Гнатковський Олексій Іванович

<img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Nuvola_apps_kaboodle.svg/30px-Nuvola_apps_kaboodle.svg.png" decoding="async" width="30" height="30" class="mw-file-element" data-file-width="128" data-file-height="128"> Зовнішні відеофайли
<img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Nuvola_apps_kaboodle.svg/16px-Nuvola_apps_kaboodle.svg.png" decoding="async" width="16" height="16" class="mw-file-element" data-file-width="128" data-file-height="128">	Довбуш. Офіційний трейлер

Олексій Гнатковський
Олексій Гнатковський
Народився	9 листопада 1985 (38 років); Івано-Франківськ
Національність	українець
Громадянство	Україна
Діяльність	режисер, актор
Дружина	Ольга Гнатковська
Провідні ролі	Іван Довбуш - у к/ф "Довбуш"
IMDb	nm13569311
	Нагороди та премії
	Заслужений артист України
	Заслужений артист України
	instagram.com/oleksiygnatkovskiy/;

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Олексій Іванович Гнатковський (нар. 9 листопада 1985(19851109), Івано-Франківськ, Україна) — український театральний режисер, актор театру та кіно. Заслужений артист України (2014).

Життєпис

Олексій Гнатковський народився 9 листопада 1985 року в місті Івано-Франківськ Івано-Франківської області. У 2008 році закінчив Прикарпатського національнального університету імені Василя Стефаника за спеціальністю "Політологія", пізніше закінчив театральне відділення Інституту мистецтв цього ж університету, клас народного артиста України Володимира Нестеренка^[1]. У 2004 році, бувши студентом історичного факультету (політологічне відділення) ПНУ імені Василя Стефаника, був прийнятий до театру як артист балету та артист допоміжного складу. Після завершення навчання в Інституті мистецтв ПНУ імені Василя Стефаника у 2008 році, став артистом драми Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка .

У 2014 році отримав звання Заслужений артист України

У 2023 році було номіновано на Шевченківську премію за постановку комедії Вільяма Шекспіра "12 ніч, або Що собі хочете" у сучасній обробці Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка^[2].

Диктор радіодиктанту національної єдності у 2023 році^[3].

«Довбуш»

Широку популярність здобув після ролі Івана Довбуша у фільмі «Довбуш» режисера Олеся Саніна, який запросив його на роль без кастингу. Зйомки почалися у 2018 році, а прем'єра відбулася у 2023 році. Це була перша роль Гнатковського у кіно, хоч він і отримував пропозиції раніше. Постать Івана Довбуша як реального персонажа стала для актора відкриттям, хоч феномен Довбуша був йому, як франківчанину, добре знайомим. За словами актора, трюки він виконував без дублера. ^[4]^[5]^[5]

Театральні роботи

Актор

вистави
«Пан де Пурсуньяк» — за однойменною комедією-балетом Мольєра– диригент
«Шлюб по-італійськи» — на основі комедії Едуардо де Філіппо «Філумена Мартурано»– Рікардо
«Лісова пісня» — за однойменною п'єсою Лесі Українки– Перелесник
«Маруся Чурай» — за однойменним історичним романом у віршах Ліни Костенко– Гриць
«Театр» — на основі сценарію Віньї Дельмар «Поступися завтрашньому дню», створеному за п’єсами Хелен Лірі та Ноа Лірі, заснованому на романі Джозефіни Лоренс «Довгі роки» (The Years Are So Long) – Адвокат Хоппер
«Ігри імператорів» — за творами Микола Куліша, Альбера Камю та Григорія Сковороди – Сергій Смик
«Шлюха» — за драмою Володимира Винниченка "Натусь" – Семен Семенович Чуй
«Дуже проста історія» — за однойменною трагікомедією Марії Ладо – Півень
«Солодка Даруся» — за романом української письменниці Марії Матіос– майор Дідушенко
«Нація» — драма-реквієм за однойменною книгою Марії Матіос– Дідушенко, Василь Шандро
«...майже ніколи не навпаки» — третя частина театральної трилогії за творами Марії Матіос у постановці народного артиста України Ростислава Держипільського – Грицько Кейван
«Занадто одружений таксист» — комедія для дорослих за однойменною п'єсою Рея Куні – Джон Сміт
«Таксист – 2, або Кохання на швидкості» — комедія для дорослих за однойменною п'єсою Рея Куні – Джон Сміт
«Заробітчанки, або, Мамо, повернись…» — за мотивами новел Надії Семенкович «На паперті Колізею» – Сеньйор Мімо, Джанмарко
«Ромео і Джульєтта» — на основі однойменної трагедії Вільяма Шекспіра – Меркуціо
«Неоопера-жах HAMLET» — вистава режисера Ростислава Держипільского з музикою композиторів Романа Григорів та Іллі Разумейка на основі трагедії Вільяма Шекспіра "Гамлет" у перекладі Юрія Андруховича– Гамлет
«Гуцулка Ксеня» — мюзикл на основі однойменної оперети Ярослава Барнича, композитора і першого диригента Станіславського театру– Іван Синиця
«Енеїда» — феєрію-бурлеск режисера Ростислава Держипільского за однойменною поемою Івана Котляревського– Еней
«Назар Стодоля» — за однойменною драмою Тараса Шевченка, режисура та музичне оформлення Андрія Сенчука– Гнат
«Оскар і рожева пані» —арт-проєкт за Е.-Е. Шміттом –Лікар Дюссельдорф
«Слава героям» — за однойменною п'єсою Павла Ар’є, результатом спільної праці київського театру «Золоті ворота» та Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Івана Франка, режисер Стас Жирков - Остап Ількович
«Пристрасті Тіля» — героїчна комедія за мотивами п’єси Григорія Горіна «Тіль», постановка режисера “Дикого театру” Максима Голенка– Рибник Іост
«Модільяні» — ескіз на тему долі Амедео Модільяні за мотивами сценарію однойменного драматичного біографічного художнього фільму Міка Девіса (2014) – Амедео Модільяні
«Вона – Земля» — притча-ораторія за Василем Стефаником режисериРостислав Держипільський, Наталка Половинка– Читець, Син ^[6]
"Гуцульське весілє" — автентична забава за монографією Володимира Шухевича «Гуцульщина» - Віщун
"Коляда та й плєс... Ізпрежди віка...." — Різдвяні набутки, вистава режисера Ростислава Держипільського - Віщун
Як виростити чоловіка в домашніх умовах - комедія про різні світі – жіночий та чоловічий ^[7]
«ТАКСИСТ-2, або Кохання на швидкості»

Для юних глядачів

«Звичайна горошина» — Мюзикл (музична казка) для сімейного перегляду А.Данилевича та В.Костинського за мотивами казки Ганса Крістіана Андерсена– Король Барбарийський
«Золоте курча» — музична казка для дітей за п`єсою Володимира Орлова– Вовк
«По щучому велінню» — музична казка для дітей за п`єсою Марка Кропивницького, створеною у 1907 році на основі народних казок для першої дитячої театральної трупи– Казкар
«Котигорошко» — за п'єсою-казкою Анатолія Шияна– Змій^[6]

Режисер

Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

2017, 30 листопада — «На Західному фронті без перемін» інсценізація Олексія Гнатковського за мотивами роману «На Західному фронті без змін» Еріха Марія Ремарка^[8]
2019, 30 травня — «Twelfth Night or What You Will» за п'єсою «Дванадцята ніч, або Як собі хочете» Вільяма Шекспіра (Project «W» – Veteran, Volunteer and William – спільний проект Сучасної школи англійської мови «English Amon People», громадської організації «Елеос-Україна» та Івано-Франківського національного академічного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка)
2022, 28 жовтня — «Сватання на Гончарівці» за п'єсою Григорія Квітки-Основ'яненка

Одеський академічний український музично-драматичний театр імені Василя Василька

2021, 23 серпня — «Серце навпіл» за творами «Апокаліпсис» та «Дванадцять службів» Марії Матіос^[9]
2022, 17 грудня — «Ніч перед Різдвом» за повістю Миколи Гоголя^[10]

Фільмографія

2023 — «Довбуш» — Іван Довбуш^[11]
2024 — «Як українці українською заговорили» — ведучий^[12]

Визнання та нагороди

2014 — Заслужений артист України (2014)^[13]
2019 — Премія імені Віталія Смоляка в галузі театрального мистецтва за кращу режисерську роботу (драма “На Західному фронті без перемін” Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка^[14])
2020 — премія Всеукраїнського театрального Фестивалю-Премії «ГРА» за найкращу пошуково-експериментальну виставу — комедія Вільяма Шекспіра «12 ніч, або Що собі хочете» у сучасній обробці Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка^[15]
2021 — Премія Національної спілки театральних діячів України імені Мар’яна Крушельницького за ролі Івана Синиці («Гуцулка Ксеня»), Гамлета («HAMLET»), Еней («Енеїда»), брата Лоренцо («Romeo&Juliet»)^[16]
2024 — Премія «Чорний лотос» за головну чоловічу роль (Іван Довбуш) у фільмі «Довбуш» (реж. Олесь Санін)

Примітки

↑ ОЛЕКСІЙ ГНАТКОВСЬКИЙ
↑ Оголосили короткий список Шевченківської премії-2023
↑ Актор Гнатковський розповів, як готувався до читання радіодиктанту-2023. suspilne.media. 26 жовтня 2023.
↑ Баранник, Віталій (28 червня 2023). Актор Олексій Гнатковський: «Довбуш» — це історичне дзеркало: чи готові ми знищити всіх, хто посягне на святе для нас. detector.media (укр.). Процитовано 27 жовтня 2023.
↑ ^а ^б “Довбуші — це дволикий Янус”: Олексій Гнатковський про роль та біблійність фільму “Довбуш” – ГЛУЗД (укр.). Процитовано 27 жовтня 2023.
↑ ^а ^б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ft не вказано текст
↑ Ірма Вітовська та Олексій Гнатковський привезуть особливу виставу.
↑ Ірина КУЙБІДА (1 грудня 2017). У Франківську відбулася прем’єра вистави «На західному фронті без перемін» (укр.). Інтернет-видання «Типовий Франківськ». Процитовано 25 серпня 2022.
↑ Дмитро ЖУРАВЕЛЬ (19 серпня 2021). «Серце навпіл». В Українському театрі Одеси готують виставу до річниці Незалежності (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 9 листопада 2023.
↑ В Українському театрі готують прем’єру «Ніч перед Різдвом» (укр.). «USI Online». 16 грудня 2022. Процитовано 16 грудня 2022.
↑ Катерина ШЕВЧУК, Олена КЕМЕНЯШ (7 вересня 2023). «Культурний фронт — брехня для самозаспокоєння», – інтерв’ю з актором фільму «Довбуш», який показали у Хмельницькому (укр.). «Суспільне Хмельницький». Процитовано 8 вересня 2024.
↑ Легко про важливе. Суспільне презентує фільм «Як українці українською заговорили» (укр.). «Українське радіо». 4 вересня 2024. Процитовано 8 вересня 2024.
↑ Указ Президента України від 26 грудня 2014 № 956/2014 Про відзначення державними нагородами України працівників Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Івана Франка. База даних «Законодавство України» ВР України.
↑ У Франківську визначили лауреатів премії імені Віталія Смоляка в галузі театрального мистецтва
↑ Підсумки ІІІ Всеукраїнської «ГРИ». Про те, якою вона була
↑ Премії НСТДУ 2021 року: оголошення номінантів та переможців

Посилання

Гнатковський Олексій Іванович / Г. В. Бабинська // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-878731

Інтерв'ю

«Я тут сиджу і херней страждаю». Актор театру Олексій Гнатковський розповів про почуття провини через бронювання від мобілізації інтерв'ю для «NV» (3 травня 2024)

[esu-1] ОЛЕКСІЙ ГНАТКОВСЬКИЙ

[2] Оголосили короткий список Шевченківської премії-2023

[3] Актор Гнатковський розповів, як готувався до читання радіодиктанту-2023. suspilne.media. 26 жовтня 2023.

[4] Баранник, Віталій (28 червня 2023). Актор Олексій Гнатковський: «Довбуш» — це історичне дзеркало: чи готові ми знищити всіх, хто посягне на святе для нас. detector.media (укр.). Процитовано 27 жовтня 2023.

[:0-5] а ^б “Довбуші — це дволикий Янус”: Олексій Гнатковський про роль та біблійність фільму “Довбуш” – ГЛУЗД (укр.). Процитовано 27 жовтня 2023.

[ft-6] а ^б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ft не вказано текст

[7] Ірма Вітовська та Олексій Гнатковський привезуть особливу виставу.

[Типовий_Франківськ_20171201-8] Ірина КУЙБІДА (1 грудня 2017). У Франківську відбулася прем’єра вистави «На західному фронті без перемін» (укр.). Інтернет-видання «Типовий Франківськ». Процитовано 25 серпня 2022.

[Суспільне_20171201-9] Дмитро ЖУРАВЕЛЬ (19 серпня 2021). «Серце навпіл». В Українському театрі Одеси готують виставу до річниці Незалежності (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 9 листопада 2023.

[USI_1213-10] В Українському театрі готують прем’єру «Ніч перед Різдвом» (укр.). «USI Online». 16 грудня 2022. Процитовано 16 грудня 2022.

[Суспільне_2023-11] Катерина ШЕВЧУК, Олена КЕМЕНЯШ (7 вересня 2023). «Культурний фронт — брехня для самозаспокоєння», – інтерв’ю з актором фільму «Довбуш», який показали у Хмельницькому (укр.). «Суспільне Хмельницький». Процитовано 8 вересня 2024.

[Українське_радіо_2024-12] Легко про важливе. Суспільне презентує фільм «Як українці українською заговорили» (укр.). «Українське радіо». 4 вересня 2024. Процитовано 8 вересня 2024.

[13] Указ Президента України від 26 грудня 2014 № 956/2014 Про відзначення державними нагородами України працівників Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Івана Франка. База даних «Законодавство України» ВР України.

[14] У Франківську визначили лауреатів премії імені Віталія Смоляка в галузі театрального мистецтва

[15] Підсумки ІІІ Всеукраїнської «ГРИ». Про те, якою вона була

[16] Премії НСТДУ 2021 року: оголошення номінантів та переможців

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]