Гірський кришталь

Гірськи́й кришта́ль — мінерал, чистий природний діоксид кремнію, безбарвний, прозорий різновид кварцу, одна з кристалічних модифікацій кремнезему.

Гірський кришталь
Quartz Saint Lary Ariège.jpg
Хімічна формула SiO2
Ідентифікація
Колір Безбарвний
Сингонія тригональна сингонія
Спайність Неясна по ромбоедру
Злам Нерівний, раковистий
Твердість 7,0
Блиск Скляний
Колір риси Білий
Густина 2,6
CMNS: Гірський кришталь у Вікісховищі
Кришталевий череп в Британському музеї.
Гірський кришталь на поштовій марці, 2009.

Етимологія та історіяРедагувати

Гірський кришталь був відомий уже стародавнім людям. Вони виготовляли з нього наконечники для стріл. Завдяки своїй прозорості, гірський кришталь здавна використовувався для виробництва лінз. Наприклад, у Монголії й Китаї рани часто припікали за допомогою кришталевих куль, через які проходили промені сонця. Олімпійський вогонь у Стародавній Греції запалювали також за допомогою кришталевих лінз. Цікаво, що ця традиція відроджена в наші дні. У Стародавньому Римі з гірського кришталю вирізали вази й прикрашали їх орнаментами[1].

В українській науковій літературі під назвою «кришталь» вперше описаний в лекції «Про камені та геми» Феофана Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705—1709 рр.).

Регіональною назвою гірського кришталю в Карпатах служив термін «драгоміт» та його синонім «мармароський діамант».

У середньовічній Європі гірський кришталь називали «арабським» чи «богемським алмазом».

Сьогодні термін гірський кришталь іноді використовується як альтернативна назва прозорого крупнокристалічного кварцу.

Загальний описРедагувати

Формула SiO 2 . Сингонія тригональна. Твердість 7. Густина 2,6 г/см³.

Зустрічається в пустотах, в гідротермальних та альпійського типу жилах у вигляді поодиноких кристалів, іноді друз. Відомі кристали масою понад 1 т.

Зустрічається також у порожнинах пегматитових жил та контактово-метаморфічних родовищ різного типу. В осадових породах дуже поширений, але великих кристалів не утворює, а знаходиться у вигляді кристалічних щіток на стінках тріщин і у формі жеод, переважно серед вапняків і осадово-карбонатних товщах.

Супутні мінерали: польові шпати, слюди, глинисті мінерали, гетит, лімоніт, топаз, берил, гематит, магнетит, хлорит, рутил, брукіт, анатаз, пірит, кальцит, самородне золото тощо.

Цей мінерал можна знайти в природі дуже часто: в Криму, Карпатах, у Французьких і Швейцарських Альпах, на Уралі, в Якутії, Памірі, на острові Мадагаскар, в Бразилії, Китаї. Основні родовища: Бразилія, Угорщина, Мадагаскар, Шрі-Ланка, Росія та ін. Чисті бездефектні кристали гірського кришталю зустрічаються відносно рідко та високо цінуються. Практичне значення мають кристали розміром від 3-5 см. За формою кристали призматичні, тригонально-трапецієподібні.

До різновидів даного мінералу необхідно віднести димчастий кришталь — раухтопаз, жовтий кришталь — цитрин, рожевий кварц — аметист, чорні серпанкові кристали гірського кришталю, звані моріон.

ЗастосуванняРедагувати

Античні греки та римляни вирізали з гірського кришталю печатки, посуд, прикраси. Геохімік та кристалограф Олександр Ферсман (1883—1945) писав, що у Нерона були два прекрасні кубки, вирізані з ідеально прозорих кристалів. Римські патриції влітку охолоджували руки кулями з гірського кришталю. З кристалів гірського кришталю вирізали запальні лінзи, за допомогою яких жерці «божественним вогнем» запалювали вогонь на жертовниках. У Британському музеї демонструється унікальної роботи кришталевий череп. У стародавньому Китаї та Японії виготовляли ідеальні кулі, багато з яких експонуються у різних музеях світу. Так, у Національному музеї США у Вашингтоні зберігається куля китайської роботи діаметром 327 мм, близька за формою до ідеальної.

Сьогодні гірський кришталь застосовується в радіотехніці для отримання ультразвукових коливань, виготовлення призм, спектрографів, лінз. Гірський кришталь використовується для виготовлення прикрас та декоративно-прикладних виробів, забарвлені кристали гірського кришталю застосовуються як напівкоштовне каміння.

Кристали чистого гірського кришталю значних розмірів зустрічаються рідко, тому він відносно дорогий. Штучний матеріал під назвою «кришталь» виготовляють шляхом додавання в звичайне скло оксиду свинцю і барію. У торгівлі люстри, келихи тощо, виготовлені зі штучного кришталю, нерідко видають за предмети з природного каменю.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. kamnu.com.ua. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 8 лютого 2017. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати