Вікіпедія

Горня

маленький горщик, діал. чашка
(Перенаправлено з Горнятко)
Ця стаття про посуд. Про телесеріал див. Горнятко (телесеріал). Про інші значення див. Горня (значення).
Не плутати з Чашка і Кухоль.

Горня́[1][2][3], або горня́тко[4][5][6] (від прасл. *gъr̥nъ — «горно»[7]) — маленький горщик[8], який використовували для приготування густих страв[9], зокрема каші та борщу. Звичайний розмір горняти між 1 та 2 літрами, але існували і менші варіанти на півлітра-літр для приготування страв для дітей.[10][9] У таких горнятках також зберігали масло, сметану[10][9] або молоко[11].

Галицьке кухонне начиння в експозиції музею в Кракові.

У західних областях України (у регіоні південно-західного наріччя)[12][13] «горнятком» подекуди називають чашку. Однак посібник «Чистота і правильність української літературної мови» Пантелеймона Ковалева радить не вживати це слово в такому значенні, оскільки воно хибне[14][15]. Відмінність полягає в тому, що горнятко є не тільки столовим посудом, як кухоль або чашка, але й кухонним, котрий використовують для приготування страв на вогні.[16]

Горнятко у фольклорі

ред.

У народних приговірках символізує людину: «порожній горнець дрінчить, а повний мовчить» — про дурнувату балакучу людину, «чим горнець накипить, тим і смердітиме» — про звички людини, «горнець кітлові довіряє, а оба зашмальовані» — про довіру лихої людини іншій лихій. Розбите горня — символ руїни.[11]

Горнятко каші та горнятко борщу згадується в одному з варіантів галицької народної пісні «Вербова дощечка».

 

Та вербовая дощечка, дощечка,
Та ходила по ней Настечка, Настечка,
Та решетомъ воду носила, носила,
Та дубровоньку гасила, гасила.
Та колько въ томъ решетцю водици, водици.
Только въ паробкахъ правдици, правдици.
Що вступлю, то влуплю сухого деревця калинки, калинки,
Та роскладу огникъ съ тернинки,
Та приставлю борщикъ въ горнятку, въ горнятку;

А въ томъ борщику мысяча головка, головка,
Кто ее буде ѣсти? — Паробки, паробки!
Та вербовая дощечка, дощечка,
Та ходила по ней Настечка, Настечка,
Та решетомъ воду носила, носила,
Та дубровоньку гасила, гасила.
Та только въ томъ решетцю дирочокъ, дирочокъ,
Только у насъ дѣвочокъ, дѣвочокъ.
Що вступлю, то влуплю сухого деревця калинки, калинки,
Та роскладу огникъ съ тернинки,
Та приставлю каши въ горнятку, въ горнятку;
А въ той кашонцѣ грудка масла, грудка масла,
Кто ее буде ѣсти? — Дѣвочки, дѣвочки[17]

 

Закопане горнятко з кашею дівчата використовували як приворотний засіб.[18]

Каша в горняті зі значеннями дитини в утробі матері використовувалась в обряді «бабиної каші». У цьому обряді кум розбивав горня-кашник чепелем на дрібні шматочки. Чепіль уособлював статевий орган чоловіка, вінце горщика — жіночий, а розбиття горняти означало статевий акт. Після цього баба збирала уламки, приказуючи: «Щоб  важко горщики бились, щоб легко діти родились».[18]

Горня застосовували в ритуалі лікування соняшниць (болю в животі у дітей). Для того варили соняшник, освячений на Маковія, зливали воду, прикладали відварений теплий соняшник до пупа дитині і накривали той горням. Під час ритуалу шептали наговір «Богородиця» й водили ножем або веретеном по дну горняти.[19]

На Покутті практикувалось ритуальне «годування душі» померлого медом з горняти, яке ставили відразу після смерті людини. А в деяких селах Городенківщини після похорону на підвіконня ставили свічку на горняті з водою.[20]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Горня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Горня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. ↑ Горня // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  4. ↑ Горнятко // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. ↑ Горнятко // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. ↑ Горнятко // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  7. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  8. ↑ Олександр Пономарів (13 червня 2018). Блог Пономарева: чашка чи горнятко?. BBC Україна. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 20 серпня 2019.
  9. ↑ а б в Олена Щербань (16 травня 2016). Таємниці глиняного горщика. Харківський історичний музей ім. М.Ф.Сумцова. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 30 січня 2017.
  10. ↑ а б Олена Щербань (5 березня 2015). Глиняний горщик у культурі харчування українців (кінець ХІХ — перша половина ХХ століття). Рукотвори. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 30 січня 2017.
  11. ↑ а б Українська мала енциклопедія, Горнець, горня, с. 270-271
  12. ↑ Клєщова О. Є. КУЛЬТУРА МОВИ, КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ ТА ПРАВОПИСНІ НОРМИ: ЛІНГВІСТИЧНА ВІКТОРИНА (pdf) // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. — 2021. — Т. 1, № 51. — С. 54-59. — (Сер.: Філологія). — ISSN 2409-1154.
  13. ↑ Пиртей Петро Семенович. СЛОВНИК ЛЕМКІВСЬКОЇ ГОВІРКИ : матеріали для словника. — 1986.
  14. ↑ П. Ковалів. Чистота і правильність української літературної мови. — Мюнхен : Рідне слово, 1946. — С. 16.
  15. ↑ Як правильно говорити українською: чашка, філіжанка чи горнятко?. Vogue UA. 25 травня 2022.
  16. ↑ КОВАЛЕНКО Юрій. Старожитності доби українського козацтва у фондах Національного заповідника «Глухів» (за матеріалами археологічних досліджень Глухова останніх років) // НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА. — С. 112-120. — ISSN 2078-063X. «Не виключено, що вони використовувалися не тільки як кухонний посуд (на багатьох збереглись сліди від кіптяви), але й могли слугувати як столовий посуд (кухлями для набирання води тощо).»
  17. ↑ Чтенія в Императорском обществѣ исторіи и древностей россійских при Московском университетѣ, Книга третья, стр. 684—685
  18. ↑ а б Кирилюк Олександр. УНІВЕРСАЛІЇ КУЛЬТУРИ В МОВІ ОПИСУ ДИТЯЧОЇ ЗАБАВЛЯНКИ «СОРОКА-ВОРОВКА». — С. 119-126.
  19. ↑ МЕТКА Людмила. ГЛИНЯНІ ВИРОБИ В НАРОДНІЙ МЕДИЦИНІ: ЛІКУВАННЯ «СОНЯШНИЦІ» // Народознавчі зошити. — 2012. — № 3 (105). — С. 534-543. — ISSN 1028-5091.
  20. ↑ МОВНА Уляна. ТРАДИЦІЙНЕ БДЖІЛЬНИЦТВО УКРАЇНЦІВ ПОКУТТЯ: ВИРОБНИЧИЙ ТА ОБРЯДОВИЙ АСПЕКТИ // Записки наукового товариства імені Шевченка. — 2010. — № 259.

Джерела

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горня&oldid=43748802