Відкрити головне меню

Гусаковський Йосип Іраклійович (біл. Іосіф Іракліевіч Гусакоўскі; 12 (25) грудня 1904(19041225), Вородьково — 20 лютого 1995) — радянський воєначальник, генерал армії, двічі Герой Радянського Союзу.

Йосип Іраклійович Гусаковський
біл. Іосіф Іракліевіч Гусакоўскі
Генерал армии дважды Герой Советского Союза Иосиф Ираклиевич Гусаковский.jpg
Народження 12 (25) грудня 1904(1904-12-25)
Вородьково
Смерть 20 лютого 1995(1995-02-20) (90 років)
Москва, Росія
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ RAF A emb-Armoured forces1936.gif танкові війська
Освіта Вища військова академія імені К. Є. Ворошилова (1948)
Роки служби 19281992
Партія КПРС
Звання RAF A F9GenArmy since 1974h.svg Генерал армії
Командування 44-й гвардійський танковий полк, 11-й гвардійський танковий корпус і Прибалтійський військовий округ
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Жовтневої Революції Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Гусаковський Йосип Іраклійович у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився 12 (25 грудня) 1904 року в селі Вородьковому (тепер Кричевського району Могильовської області) в багатодітній селянській родині. Білорус.

У Червоній Армії з 1928 року. Член ВКП(б) з 1931 року. У 1931 році закінчив Вищу кавалерійську школу в Ленінграді, в 1932 році — бронетанкові курси удосконалення комскладу в Житомирі, в 1934 році — штабні курси удосконалення комскладу при Штабі РСЧА в Москві, в 1937 році — екстерном середню школу в місті Майкопі. Служив на командних і штабних посадах.

Під час німецько-радянської війни був начальником штабу танкового полку, заступником начальника і начальник штабу танкової бригади, з вересня 1943 року командував 112-ю (з жовтня 1943 — 44-ю гвардійською) танковою бригадою, брав участь у Московській і Курській битвах, відвоюванні України, визволенні Польщі, в боях за Берлін.

За вміле управління бригадою і особистий героїзм, проявлений в боях по знищенню Бродського угруповання противника в ході Львівсько-Сандомирської операції військ 1-го Українського фронту, гвардії полковнику Гусаковському Йосипу Іраклійовичу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 вересня 1944 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4 584).

За організацію форсування бригадою річки Пилиці і участь в оволодінні в січні 1945 року польським містом Ловичем в ході Вісло-Одерської операції військ 1-го Білоруського фронту гвардії полковник Гусаковський Йосип Іраклійович Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1945 року нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 32).

У 1948 році Вищу військову академію імені К. Є. Ворошилова. Служив заступником командира 11-ї гвардійської танкової дивізії в 1-ї гвардійської танкової армії, з 1948 року командував 19-ю і 9-ю гвардійський механізований дивізіями, з 1951 року був заступником командувача військами 2-ї гвардійської і 5-ї гвардійської танкових армій, начальником Управління бойової підготовки Забайкальського військового округу, командувачем армією. У 19581959 роках — заступник командувача військами Прибалтійського військового округу.

У 19591963 роках — командувач військами Прибалтійського військового округу, в 19631970 роках — начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР, з 1970 року — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР. З травня 1992 року — у відставці.

Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 6–7-го скликань (у 19621970 роках).

Жив у Москві. Автор книги «Помните — вы сержант!» (Москва, 1961). Помер 20 лютого 1995 року. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві (ділянка № 11).

НагородиРедагувати

Вшанування пам'ятіРедагувати

Бронзове погруддя Героя встановлений у місті Могильові. В Москві, на будинку по вулиці Гончарній, 26, корпус 1, в якому жив Йосип Гусаковський, йому встановлена гранітна меморіальна дошка.

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.1. М., 1987.
  • Дважды Герои Советского Союза. — М.: Воениздат, 1973.
  • Люди бессмертного подвига. Книга 1. М., 1975.
  • Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период ВОВ 1941—1945.