Айстра

Айстра
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Айстроцвіті (Asterales)
Родина:	Айстрові (Asteraceae)
Триба:	Astereae
Рід:	Айстра (Aster); L., 1753
Види
	див. Список видів роду Айстра; поширені види: Aster alpinus; Aster amellus; Aster bellidiastrum; Aster aff. divaricata Wells; Aster glehnii; Aster kingii; Aster sedifolius; Aster yomena Aster yomena var. dentatus; ;
Вікісховище: Aster

А́йстра (Aster) — рід трав'янистих рослин родини айстрові (або складноцвіті) (Asteraceae).

Не плутати з Солонцева айстра.

Назва ред.

Назва айстра — запозичення з німецької мови, яке походить від дав.-гр. ἀστήρ — «зірка»; квітку названо за формою, подібною до зірки^[1]. Основні українські синонімічні назви: гайстра^[2]^[3], глядка^[4].

Загальна біоморфологічна характеристика ред.

Багаторічні (рідкісно дворічні чи однорічні) трав'янисті рослини чи напівкущі чи кущі 3–300 см заввишки. Переважно мають довгі чи короткі кореневища, рідкісно каудекс. Стебла переважно прямовисні чи висхідні, рідкісно лежачі. Листки чергові, рідкісно супротивні. Дрібні квітки в поодиноких або зібраних у волоть кошиках з черепичастою обгорткою. Крайові квітки язичкові, блакитні або лілові, плідні; серединні — трубчасті, звичайно жовті. Всі айстри мають схожі на зірки квітки з жовтими (іноді червонуватими) серединками і зовнішніми променями (не пелюстками) різної форми, білого, рожевого, пурпурового, синього чи фіолетового забарвлення, самого різного розміру. Плід — сім'янка з чубчиком із волосків. x = 9.

Поширення ред.

Відомо ≈ 200 видів, поширених у північно-західній Африці, Євразії, Канаді й США. В Україні росте 2 дикорослі рослини з роду айстра. Вони поширені в Степу, Лісостепу (айстра волове око Aster amellus) та на вапнякових схилах Карпат (айстра альпійська Aster alpinus). Багато видів культивують як садові квіти.

Раніше до роду належали: Galatella linosyris, Galatella sedifolia, Galatella tatarica, Galatella villosa, Symphyotrichum lanceolatum (натуралізований), Symphyotrichum novae-angliae (натуралізований), Symphyotrichum novi-belgii (натуралізований), Tripolium pannonicum.

Історія ред.

Айстри, які розводили у великій кількості в Китаї, потрапили в Європу тільки в 1728 році^[5]. Насіння їх надіслав відомому французькому ботаніку Антуану де Жюссьє місіонер, який жив у Пекіні^[5]. Квіти, виведені з насіння айстр, виявилися великими, яскравих кольорів, але з жовтою серединкою і їх у Франції назвали «Царицею маргариток», а згодом, у 1750 році з'явилися махрові квіти, які отримали нову назву: Aster — «зірка, світило»^[5].

Айстрами називають і представників Callistephus (див. китайська айстра).

В культурі ред.

Угорська революція 31 жовтня 1918 стала відома як «революція айстр» завдяки тому, що протестувальники в Будапешті чіпляли на свою одежу квітки айстр.^[6]

У Миколи Лисенка є відомий романс — «айстри» на вірші Олександра Олеся

Див. також ред.

1218 Астер — астероїд, названий на честь цього роду рослин^[7].
Список видів роду айстра
Список родів родини айстрових

Примітки ред.

↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 54.
↑ Словник ботанічної номенклатури (Проект). — К.: Держ. вид-во України, 1928. — 313 с.
↑ Москаленко Л.А. Ботаническая лексика украинских степных говоров Николаевской области: Дис. … канд. филол. наук. — К., 1992. — 465 с.
↑ Верхратский І. Ботаніка на висші кляси шкіл середних (після учебника Д-ра О. Ростафиньского). — Львів: НТШ, 1896. — 150 с.
↑ ^а ^б ^в (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
↑ Hajdu, Tibor (1990). Revolution, Counterrevolution, Consolidation. У Peter F. Sugar (ред.). A History of Hungary (вид. [New printing].). Bloomington: Indiana University Press. с. 297. ISBN 0253355788.
↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література ред.

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Морфологія плодів та насіння квіткових рослин світової флори / Й. Й. Сікура, А. Й. Сікура, В. В. Капустян. — Київ : Знання України, 2008. — Т. Кн. 4. — 80 с. — ISBN 978-966-316-213-3.

Посилання ред.

Айстра (Aster) [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ

[1] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 54.

[2] Словник ботанічної номенклатури (Проект). — К.: Держ. вид-во України, 1928. — 313 с.

[3] Москаленко Л.А. Ботаническая лексика украинских степных говоров Николаевской области: Дис. … канд. филол. наук. — К., 1992. — 465 с.

[4] Верхратский І. Ботаніка на висші кляси шкіл середних (після учебника Д-ра О. Ростафиньского). — Львів: НТШ, 1896. — 150 с.

[Верзилин-5] а ^б ^в (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.

[Hungary-6] Hajdu, Tibor (1990). Revolution, Counterrevolution, Consolidation. У Peter F. Sugar (ред.). A History of Hungary (вид. [New printing].). Bloomington: Indiana University Press. с. 297. ISBN 0253355788.

[7] Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]