Вікіпедія

Ян ван Бейлерт

нідерландський художник

Ян Германс ван Бейлерт (нід. Jan Hermansz van Bijlert; 1597, Утрехт — 1671, Утрехт) — голландський живописець Золотої доби голландського мистецтва, один із утрехтських караваджистів. Близько чотирьох років провів у Італії, в Римі став одним із засновників товариства північних художників «Перелітні птахи»[10].

Ян ван Бейлерт
нід. Jan van Bijlert
При народженнінід. Jan Hermansz van Bijlert
Народження1597[1][2][…]
Утрехт[4]
Смерть1671[1][2][…]
 Утрехт[4]
Країна Голландська республіка
Діяльністьхудожник
Напрямокбароко
Роки творчості1624[6] — 1671[6]
ЧленBentvueghels
ТвориThe lute playerd, Portrait of a womand, Woman prayingd і Feast of the Godsd
Роботи в колекціїМузей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Центральний музей Утрехта[7], Амстердамський музейd, Museum Catharijneconventd, Рейксмузей, Художній музей Волтерс, Державний музей мистецтв, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Національна галерея, Національний музей у Варшаві, Musée des Beaux-Arts d'Orléansd, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей, Rijksmuseum Twenthed, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Ермітаж, Гаазький муніципальний музей, Музей Нортона Саймона, Королівські музеї витончених мистецтв[8], Landesmuseum Hannoverd, Музей герцога Антона Ульріха, Музей фюрера, Берлінська картинна галерея, Ulster Museumd, Musée des Beaux-Arts de Quimperd, Нью-Йоркське історичне товариствоd, Ліонський музей красних мистецтв, Museumslandschaft Hessen Kassel, Aartsbisschoppelijk Museumd, Музей Ізраїлю, Національна галерея, Royal Pump Roomsd, The Tullied, Музей Боуз, Національний музей Кардіффа, Музей мистецтв Індіанаполіса, Musée de la Cour d'Ord, Chrysler Museum of Artd і Музей Бойманса - ван Бенінгена[9]
Автограф
CMNS: Ян ван Бейлерт у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Народився в Утрехті, в сім'ї майстра з виготовлення вітражів Германа Бернтса ван Бейлерта. Можливо, пройшов початкове навчання в батька. Згодом став учнем Абрагама Блумарта. Як і інші художники з Утрехту, подорожував Францією та Італією.

Два роки жив і працював у Парижі та пів року в Екс-ан-Провансі. 1621 року жив на Віа Маргутта в Римі. Навесні 1623 року в Римі разом із Корнелісом ван Пуленбургом і Віллемом Молейном став одним із засновників товариства «Перелітні птахи» — спільноти або «братства» іноземних художників, які прибували в католицький Рим із північних країн (переважно з Нідерландів та Німеччини). У групі було прийнято давати художникам нові імена, так зване «вигнуте ім'я». Ім'я ван Бейлерта було «Еней» (Aeneas). У Римі він був також відомий як Джованні Білардо (Giovanni Bilardo).

До 1625 року повернувся в Утрехт, одружився. 1630 року став членом утрехтської гільдії Святого Луки[en] і реформатської церкви. Від 1632 до 1637 року був деканом гільдії, а 1634 року його призначено регентом церкви Святого Іова. 1639 року допоміг заснувати «Школу живописців» (Schilderscollege), де також став регентом.

Помер в Утрехті. Похований 13 листопада 1671 року в церкві Святого Миколая (Nicolaïkerk) в Утрехті[11].

Творчість

ред.

Був плідним художником, залишив близько двохсот картин. Після повернення з Риму він, як і інші утрехтські живописці, які потрапили під вплив творчості Караваджо, писав у «караваджистському» стилі. Особливість ранніх картин Бейлерта проявляється у використанні сильної світлотіні, зображенні фігур великим планом та натуралістичності в деталях.

Писав і далі в тому ж стилі протягом 1620-х років. Близько 1630 року звернувся до більш класичної манери, можливо, під впливом Корнеліса ван Пуленбурга. Фарби стали світлішими, а сюжети піднесенішими. В 1630-ті роки писав також композиції з невеликими фігурками, які зазвичай зображували побутові сценки в тавернах, борделях або сцени домашнього музикування. Також писав портрети видатних громадян Утрехта: бургомістрів та депутатів, регентів та старшин ремісничих цехів.

Серед його учнів були Бартрам де Фуш'є[nl], Людольф Лендерц де Йонг[en], Йоганнес де Вер, Маттеус Вейтманс[en] та Абрагам Віллартс[ru].

Галерея

ред.
  •  
    Концерт. Між 1635 та 1640 роками. Полотно, олія. Приватне зібрання
  •  
    Молодий чоловік п'є склянку вина. Між 1635 та 1640 роками. Полотно, олія. Приватне зібрання
  •  
    Пастух із флейтою. Між 1630 та 1635 роками. Полотно, олія. Приватне зібрання
  •  
    Куртизанка смикає кішку за вухо. Алегорія дотику. Полотно, олія. Приватне зібрання
  •  
    Дівчина зі флейтою. Бл. 1630 року. Полотно, олія. Художня галерея Нового Південного Уельсу, Сідней
  •  
    Ванітас. Алегорія швидкоплинності життя. 1640 рік. Полотно, олія. Центральний музей Утрехта

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119248972 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ RKDartists
  4. ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
  5. ↑ Kunstindeks Danmark
  6. ↑ а б RKDartists
  7. ↑ https://www.centraalmuseum.nl/nl/maker/jan-van-bijlert
  8. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/van-bijlert-jan-1
  9. ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.
  10. ↑ Thieme / Becker. Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. — E.A. Leipzig, 1899
  11. ↑ Jan van Bijlert at the RKD (Netherlands Institute for Art History) Архівовано березень 24, 2023 на сайті Wayback Machine.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_ван_Бейлерт&oldid=43173072