Сторожовий корабель
Сторожови́й корабе́ль (рос. сторожевой корабль, англ. patrol boat) — за прийнятою у ВМС СРСР класифікацією клас бойових кораблів, призначених несення дозорної служби, протичовнової, протиповітряної і протикорабельної оборони корабельних з'єднань і конвоїв на переході морем в прибережних районах і на відкритих рейдах. Аналогом у ВМС низки країн є патрульний корабель (англ. patrol vessel) або корвет (англ. corvette)[1].
У Військово-морських силах України сторожовим кораблям відповідає клас корветів, а в морських частинах Державної прикордонної служби України — прикордонних сторожових кораблів.
Історична довідка
ред.Досвід Першої світової війни показав, що однією з основних загроз на морі стали підводні човни. Для охорони великих бойових кораблів і транспортних суден на переході морем були покладені на есмінці і міноносці. Проте досвід боротьби з підводними човнами виявив необхідність створення нового класу легких кораблів, менш великих і дорогих, ніж міноносці. Вони призначалися для охорони з'єднань кораблів і конвоїв від атак підводних човнів, торпедних катерів і несення дозорної служби.
В результаті, в Англії з 1915 року почали будувати патрульні кораблі типу Р тоннажем близько 600 тон і швидкістю ходу 23 вузлів. На озброєнні вони мали 102-мм і 40-мм гармати, глибинні бомби і торпедні апарати. У США в 1918 році було закладено серію патрульних катерів типу «Ігл» водотоннажністю 500 тон і швидкістю ходу 18 вузлів. Вони мали на озброєнні 102-мм і 76-мм гармати та бомбомет. У російському флоті в 1917 році було закладено серію посильних суден чотирьох різних типів — «Кобчик», «Голуб», «Бекас» і «Філін» водотоннажністю від 350 до 530 тон і швидкістю до 15 вузлів. Кораблі озброювалися гарматами калібром 75 або 102 мм, на деяких з них додатково встановлювали малокаліберні зенітні гармати. В жовтні 1917 року їх класифікували як новий клас — сторожові судна.
У Морських силах СРСР, з 1931 року, першими представниками класу сторожових кораблів (СКР) стали сторожові кораблі типу «Ураган». Вони призначалися для несення дозорної і розвідувальної служби, супроводження та охорони великих надводних кораблів і конвоїв від нападу підводних човнів, ведення боротьби з літаками противника. При необхідності їх передбачалося використовувати як швидкохідні тральщики. Всього за роки передвоєнних п'ятирічок ВМФ отримав 18 кораблів типу «Ураган», побудованих чотирма серіями на заводах Ленінграда і Миколаєва.
В середині 1930-х років, для морських прикордонних сил СРСР було введено новий підклас сторожових кораблів — «прикордонний сторожовий корабель» (ПСКР) або «малий сторожовий корабель». Для протичовнової оборони військово-морських баз були спроєктовані і побудовані ПСКР типу «Рубін» (проєкт 43), дещо менших розмірів у порівнянні з типом «Ураган», з дизельною енергетичною установкою (водотоннажність приблизно 500 тонн, швидкість 15 вузлів; озброєння: 1 × 102-мм, 2 × 37-мм зенітних автомати; протичовнова озброєння).
У 1935 році, за радянським замовленням для забезпечення морської прикордонної охорони НКВС СРСР, Далекосхідного прикордонного округу, в Італії були побудовані два СКР типу «Кіров» (водотоннажність — 1025 т; розміри 80 × 8,3 × 3,75 м; потужність ГЕУ — 4500 к.с. ; швидкість — 18,5 вуз.; дальність плавання — 6000 миль; озброєння: 3 × 102-мм, 4 × 45-мм, 3 × 12,7-мм, 3 × 7,62-мм, 24-міни, глибинні бомби (10-великих та 35-малих), в процесі служби, озброєння модернізувалося. У 1937 році, для служби в арктичних широтах, в СРСР був спроєктований ПСКР типу «Пурга» (проєкт 52) з корпусом криголамного типу.
Напередодні Другої світової війни, у ВМС Великої Британії були введені нові класи кораблів охорони: ескортний есмінець, фрегат та корвет, які значно відрізняючись за своїми тактико-технічним елементам, мали спільне основне призначення. Тому, в системі класифікації ВМС СРСР, ці кораблі були умовно віднесені до класу СКР, призначених для супроводу конвоїв в прибережних водах, протиповітряної та протичовнової оборони.
Під час Другої світової війни, «сторожовики» перебували в складі усіх флотів. Війна підтвердила цінність СКР в складі флотів. Ці кораблі, з першого до останнього дня, несли бойову службу: зійснювали полювання і знищення підводних човнів; постановку мінних загороджень; висадку десантів; доставку продовольства, боєприпасів, пального в обложені міста, евакуацію поранених і цивільного населення, набіги на найближчі комунікації противника, ескортування транспортних суден.
Після Другої світової війни, у флотах ряду держав, бойові кораблі, з позиції радянської класифікації, аналогічні класу СКР, фактично класифікуються або як ескортний есмінець або як фрегат і корвет, в залежності від індивідуальних характеристик. Ці кораблі дуже численні. На початку 1970-х років, у складу ВМС США кораблів аналогічних СКР налічувалося 63 одиниці і 124 одиниці знаходилися в резерві. В Англії, їх число становило 65 одиниць, у Франції — 28 одиниць.
Сторожові кораблі сьогодні
ред.Сьогодні, сучасні кораблі, які можна віднести до класу сторожових кораблів (фрегати, корвети, патрульні кораблі) мають тоннаж до 4000 тонн, головна енергетична установка розвивається і вдосконалюється в напрямку переходу від дизельної до газотурбінної і комбінованої дизель-газотурбінної (GODAG) установки, які забезпечують крейсерську швидкість ходу 30 — 35 вузлів, озброєні зенітними ракетними комплексами, артилерійськими установками, засобами пошуку підводних човнів і протичовновим зброєю, радіоелектронними комплексами спостереження, зв'язку, навігації і управління зброєю.
Великі сторожові кораблі як клас зберігаються у ВМФ Росії, але станом на 2012 рік, система класифікації бойових кораблів ВМФ Російської Федерації передбачає заміну радянського класифікаційного терміна «сторожовий корабель» на термін «корвет». У ВМС України термін сторожовий корабель не застосовується. Попри те, клас сторожових кораблів залишається основним в морських частинах Державної прикордонної служби України. Прикордонні сторожові кораблі це бойові кораблі, призначені для охорони державного кордону, територіальних і внутрішніх вод на морі в межах прикордонної зони, боротьби з браконьєрством та охорони багатств континентального шельфу[1]. В Морській охороні ДПС України нараховується три ПСКР проєкту 1241.2 — BG-50 «Григорій Куроп'ятніков», BG-51 «Полтава», BG-52 «Григорій Гнатенко» і один проєкту 133 — BG-55 «Галичина»[2]. В береговій охороні більшості держав світу аналогом прикордонних сторожових кораблів є патрульні кораблі.
З початком XXI століття найбільші світові держави почали проєктування будівництво для ВМС сучасних аналогів патрульних кораблів призначених для боротьби з нетрадиційними океанського флоту силами і засобами противника в прибережній акваторії — кораблів прибережної зони або літоральних бойових кораблів (англ. Littoral Combat Ship, LCS). Мета — серійне будівництво і введення в бойовий склад флоту швидкохідних і високоманеврових бойових кораблів, оснащених найсучаснішими комплексами ударного, оборонного та радіотехнічного озброєння, здатних вести бойові дії в прибережній смузі противника[3].
Галерея
ред.-
Сучасний корабель літоральної зони ВМС США Sea Fighter
-
СКР ВМФ РФ «Стерегущий» проєкту 20380 відповідає класифікаційним характеристикам корвета
-
Російський ПСКР проєкту 1249 Амурської флотилії
-
Патрульні кораблі типу River ВМС Великої Британії Severn і Mersey
-
Патрульний корабель ВМС Греції P-19 Navmachos типу Osprey 55
-
Патрульний корабель берегової охорони Італії CP-902 Ubaldo Diciotti
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Военный энциклопедический словарь. Министерство обороны СССР. Институт военной истории. — М.: Военное издательство. 1983. (рос.)
- ↑ Кораблі і судна морських частин Державної Прикордонної Служби. Прикордонні сторожові кораблі. Сайт газети «Флот України». Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 5 березня 2012.
- ↑ Корабли прибрежной зоны типа «Freedom» и «Independence». Сайт korabley.net (рос.)
Джерела
ред.- Доценко В. Флоты XX века // История военно-морского искусства. — под. ред. В. И. Куроедова. — Москва : ЭКСМО, 2003. — Т. 2. — 825 с. — ISBN 5-699-04857-X.
- Кузык Б.Н., Никольский В.И., Новичков Н.Н. Военные флоты мира. Справочник. — Москва : Национальный центр научно-технической информации, 2005. — С. 1040-1057. — ISBN 5-98384-005-3.
- Jane's Fighting Ships 2009—2010. — London, United Kingdom : Jane's Information Group, 2009. — ISBN 0-71062-623-1.
- https://poltava.to/news/29478/
- Малі протичовнові кораблі проєкту 133