Гніздечна

Гнізде́чна (стар. Ходорі́вка, пол. Chodorówka) — річка в Україні, в межах Тернопільського району Тернопільської області. Права притока Гнізної (басейн Дністра).

Гніздечна
Гирло Гніздечної. Вигляд з Великих Бірок
49°46′26″ пн. ш. 25°35′38″ сх. д.
Витік	на північ від с. Заруддя
• координати	49°46′26″ пн. ш. 25°35′38″ сх. д.
Гирло	Гнізна (між смт Великі Бірки і с. Дичків)
• координати	49°30′36″ пн. ш. 25°44′16″ сх. д.
Басейн	Басейн Дністра
Країни:	Україна Тернопільська область Тернопільський район
Регіон	Тернопільська область
Довжина	39 км
Площа басейну:	264 км²
Притоки:	невеликі потічки
Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Застереження й обмеження

Довжина 39 км. Площа водозбірного басейну 264 км². Похил річки 1,8 м/км. Долина у верхній течії коритоподібна, заболочена; на перетині Товтрової гряди — V-подібна, завширшки від 300—500 м до 1 200 м. Річище звивисте, завширшки від 0,5 м до 8 м, завглибшки до 1—1,5 м. Замерзає у грудні, скресає на початку березня. Вздовж берегів здійснюються водоохоронні заходи. Споруджено ставки. Використовується на водопостачання, рибництво.

Розташування

Бере початок на околиці села Опрілівці від злиття двох потоків: правий витік бере початок із джерел біля села Кобилля і протікає через Іванчани, Добриводи та Чумалі; лівий (головний) витік — північніше села Заруддя і прямує через Колодно, Болязуби та Новики. Тече переважно на південь, у пониззі — на південний схід. Впадає до Гнізної між смт Великі Бірки і селом Дичків.

Населені пункти

Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Опрілівці, Дубівці, Стегниківці, Курники, Лозова, Шляхтинці, Байківці, Смиківці, Дичків.

Цікаві факти

• У XIX на поч. ХХ ст. носила назву Chodorówka(пол.) (Ходорівка).

Галерея

• 
  Гніздечна в Байківцях
• 
  Гніздечна в Смиківцях
• 
  Гирло Гніздечної
• 
  Став на Гніздичній. Вигляд із с. Дубівці
• 
  Дамба ставу в с. Стегниківці
• 
  Став у Курниках

Джерела

1. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
2. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
3. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 143