Відкрити головне меню
Голбець (праворуч). Алапаєвськ, Свердловська область, Росія

Голбець (рос. голбец) — невелика дощата прибудова до руської печі, яка влаштовувалася в російських хатах[1]. Слугував внутрішньохатньою комірчиною і драбиною для підйому на піч. В українських житлах не використовувався.

В інтер'єрі російської хатиРедагувати

Слово голбец, згідно зі словником М. Фасмера, має скандинавське походження: від дав.-сканд. golf («підлога», «відділення») через давньоруську реконструйовану форму *гълбьць[2].

У голбці влаштовувалася драбинка, примістка для піднімання на піч і полаті, а також полиці для різних господарських речей. У передній частині, біля пічного чола, влаштовувався лаз у підкліт (сама комірка могла називатися верхнім голбцем, а підкліт, підпілля — нижнім)[1]. Замість голбця робили невисокий дощатий припічок із засувною кришкою, який використовували для спання. Лаз (рос. западня, творило) у підкліт у цьому випадку влаштовували перед челюстями печі[3][4].

З голбцем були пов'язані певні забобони: він вважався зв'язком світу живих зі світом предків[5]. За свідченням В. І. Даля, входячи в хату до нареченої, бралися рукою за голбець[1]. Також у народних повір'ях він був місцем проживання домовика[5].

Інші значенняРедагувати

  • Голбець (також «голубець») — надгробний пам'ятник у формі рубленої хатки[1]. У Російській імперії голбці на могилах офіційно були заборонені, але трапляються на старообрядських похованнях[6]. На Російській Півночі — надгробний пам'ятник типу хреста чи хрест зі схематичним дашком[7]. Символізм — дім померлої людини[5][8]. Дашки голубців-стовпів прикрашалися банями з хрестами і різьбленими причолинами по скатах. Іноді у верхню частину стовпця врізали мідну іконку із зображенням того святого, чиє ім'я носив покійний[9].
  • У церковній архітектурі голубець — двосхилий, коробовий чи кілеподібний дах для захисту від негоди ікон і фресок на зовнішніх стінах церков[10].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Голбец // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  2. Голбец // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  3. Беловинский Л. В. Изба и хоромы
  4. Интерьер крестьянского жилища
  5. а б в Соколов Д. А. Пинежская находка // Фонд «Традиционные технологии». — Москва, 2006. Архівовано з джерела 19 серпня 2014.
  6. Голубой // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  7. Голубец. Фотография. Владимирская область. Муром. Благовещенский монастырь
  8. Фризин Н. Н. Деревянные надгробия Русского Севера: некоторые варианты развития пространственной структуры // Ставрографический сборник. Книга 1. — Москва, 2001. — С. 219—228, 232—234.
  9. Карсаков В. (2003—2006). Пудожский район Карелии. Путеводитель по Русскому Северу. 
  10. Баторевич Н. И., Кожицева Т. Д. Малая архитектурная энциклопедия. — Дмитрий Буланин, 2010. — 714 с. — ISBN 978-5-86007-639-6.