Технік (сторожовий корабель)
«Технік» — радянський річковий сторожовий корабель, облаштований на початку Німецько-радянської війни з мобілізованого парового колісного буксира.
| Проєкт | |
|---|---|
| Назва: | Сторожовий корабель «Технік», мобілізований колісний паровий буксир |
| Будівники: | завод «Ленінська кузня», м. Київ |
| Оператори: |
 СРСР |
| Будівництво: | 1931 |
| У експлуатації: | 1931-1941 |
| Історія | |
| СРСР
| |
| Назва: | «Технік» |
| Прийнятий: | 1931 рік |
| Потоплений: | 31 серпня 1941 року |
| Доля: | затоплений у бою на Дніпрі |
| Основні характеристики | |
| Тип: | річковий сторожовий корабель |
| Водотоннажність: | 180 т (повна) |
| Довжина: | 43,0 м (найбільша) |
| Ширина: | 5,84 м по міделю, 12,45 м (з гребними колесами) |
| Осадка: | 1,1 м (максимальна) |
| Двигуни: | Компаундна парова машина, 125 к.с. |
| Швидкість: | 15 км/год. |
| Автономність: | 12 тонн вугілля |
| Екіпаж: | 55 осіб |
| Озброєння: | 1 носова 75-мм гармата, 2х7,62-мм кулемети «Максим», 1х7,62-мм переносний кулемет ДП-27 |
| Бронювання: | 6 мм[1] |
Історія служби ред.
Паровий колісний буксир побудовано у 1931 році на заводі «Ленінська кузня» у Києві (за іншими даними — рік будівництва 1912 на заводі Кондзерського, м. Київ)[1].
З початком війни «Технік» мобілізовано 23 червня 1941 року за передвоєнним планом та після 6 липня повністю переоблаштовано у військовий корабель на заводі ім. І. В. Сталіна у Києві. За тодішньою класифікацією кораблі, що мали артилерію калібру 76 мм або менше були у класі «сторожовий корабель». «Технік» отримав лише одну гармату головного калібру і таким чином став одним з найслабкіших сторожовиків флотилії. Його командиром став молодший лейтенант запасу Ослянський Є. Б. (за іншими даними — лейтенант запасу Гордієнко М. М., див. також історію сторожового корабля «Паризька комуна»)[1].
11 липня «Технік» (у військових документах дається також і номерна назва «СК-4») включено до складу Прип'ятського загону річкових кораблів Пінської військової флотилії (ПВФ). Напротязі всього липня та серпня місяця корабель вів бої на річці Прип'ять, поступово відходячи до її гирла разом з сухопутними військами Червоної армії. 28 серпня «Техніка» залучено до Березинського загону річкових кораблів та надано завдання не допустити форсування Дніпра супротивником на ділянці Домантове[2] — Теремці[1].
На той момент ворог вже захопив плацдарми на лівому березі Дніпра дещо південніше, поблизу села Окунінове[3], а також північніше у районі міста Гомель[4].
Тому «Технік» разом з іншими кораблями Прип'ятського та Березинського загонів річкових кораблів у ніч на 31 серпня брав участь у так званому другому окуніновському прориві до Києва, де розташовувався штаб ПВФ. Але біля села Домантове[2], ще на підході до ворожого плацдарму, сторожовик потрапив під сильний артилерійський обстріл з правого берега. На кораблі почалася пожежа, і він невдовзі затонув[1].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» - Львов: Лига-Пресс, 2009 - 384 с. - ISBN: 978-966-397-118-2
- ↑ а б Нині село затоплене Київським водосховищем, знаходилося на правому березі Дніпра 10 км вище дельти р. Тетерів)
- ↑ Нині село затоплене Київським водосховищем, знаходилося на лівому березі Дніпра напроти дельти річки Тетерів
- ↑ А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко «Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны» — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1
Література ред.
- В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» — Львов: Лига-Пресс, 2009—384 с. — ISBN 978-966-397-118-2
- Боевой путь Советского Военно-Морского Флота, відповідальний: В. І. Ачкасов, А. В. Басов, А. И. Сумин та ін., видання 4-е — М.:Воениздат, 1988. 607 сторінок, ISBN 5-203-00527-3. Сторінки: 378—385
- Спичаков В. А. Сторожевые корабли Пинской военной флотилии (рус.) // Арсенал-коллекция: журнал. — 2014. — Т. 19, № 01. — С. 56—64. — ISSN 1728-9203