Шиян Анатолій Іванович

Український письменник

Анато́лій Іва́нович Шия́н (* 5 квітня 1906, Борисовка — 1989, Київ) — український письменник, член Спілки письменників України від 1936 року.

Шиян Анатолій Іванович
Шиян.jpg
Народився 5 квітня 1906(1906-04-05)
Борисовка (Бєлгородська область)
Помер 1989(1989)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність Письменник
Мова творів українська і російська
Напрямок проза, драматургія
Партія КПРС
Премії Літературна премія імені Андрія Головка

Біографічні даніРедагувати

Народився 5 квітня 1906 року в слободі Борисовці Східній Слобожанщині (нині смт Бєлгородської області Росії) у родині селянина-маляра. Тут він закінчив трикласну початкову школу. З 1924 року працював санітаром, а потім аптекарем в Борисовській народної лікарні[1].

В 1925 році вступає до Київського лісотехнічного інституту, який закінчив у 1929 році. У роки навчання в інституті публікувався у журналі «Молодий більшовик» — перше оповідання «Лісокради» вийшло в 1928 році. Широку популярність йому принесли повість «Баланда» (1930), романи «Магістраль» (1934), і «Гроза», за яким в 1959 році був поставлений кінофільм «Гроза над полями». Належав до літературних організацій «Молодняк» і ВУСПП.

У роки радянсько-німецької війни був військовим кореспондентом спершу газети «Советская Армия», а з липня 1941 — в щойно створену фронтову газету «За Радянську Україну», очолену М. Бажаном. У січні 1943 його переводять до Українського штабу партизанського руху, а в травні відряджають на кілька місяців у тил ворога — до партизанського з'єднання О. Сабурова. Після повернення з ворожого тилу він завідує партизанським відділом газети «Радянська Україна»[2]. Написав книгу-репортаж «Партизанський край».

У повоєнні роки він пише повісті, оповідання, захоплюється драматургією. У своїх творах часто повертається до рідних країв. Член ВКП (б) з 1947 року[3]

Переклав роман В. Яна «Чингісхан».

У Києві мешкав у будинку письменників Роліті. Помер у 1989 році. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).

ТвориРедагувати

Автор великої кількості книг оповідань, повістей і нарисів.

  • Повість «Баланда» (1930).
  • Збірка оповідань «Озерянки» (1932 і 1940).
  • «Переможці. Оповідання і нариси» (1950).
  • «Партизанський край» (1946).
  • «Вибране» (1947).
  • Романи:
    • «Магістраль» (1934),
    • «Гроза» (1936),
    • «Хуртовина» (1979).
  • Збірки п'єс:
    • «Де тирса шуміла» (1961),
    • «Тиха обитель» (1969).
  • Твори для дітей молодшого шкільного віку:
    • казка «Івасик-Телесик»,
    • п'єси-казки «Котигорошко», «Ялинка» (1947),
    • збірка «П'єси-казки» (1951).
  • кіносценарії:
    • «Гроза над полями» (1958)
    • «Летючий корабель» (1960), обидва зняті на Київській кіностудії

Нагороди та преміїРедагувати

 
Могила Анатолія Шияна

Літературна премія імені Андрія Головка (1980) за роман «Хуртовина».

Був нагороджений орденами Вітчизняної війни, Червоної Зірки, «Знак Пошани» (6.06.1966), чехословацьким орденом «Військовий хрест», медалями.

Пам'ятьРедагувати

У Києві був створений музей-квартира письменника.

ПриміткиРедагувати

  1. Сайт Борисівки(рос.)
  2. Сайт бібліотеки ВММ. Архів оригіналу за 14 травень 2012. Процитовано 6 лютий 2012. 
  3. Велика Радянська Енциклопедія[недоступне посилання з серпень 2019](рос.)

ЛітератураРедагувати