Герріт ван Гонтгорст
Гонтгорст, тобто Герріт ван Гонтгорст (нід. Gerard van Honthorst; 4 листопада 1590, Утрехт — 27 квітня 1656, Утрехт) — нідерландський художник, караваджист. Малював офіційні портрети, релігійні композиції, побутові сценки. Робив офорти.
Ранні роки
ред.Герріт ван Гонтгорст походив з родини, що здавна була пов'язана з мистецтвом. Ще його дід був художником, а батько навіть став головою художньої гільдії міста Утрехт. Герріт (або Герард) і народився в Утрехті. Первісне навчання отримав від батька, а потім навчався у Абрахама Блумарта (1564—1651), представника нідерландського маньєризму.
Італійський період
ред.Близько 1610 р. Гонтгорст дістався Риму, відомого художнього центру Італії і Західної Європи взагалі. В Римі мав свою майстерню, куди брав учнів. Зафіксована праця видатного художника Матіаса Стомера саме в римській майстерні Гонтгорста. Талановитий Гонтгорст був знайомим з італійцями-художниками Ораціо Джентілєскі та Бартоломео Манфреді, караваджистами. Серед меценатів утрехтського художника в Римі — маркіз Вінченцо Джустініані, який купував картини самого Караваджо, і кардинал Шипіоне Боргезе, який теж не цурався творчості Караваджо. Художник працював в Італії майже 10 років. За пристрасть до зображення нічних сцен італійці прозвали його «Нічний Герардо».
Знову на батьківщині
ред.
Близько 1620 р. він повернувся в Голландію. Перші два роки працював в місті Гаага. Але мав небагато замов і збіднів, жив в кімнаті на даху. З 1622 р. — в рідному Утрехті, де став майстром художньої гільдії Св. Луки. Мав замовлення і славу. Серед візітерів до майстерні Гонтгорста був сам вельможний П. П.Рубенс, що є покажчиком художніх успіхів утрехтця Гонтхорста. У 1628 році працював в Лондоні по замовам короля Британії Карла I Стюарта. Серед замовників художника був і король Данії Крістіан IV. Отже, Гонтгорст зумів зробити міжнародну художню кар'єру, що вдавалося не кожному.
Неофіційним суперником Гонтгорста в Утрехті став художник Тербрюгген. Той теж подорожував до Італії, де бачив на власні очі картини Караваджо. Він повернувся в Утрехт раніше за Бабюрена і Гонтгорста. Це Тербрюгген приніс першим в Утрехт звістку про дивні художні знахідки Караваджо. А музичні картини Тербрюггена стали прямим і творчим продовженням найкращих музичних сцен Караваджо і його найталановитіших послідовників. Музи́ки Тербрюггена занурені в музику, а не в залицяння чи флірт, як у Гонтгорста.
В 1637 році Гонтгорст знову в Гаазі, яку тепер вдалося підкорити: він фаворит Фредеріка Гендріка, герцога Оранського. Гаага була домівкою Гонтгорста 15 років. У 1652 він повертається в рідний Утрехт, де жив до смерті у 1656 році.
Автопортрет. Малюнок
ред.Автопортрети — не новина в XVII столітті. Зробив свій автопортрет і Гонтгорст. Вечір. Позаду важкуватий день і художник сидить утомлено і малорухомо. Голландці не знімали капелюхи в приміщеннях, навіть на вечірках, при візитах до рідних чи в гостях. Здається, свої голландські звички Гонтгорст не полишав ні в Голландії, ні в Італії.
Малюнок дивує майстерним відтворенням вечірнього освітлення, що добре вдається олійними фарбами і важко в графіці. Гонтгорст — майстер, займався офортом, прийоми караваджизму міг відтворити і в графіці, що давалося не кожному.
Офіційні портрети
ред.-
Єлизавета Стюарт, королева Богемії, 1642 -
Фредерік Гендрік, герцог Оранський, з родиною -
Курфюрст Бранденбурзький Фрідріх Вільгельм I і Луїза Генрієтта Нассау
_en_zijn_echtgenote_Louise_Henriette_van_Nassau_(1627-1667).jpg)
В офіційних портретах Гонтгорст слухняно йде за традицією репрезентативних портретів офіційних осіб. Звідси — багаті завіси, чопорні пози, обов'язкова шляхетність, навіть якщо особа не була а ні привабливою, а ні шляхетною. Рубенс додавав казкових (міфологічних) персон до нецікавих йому моделей (історія життя королеви Марії Медічі), і так виходив із скрутного становища. Гонтгорст в портретах — скутий, боязкий, занадто слухняний.
Караваджизм
ред.-
Концерт, галерея Боргезе, Рим. -
Скрипаль з чаркою вина, бл.1624 Музей Тіссен-Борнемісса, Мадрид. -
Гонтгорст. Поклоніння пастухів, 1622 р., (Wallraf-Richartz-Museum)
Полотно «Концерт» з Галереї Боргезе належить до римського періоду творчості Гонтгорста. Місцеві пани зібрались на вечірку. Аби додати веселощів-створили концерт. Зовнішньо шляхетне дозвілля таки перейшло край, і стара прийшла угомонити молодь, що завзято і галасливо співає. Дивує добрячий натюрморт на столі. Він просто здертий з натюрмортів Караваджо, що свідчить про те, що Гонтгорст бачив оригінали генія і вивчав їх.
Інші картини менш залежні від знахідок Караваджо, але Гонтгорст був і залишається послідовником великого майстра.
Побутові сценки
ред.-
П'яненький скрипаль, 1623 -
Концерт (музичний супровід бенкету),1624 -
Бенкет блудного сина
Гонтгорст і Матіас Стомер
ред.Трагічні події життя чи моральність вчинків людей мало зачіпали Гонтгорста. Він нейтрально малює п'яненького скрипаля чи чоловіка і жінку, що відверто фліртують, граючи на музичних інструментах. Гра жінки на лютні часто передувала домовленості про ціну на секс-послугу. Нічна сцена в картині Гонтгорста «У сводні» саме про це — в руці нічного залицяльника кошель з грошима. Показовою є й картина «Бенкет блудного сина». Художник бере легковажний момент — сам бенкет, веселощі на батьківські гроші, за якими будуть бідність і каяття. Ані бідність, ані каяття Гонтгорста ніяк не приваблювали. Добре намальована картина стала легковажною розповіддю про марнування життя.
-
Худ. Гонтгорст. «У сводні» -
Худ.Стомер. Муций Сцевола спалює власну руку перед загарбником Порсеною, бл. 1640 рр., (Художня галерея Нового Південного Уельсу) -
Худ. Стомер. Поклоніння пастухів. бл. 1635-40, Oil (Музей мистецтв Північної Кароліни)
Деякий час Гонтгорст і Матіас Стомер наче йдуть поряд. У Гонтгорста є картина з художником-читачем вночі (палац Барберіні, Рим), і у Стомера є картина «Юнак читає біля свічки (художник?)». Обидва малювали «Поклоніння пастухів». Але Гонтгорст повернеться до Голландії, де малюватиме офіційні портрети і легковажні картини.
Натомість моральність і оцінка вчинків людини хвилюють Стомера. Герої Біблії і герої давньоримської історії — постійні персонажі його картин. Про захисника Риму Сцеволу він намалює декілька картин, уславивши самопожертву і здатність на подвиг.
Країни світу, де зберігають твори Гонтгорста
ред.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ https://mba.rennes.fr/fr/le-musee/les-incontournables-du-musee/fiche/gerrit-van-honthorst-le-reniement-de-saint-pierre-25
- ↑ Schmidt W. A. Bloemaert, Abraham // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1875. — Vol. 2. — S. 713–714.
- ↑ Honthorst Brothers
- ↑ http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aee05c0284355b8b4e93
- ↑ а б online image library Nederlands Fotomuseum
- ↑ NMVW-collection website
- ↑ Portret van kapitein Gerhard Ver Huell
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/van-honthorst-gerrit-1
- ↑ Portretfoto "Henriette Fransisca van Hohenzollern - Hechingen" op papier naar een portret van G. van Honthorst, 1649
- ↑ а б Portret van Maria van Oranje
- ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
- ↑ Portret, olieverf op paneel, voorstellende Philips Theodoor van Waldeck (1614-1645), anoniem, naar Gerrit van Honthorst, 1647
- ↑ Portret van prins Willem II
- ↑ Amalia van Solms (1602-1675) — 1643.
- ↑ Prins Willem II en zijn zusjes Louise Henriette en Henriette Amalia in een exotisch landschap met een hoorn des overvloeds en een luipaard — 1629.
- ↑ Deel van de triomfstoet met Amalia van Solms met haar dochters als toeschouwers van de triomf
- ↑ Portret van Amalia van Solms — 1632.
- ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.
- ↑ https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO1294_III
Джерела
ред.- Caravaggio and His Followers, Aurora Art POublishers, 1975 (англ)
- Всеобщая история искусств, Т 4,М, 1963 (рос)
- Краткая художественная энциклопедия. Искусство стран и народов мира, Т 3,М,1971 (рос)
- Кузнецов Ю. И." Голландская живопись 17-18 веков в Эрмитаже", Л, «Аврора», 1979 (рос)