Підклі́т або підклі́ття — нижній, цокольний поверх у будівлях; зазвичай мав службове або господарське призначення. У підкліті хоромів жили слуги, діти, дворові служителі. У підклітах розміщувалися льохи.

Будинок на підклеті, Ізяслав

Також підклітом називають нижній ярус церкви. Князі й царі влаштовували казну в підклітах кам'яних церков. Житлові підкліти з волоковими вікнами і печами, нежитлові — з глухими стінами, найчастіше без дверей. У такому випадку вхід у підкліт влаштовувався з другого поверху[1].

Розрізняють:

Двоповерхова старообрядська хата на нежитловому підкліті. Ззовні стіна підкліта без вікон. Друга половина XIX століття. Етнографічний музей народів Забайкалля

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Забелин, Иван (2005). Домашний быт русских царей в XVI и XVII веках (рос.). Москва: Транзиткнига. ISBN 5-9578-2773-8.