Вікіпедія

Голокост в Албанії

Голокост в Албанії — переслідування і знищення євреїв на території Албанії в період Голокосту нацистами та їх союзниками в рамках політики остаточного розв'язання єврейського питання. В окупованій спочатку Італією, а потім Німеччиною Албанії і приєднаних до неї областях, сотні євреїв були депортовані в табори смерті та вбиті.

Євреї в Албанії до війни ред.

Згідно із переписом населення станом на 1930 рік в Албанії проживало 34 єврея. У 1937 році була зареєстрована єврейська громада у кількості 300 осіб[1].

Албанія була дуже толерантною до євреїв країною. В 1934 році посол США в Албанії Герман Бернштейн писав[2]:

В Албанії немає і слідів дискримінації євреїв, на сьогодні це одна з небагатьох країн Європи, де не існує релігійних упереджень та ненависті, хоча сама Албанія — країна трьох релігій.

За даними Енциклопедії Катастрофи, напередодні Другої світової війни в Албанії проживало близько 600 місцевих євреїв та близько 400 біженців з Німеччини та Австрії. Частина з них намагалася через Албанію потрапити до Палестини. Албанське посольство в Берліні продовжувало видачу віз євреїв до кінця 1938 року[1].

Деякі євреї Сербії і Хорватії також змушені були втікати до Албанії, де разом із албанськими євреями знаходились під контролем італійської влади[3][4]. Даніель Романовський наводить такі цифри: в Албанії жили 204 єврея згідно останнього передвоєнного перепису, яку Романовський вважає неточною і близько 500 євреїв, включаючи біженців, які проживали в приєднаних до Албанії областях. Крім цього були євреї-біженці, які прибули безпосередньо в саму Албанію[5]. Таким чином, загальна чисельність євреїв на території так званої «Великої Албанії» складала близько 1000 осіб.

У 1927 році більшість албанських євреїв жили в місті Корча на південно-сході країни. Після 1938 року біженці з Німеччини та Австрії селилися в Тирані і Дурресі[6].

Італійська окупація ред.

 
Карта Албанії в період Другої світової війни

В 1930 році Албанія перебувала під сильним італійським впливом. 25 березня 1939 року, італійський диктатор Беніто Муссоліні висунув ультиматум королю Албанії Зогу I з вимогою прийняття італійського військового протекторату. Після відмови короля, 7 квітня 1939 р. відбулося вторгнення  італійських військ на територію Албанії та її окупація. Таким чином, Італія відновила існував у період Першої світової війни протекторат над Албанією[7]. Після окупації Італією частини Югославії в 1941 році до протекторату були приєднані югославські території, населені албанцями, зокрема, Косово.

Частина біженців і близько 200 місцевих євреїв були інтерновані в транзитному таборі Кавайє, проте німцям їх не видавали, а деякі албанські чиновники допомагали євреям, видаючи підроблені посвідчення особи[2][8].

У 1941—1942 роках євреї, що втекли з Сербії (в основному з Белграда), а також біженці з Німеччини, Австрії та Польщі жили в Приштині, Прізрені та Феріжаї (Урошеваце) — під італійським управлінням[9]. В Косово около 150 евреев подверглись «превентивному аресту»[9]. У Косово близько 150 євреїв були піддані «превентивному арешту». Італійська окупація проіснувала до виходу Італії з війни у вересні 1943 року і до цього часу італійські військові не видавали євреїв . Як виняток, згадується випадок видачі італійськими карабінерами німцям в Приштині 14 березня 1942 року за різними даними 51 або 60 єврейських біженців, які згодом були вбиті в таборі Саймиште[10].

Німецька окупація ред.

Після виходу Італії з війни у вересні 1943 року німецькі війська окупували майже всю територію Албанії.

У квітні 1944 року євреї в кількості 281 чоловік були арештовані в Пріштіні солдатами албанської дивізії СС «Скандербег»[11] і потім депортовані німцями в табір Берґен-Бельзен[6]. Всього з Албанії понад 400 євреїв було депортовано в Берґен-Бельзен, в живих залишилося близько 100 албанських євреїв. Існують твердження, що албанці врятували майже всіх євреїв[12], однак Даніель Романовський вказує, що із загального числа євреїв, що опинилися на території так званої «Великої Албанії», загинуло дві третини. За оцінкою Герхарда Грімма, за майже 14 місяців німецької окупації з «Великої Албанії» був депортований 591 єврей[5].

Вважається, що ключову роль в албанському Голокості зіграв міністр внутрішніх справ коллабораціоністського уряду Джафер Діва, що оголосив джихад проти євреїв, циган і слов'ян і організував депортації в нацистські концтабори[13]. (В той же час, деякі дослідники стверджують, ніби Джафер Діва і його соратник Аго Агай не були прихильниками геноциду і запобігли знищення нацистами декількох тисяч чоловік[14].)

Деякі євреї пішли в партизанські загони, які боролися з окупантами. Пепе Біро Кантос був у партизанському загоні, а після війни став одним з найбільш високопоставлених офіцерів албанської армії. Також серед партизан були Даріо Жак Артити, Давид Коен, Рубен Жак, Йозеф Бивас та інші[15].

Допомога євреям ред.

Багато албанців надавали допомогу євреям і рятували їх від депортацій. Студент Рефік Веселі врятував сім'ю єврейських біженців Мандиль з Югославії. Моше Мандель відкрив в Албанії фотомагазин і найняв 16-річного Рефика. Коли після німецької окупації у вересні 1943 року над Манделем, його дружиною і дітьми нависла загроза депортації, Веселі сховав дорослих, а дітей видавав за мусульман до звільнення Албанії[16]. Батьки Рефика ховали в своєму селі не тільки дорослих з родини Мандиль, але й інших євреїв[17]. Допомагав євреям навіть прем'єр-міністр маріонеткового уряду Мустафа Мерліка-Кру . Всього станом на 1 січня 2016 року в Албанії 75 чоловік за порятунок євреїв визнані праведниками світу ізраїльським Інститутом Катастрофи і героїзму Яд ва-Шем[18]. Ставлення албанців до порятунку євреїв дослідники пояснюють кодексом честі «Біса», який вимагає надавати допомогу гостю, не допускаючи його видачі ворогам[19].

Пам'ять про Голокост ред.

До 1990 року через політичну та культурну закритість Албанії ніяких досліджень історії євреїв в ній не проводилося. Перша наукова стаття по темі албано-єврейських відносин воєнного періоду була опублікована істориком Апостолом Котані (англ. Apostol Kotani) в 1990 році, а його монографія на цю тему вийшла тільки в 1995[20].

У травні 2008 року в Тирані пройшла наукова конференція з історії спасіння албанських євреїв, організована Інститутом дослідження Голокосту імені Фінклера при університеті Бар-Ілан, історичним факультетом Університету Тирани і Міжнародним інститутом вивчення Голокосту меморіалу «Яд ва-Шем»[21]. На початок 2010 року ОБСЄ не мала інформації про наявність в Албанії дня вшанування пам'яті жертв Голокосту[22].

Наприкінці 2007 року в єрусалимському меморіалі «Яд ва-Шем» відкрилася експозиція, присвячена кільком десяткам албанських «праведників світу». Її основою стали роботи американського фотографа Нормана Гершмана[23]. Аналогічна виставка пройшла в травні 2013 року в Нью-Джерсі (США)[24] Гершман регулярно виступає з презентаціями своєї роботи в Албанії в різних аудиторіях[25].

У 2009 році Алуш Гаши (англ. Alush Gashi) зняв документальний фільм «Порятунок в Албанії»[26]. Однією з героїнь фільму стала доктор Скарлетт Епштейн, врятована албанцями під час війни[27][28].

Врятований Рафіком Веселі Гавра Мандиль став відомим фотографом моди і реклами в Ізраїлі і створив ізраїльсько-албанську асоціації дружби[29].

Примітки ред.

  1. ↑ а б Robert Elsie. Historical Dictionary of Albania. — 2. — Scarecrow Press, 2010. — P. 218. — (Historical Dictionaries of Europe) — ISBN 9780810873803.
  2. ↑ а б Albania (PDF). The Holocaust Resource Center. Yad Vashem. Архів оригіналу (PDF) за 17 лютого 2012. Процитовано 2012-2-3.
  3. ↑ Албания // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  4. ↑ Kosovo Holocaust (англ.). kosovoholocaust.com. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 7 листопада 2014. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
  5. ↑ а б Романовский Д. Из нашей почты. lechaim.ru. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 2012-6-4.
  6. ↑ а б Martin Gilbert. The Routledge Atlas of the Holocaust. — 4. — Routledge, 2012. — P. 222. — (Routledge Historical Atlases) — ISBN 9781135108519.
  7. ↑ Miranda Vickers. The Albanians: a modern history. — 3d ed. — I.B.Tauris, 1999. — P. 137. — ISBN 9781860645419.
  8. ↑ The Virtual Jewish History Tour: Albania. Jewish Virtual Library. American-Israeli Cooperative Enterprise. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 2012-2-3.
  9. ↑ а б Paul Mojzes. Balkan Genocides: Holocaust and Ethnic Cleansing in the 20th Century. — Rowman & Littlefield. — P. 93. — (Studies in genocide) — ISBN 9781442206632.
  10. ↑ Lekatari Mihal. The Righteous Among The Nations. Yad Vashem. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
  11. ↑ Robert Elsie. Historical Dictionary of Albania. — 2. — Scarecrow Press. — P. 219. — ISBN 9780810873803.
  12. ↑ Harvey Sarner. Rescue in Albania: one hundred percent of Jews in Albania rescued from Holocaust. — Brunswick Press, 1997. — 106 p. — ISBN 9781888521115. Архівовано з джерела 11 липня 2012 Архівована копія. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 24 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ The CIA and Greater Albania: The Origins of the US Role in the Balkans. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
  14. ↑ AGO SHERO AGAJ — «DIKUSHI». Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 27 січня 2018.
  15. ↑ Harvey Sarner. Chapter One. Albania at War // Rescue in Albania: one hundred percent of Jews in Albania rescued from Holocaust. — Brunswick Press, 1997. — 106 p. — ISBN 9781888521115. Архівовано з джерела 31 серпня 2012 Архівована копія. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 24 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Choosing to act. STORIES OF RESCUE (PDF). United States Holocaust Memorial Museum. 2012. с. p. 9. Архів оригіналу (PDF) за 13 вересня 2012. Процитовано 2012-2-27. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  17. ↑ Весел и Фатима Весели и их дети. Яд Вашем. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 2012-6-4.
  18. ↑ Праведники народов мира - по странам и национальной принадлежности спасителей. Статистика на 1 января 2016. Яд ва-Шем. 2016. Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 2016-2-17.
  19. ↑ Delinda C. Hanley. "Muslims Who Saved Jews in WWII, " Washington Report on Middle East Affairs, November 2008
  20. ↑ Perez, Daniel. (2013). Himka, John-Paul; Michlic, Joanna Beata (ред.). Bringing the Dark Past to Light: The Reception of the Holocaust in Postcommunist Europe. Lincoln, Nebraska: Nebraska University Press. с. 32. ISBN 978-0-8032-4647-8.
  21. ↑ Конференция по истории спасения албанского еврейства. Jewish.ru. ФЕОР[ru]. 26.05.2008. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 2012-6-3.
  22. ↑ Holocaust Memorial Days in the OSCE Region. An overview of governmental practices. OSCE. January 2010. Архів оригіналу за 6 червня 2012. Процитовано 2012-7-20., page 10
  23. ↑ КОДЕКС ЧЕСТИ. Еврейское слово. 2007. Архів оригіналу за 6 листопада 2009. Процитовано 2013-6-11.
  24. ↑ В США открылась выставка о спасавших евреев албанских мусульманах. Jewish.ru. ФЕОР[ru]. 22.05.2013. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 2013-6-11.
  25. ↑ Besa. Muslims Who Saved Jews in World War II (PDF). University of California. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2010. Процитовано 2013-6-14.
  26. ↑ SOUTH-EAST EUROPEAN FILM FESTIVAL - LOS ANGELES. seefilmla.org. 2009. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2012-7-11.
  27. ↑ T. Scarlett Epstein OBE. (Apr 2010). Albania’s remarkable philo-Semitism. Association of Jewish Refugees. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 2012-7-11.
  28. ↑ A Culture of Rescue. Celebrating Jewish-Albanian solidarity against the Holocaust. Embassy of the Republic of Albania in the United Kingdom. 23 листопада 2012. Процитовано 2013-6-14.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  29. ↑ "Студия Гавра" представляет…. Блог Ботинок. 23 вересня 2010. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2012-7-16.

Література ред.

  • Norman Gershman. Besa: Muslims Who Saved Jews in World War II. — Syracuse University Press, 2008. — 160 p. — ISBN 978-0-8156-0934-6.

Див. також ред.

Посилання ред.

Голокост в Албанії
у сестринських Вікіпроєктах
  Портал «Албанія»
  Проєкт «Голокост»

Відео ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Голокост_в_Албанії&oldid=42256802