Symphyotrichum novi-belgii

вид рослин
Symphyotrichum novi-belgii

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Asteroideae
Триба: Astereae
Рід: Symphyotrichum
Вид: S. novi-belgii
Symphyotrichum novi-belgii
(L.) G.L.Nesom, 1995
Синоніми
Aster novi-belgii L.
Посилання
Вікісховище: Symphyotrichum novi-belgii
Віківиди: Symphyotrichum novi-belgii
EOL: 392593
IPNI: 981864-1
ITIS: 522227
NCBI: 199233

Symphyotrichum novi-belgii (айстра вірґінська[1], айстра віргінська[2] як Aster novi-belgii) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у сх. США, сх. Канаді; натуралізований у Європі, Грузії, Австралії, Кубі.

Опис ред.

 
ілюстрація

Багаторічна рослина 25–160 см. Стебло в нижній частині покритий тільки простими волосками, розташованими 4 рядами; вгорі — повстяний. Кошики у волотистому суцвітті[2]. Листки товсті, тверді, ± м'ясисті, краї лускоподібні, поверхні голі, знизу середні жилки іноді війчасті. Язичкових квіточок 15–35; віночки зазвичай синьо-фіолетові або фіолетові, рідше рожеві або білі. Дискових квіточок 28–68; віночки жовті, набуваючи від червонувато-коричневого до фіолетового кольору. Плід від жовтувато-коричневого до коричневого кольору, обернено-яйцеподібний, стиснутий, 2–4 мм, 4–6-жильний, поверхня від рідко волосатої до майже безволосої; чубчик від брудного до жовтуватого кольору, 4–6 мм[3].

Поширення ред.

Поширений у сх. США, сх. Канаді; натуралізований у Європі, Грузії, Австралії, Кубі; також культивується[4][5][6][7][3].

В Україні вид зростає в садах, парках, на квітниках — на всій території[2].

Використання ред.

Декоративна рослина[2].

Джерела ред.

  1. Aster novae-angliae // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 321. (рос.)(укр.)
  3. а б Flora of North America. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 24.09.2019. (англ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 24.09.2019. (англ.)
  5. Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 24.09.2019. (англ.)
  6. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24.09.2019. (англ.)
  7. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 24.09.2019. (англ.)