'т Гофт обговорював цю лазівку з Джоном Беллом на початку 1980-х років. «Я поставив запитання: припустімо, що рішення Аліси та Боба також слід розглядати як такі, що не є результатом вільного вибору, а визначаються всім, що міститься в теорії. Джон сказав, ну, ви знаєте, я повинен виключити такий сценарій. Якщо припустити таку можливість, то те, що я сказав, не може бути застосовано. Я сказав, що Аліса і Боб приймають рішення з якоїсь причини. Причина криється в їхньому минулому і повинна бути включена в загальну картину»[10].
За словами фізика Антона Цайлінгера, якщо супердетермінізм має місце, деякі його наслідки поставили б під сумнів цінність самої науки, роблячи неможливою спростовуваність:
[Ми] завжди неявно припускаємо свободу експериментатора... Це фундаментальне припущення є важливим для занять наукою. Якби це припущення не відповідало дійсності, я вважаю, що взагалі не мало б сенсу проводити експерименти стосовно явищ природи, оскільки тоді природа могла б визначити наші питання, і це могло б скерувати експерименти таким чином, щоб ми прийшли до хибної картини природи[11].
Фізики Сабіна Госсенфельдер і Тім Палмер[en] стверджували, що супердетермінізм «є багатонадійним підходом не тільки для розв'язання проблеми вимірювання[en], але й для розуміння очевидної нелокальності квантової фізики»[12].
Уайзмен[en] і Кавальканті стверджують, що будь-яка гіпотетична супердетермінована теорія «була б такою ж правдоподібною та привабливою, як віра у всюдисущий інопланетний контроль розуму»[13].
Приклади
ред.Перша супердетермінована модель прихованих параметрів була висунута Карлом Генрі Брансом[en] у 1988 році[2]. Інші моделі були запропоновані у 2010 році Майклом Голом[3], а у 2022 році Донаді та Госсенфельдер[4]. Герард 'т Гофт назвав свою модель клітинного автомата квантової механіки супердетермінованою[14], хоча залишається незрозумілим, чи відповідає вона цьому визначенню.
Деякі автори вважають ретрокаузальність у квантовій механіці прикладом супердетермінізму, тоді як інші автори вважають ці два випадки різними[15]. Наразі немає узгодженого визначення для їх розрізнення.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Larsson, Jan-Åke (2014). Loopholes in Bell inequality tests of local realism. Journal of Physics A: Mathematical and Theoretical (англ.). 47 (42): 16. arXiv:1407.0363. Bibcode:2014JPhA...47P4003L. doi:10.1088/1751-8113/47/42/424003. (англ.)
- ↑ а б Brans, Carl H. (1 лютого 1988). Bell's theorem does not eliminate fully causal hidden variables. International Journal of Theoretical Physics (англ.). 27 (2): 219—226. doi:10.1007/BF00670750. ISSN 1572-9575.
- ↑ а б Hall, Michael J. W. (16 грудня 2010). Local Deterministic Model of Singlet State Correlations Based on Relaxing Measurement Independence. Physical Review Letters. 105 (25): 250404. doi:10.1103/PhysRevLett.105.250404. PMID 21231566.
{{cite journal}}
:|hdl-access=
вимагає|hdl=
(довідка) (англ.) - ↑ а б Donadi, Sandro; Hossenfelder, Sabine (19 серпня 2022). Toy model for local and deterministic wave-function collapse. Physical Review A. 106 (2): 022212. arXiv:2010.01327. doi:10.1103/PhysRevA.106.022212. (англ.)
- ↑ Thomas Scheidl; Rupert Ursin; Johannes Kofler; Sven Ramelow; Xiao-Song Ma; Thomas Herbst; Lothar Ratschbacher; Alessandro Fedrizzi; Nathan K. Langford та ін. (2010). Violation of local realism with freedom of choice. Proc. Natl. Acad. Sci. (англ.). 107 (46): 19708—19713. arXiv:0811.3129. Bibcode:2010PNAS..10719708S. doi:10.1073/pnas.1002780107. PMC 2993398. PMID 21041665.(англ.)
- ↑ Wolchover, Natalie. The Universe Is as Spooky as Einstein Thought. The Atlantic (амер.). Процитовано 20 лютого 2017.
- ↑ BBC Radio interview with Paul Davies, 1985 (англ.)
- ↑ The quotation is an adaptation from the edited transcript of the radio interview with John Bell of 1985. See The Ghost in the Atom: A Discussion of the Mysteries of Quantum Physics (англ.), by Paul C. W. Davies and Julian R. Brown, 1986/1993, pp. 45-46
- ↑ J. S. Bell, Free variables and local causality, Epistemological Letters, Feb. 1977. Reprinted as Chapter 12 of J. S. Bell, Speakable and Unspeakable in Quantum Mechanics (Cambridge University Press 1987) (англ.)
- ↑ Musser, George (7 жовтня 2013). Does Some Deeper Level of Physics Underlie Quantum Mechanics? An Interview with Nobelist Gerard 't Hooft (англ.).
- ↑ A. Zeilinger, Dance of the Photons, Farrar, Straus and Giroux, New York, 2010, p. 266. Abner Shimony[en], Michael Horne[en] and John Clauser made a similar comment in replying to John Bell in their discussions in the Epistemological Letters[en]: "In any scientific experiment in which two or more variables are supposed to be randomly selected, one can always conjecture that some factor in the overlap of the backward light cones has controlled the presumably random choices. But, we maintain, skepticism of this sort will essentially dismiss all results of scientific experimentation. Unless we proceed under the assumption that hidden conspiracies of this sort do not occur, we have abandoned in advance the whole enterprise of discovering the laws of nature by experimentation." (Shimony A, Horne M A and Clauser J F, "Comment on the theory of local beables", Epistemological Letters, 13 1 (1976), as quoted in Jan-Åke Larsson, "Loopholes in Bell inequality tests of local realism", J. Phys. A: Math. Theor. 47 (2014)) (англ.)
- ↑ Hossenfelder, Sabine; Palmer, Tim (2020). Rethinking Superdeterminism. Frontiers in Physics (English) . 8: 139. arXiv:1912.06462. Bibcode:2020FrP.....8..139P. doi:10.3389/fphy.2020.00139. ISSN 2296-424X. (англ.)
- ↑ Wiseman, Howard; Cavalcanti, Eric (2016). Causarum Investigatio and the Two Bell’s Theorems of John Bell. У R. Bertlmann (ред.). Quantum [Un]Speakables II. The Frontiers Collection (англ.). Springer. с. 119—142. arXiv:1503.06413. doi:10.1007/978-3-319-38987-5_6. ISBN 978-3-319-38985-1.
- ↑ 't Hooft, Gerard (2016). The Cellular Automaton Interpretation of Quantum Mechanics. Fundamental Theories of Physics (англ.). Т. 185. doi:10.1007/978-3-319-41285-6. ISBN 978-3-319-41284-9.
- ↑ Wharton, K. B.; Argaman, N. (18 травня 2020). Colloquium: Bell's theorem and locally mediated reformulations of quantum mechanics. Reviews of Modern Physics. 92 (2): 021002. doi:10.1103/RevModPhys.92.021002. (англ.)
Зовнішні посилання
ред.- Hall, Michael J. W. (2010). Local Deterministic Model of Singlet State Correlations Based on Relaxing Measurement Independence. Physical Review Letters (англ.) . 105 (25): 250404. arXiv:1007.5518. Bibcode:2010PhRvL.105y0404H. doi:10.1103/PhysRevLett.105.250404. PMID 21231566.
He [Michael J. W. Hall] shows that locality and reality can be retained with a 14% reduction of the experimenters' "free will".