Бобруйськ (монітор)

(Перенаправлено з Городище (монітор))

«Бобру́йськ» — радянський річковий монітор, один з чотирьох типу «Житомир» Пінської військової флотилії, колишній польський «Horodyszcze».

Модель однотипного монітора «Вітебськ» (колишній «Варшава»), 1939 р.
Проєкт
Назва: річковий монітор типу «Житомир»
Будівники: Danziger Werft у Гданську
Оператори: Польща ПольщаСРСР СРСР
Будівництво: 1920-1921
У експлуатації: 1921-1941
Побудовано: 4
Втрачено: 4
Історія
Польща ПольщаСРСР СРСР
Назва: «Бобруйськ»
Прийнятий: 20 жовтня 1920 року
Потоплений: 31 серпня 1941 року
Доля: підірваний власним екіпажем на р. Дніпро
Основні характеристики
Тип: річковий монітор
Водотоннажність: 130 т
Довжина: 34,5 м
Ширина: 8 м (по булям)
Осадка: 0,65 м
Двигуни: 2 дизеля «Glennifer» 200 к.с. у сумі
Швидкість: 12 км/год.
Дальність
плавання:
648 миль
Екіпаж: 44 особи
Озброєння:
Бронювання: 5-8 мм[1]

Історія служби ред.

Як і три інших монітора цього типу, «Бобруйськ» збудували в Данцігу на верфі Danziger Werft. На той час польсько-німецькі відносини були напруженими, тому на підприємстві Danziger Werft зі сторони робітників-німців траплялись факти саботажу та браку. 20 жовтня 1920 року під назвою «Horodyszcze» монітор увійшов до складу складу річкової флотилії ВМС Польщі. Біля 1935 року по бортам розташували прицепні поплавки-булі, що зменшили осадку до 0,6 м. Монітор затоплено власним екіпажем на річці Прип'ять 18 вересня 1939 року, коли до району базування наблизилася Червона Армія[2].

У жовтні 1939 року спеціальна група ЕПРОН підняла корабель та відвела його на буксирі на ремонт до Києва. Відремонтований корабель з новою назвою «Бобруйськ» увійшов 24 жовтня 1939 року до складу Дніпровської, а згодом, 17 липня 1940 року, до Пінської військової флотилії[1].

Початок Великої Вітчизняної війни «Бобруйськ» зустрів у складі дивізіону моніторів Пінської військової флотилії (ПВФ) у Пінську. Його командиром став старший лейтенант Семенов Ф. К. З липня і до серпня 1941 року монітор діяв на Прип'яті, на Горині біля Давид-Городок, на Дніпрі біля села Домантове[3]. 15 липня на Прип'яті в районі містечка Турів отримав пряме влучення у корму. Пробоїна розміром 50×70 сантиметрів на щастя була вище ватерлінії. 20 серпня разом з іншими кораблями ПВФ «Бобруйськ» прикриває переправи 5-ї армії Південно-Західного фронту. 28 серпня «Бобруйськ» діє вже у складі Березінського загону річкових кораблів (ЗРК) з метою не допустити переправи ворожих військ біля села Домантове на Дніпрі.[1].

В ніч на 31 серпня 1941 року «Бобруйськ» брав участь разом з іншими кораблями ПВФ, що входили до складу Березінського та Прип'ятського загонів річкових кораблів, у прориві до Києва із району Чорнобиль — Домантове, минаючи село Окунінове[4], де на той момент розташовувався плацдарм 6-ї німецької армії. Біля села Козаровичі, вже майже дійшовши разом з монітором «Вітебськ» до рубежів Київського укріпленого району, «Бобруйськ» потрапив під ворожий обстріл з правого берега та сів на мілину. Через 4 години екіпаж підірвав свій монітор за наказом командира Прип'ятського ЗРК. 22 вересня «Бобруйськ» виключили зі списків кораблів ВМФ. 12 червня 1944 року його підняли силами річкового аварійно-рятувального загону Дніпровської флотилії, яку нещодавно знову сформували, та відбуксирували до Києва. Але ремонт виявився недоцільним, і корабель здали на металобрухт[1].

Див. також ред.

Література ред.

  • В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» — Львов: Лига-Пресс, 2009—384 с. — ISBN 978-966-397-118-2
  • Боевой путь Советского Военно-Морского Флота, відповідальний: В. І. Ачкасов, А. В. Басов, А. И. Сумин та ін., видання 4-е — М.:Воениздат, 1988. 607 сторінок, ISBN 5-203-00527-3. Сторінки: 378—385
  • Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.6: Дадаізм — Застава, відповідальний: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.:БелЭн, 1998, том 6-й. 576 сторінок, ISBN 985-11-0106-0

Примітки ред.

  1. а б в г В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» — Львов: Лига-Пресс, 2009—384 с. — ISBN 978-966-397-118-2
  2. Монітори типу «Краків» і «Гданьск». Енцмклопедія моніторів. Захисники річкових кордонів Росії. Черніков И. И. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 24 липня 2018. 
  3. Нині село затоплене Київським водосховищем, знаходилося на правому березі Дніпра 10 км вище дельти р. Тетерів
  4. Нині село затоплене Київським водосховищем, знаходилося на лівому березі Дніпра напроти дельти р. Тетерів