Міннеаполіський інститут мистецтва
Міннеаполіський інститут мистецтва (англ. Minneapolis Institute of Art) — музей мистецтва в Міннеаполісі, штат Міннесота, США. Один з найбільших музеїв мистецтва в Сполучених Штатах. В музеї представлено понад 100 тисяч мистецьких робіт, що представляють 5 тисяч років історії людства.[4]
| Міннеаполіський інститут мистецтва | |
|---|---|
| англ. Minneapolis Institute of Art | |
 | |
 | |
| 44°57′31″ пн. ш. 93°16′27″ зх. д. / 44.958611111111° пн. ш. 93.274166666667° зх. д. | |
| Тип | художній музей[d][1][2] художня академія і неприбуткова організація  |
| Країна |  США |
| Розташування | 2400 Third Avenue South, Міннеаполіс, Міннесота |
| Адреса | 55404[2] 2400 Third Avenue South |
| Архітектор | McKim, Mead & Whited, Кендзо Танге[3] і Michael Gravesd[3] |
| Засновано | 1883 |
| Відкрито | 1883 |
| Оператор | Minneapolis Society of Fine Artsd |
| Фонд | 100 000+ |
| Сайт | artsmia.org |
  Міннеаполіський інститут мистецтва (США) | |
 | |
 Міннеаполіський інститут мистецтва у Вікісховищі | |
Історія
ред.1883 року було засновано Міннеаполіське товариство образотворчого мистецтва, що складалося здебільшого з заможних власників бізнесів. Метою товариства було донесення мистецтва до суспільства. Протягом шести років товариство не мало постійної штаб-квартири, але в 1889 році організація зайняла приміщення громадської бібліотеки Міннеаполіса.
Інститут збирав багато пожертв, а 1911 року Клінтон Моріссон подарував музею свою сімейну ділянку.
Нову будівлю інституту спроєктувала фірма McKim, Mead & White, а побудована вона була в 1915 році. Будівля була визнана однією з найкрасивіших в стилі боз-ар у Міннесоті. З цього часу відбулося чотири розширення: 1926, 1974, 1998 та 2006 років.[5]
Кейвін Фельдман стала директором і президентом інституту у 2008 році. Під час її перебування на посаді відвідуваність музею подвоїлася, був зроблений акцент на цифровому доступі, а також були прийняті програми соціальної справедливості та рівності. У грудні 2018 року вона була призначена наступним директором Національної галереї мистецтв і обійняла цю посаду в березні 2019 року.[6]
Колекція
ред.В Міннеаполіському інституті мистецтва міститься понад 100 000 мистецьких творів з усього світу. В колекції знаходяться твори таких митців як Пікассо, Рембрандта, Ван Гога, Пуссена.[7] Музей поділений на сім тематичних зон: мистецтво Африки та Америк, сучасне мистецтво, декоративне мистецтво, текстиль і скульптура, азійське мистецтво, картини фарбою, фотографія та нові медіа, гравюри і малюнки олівцем.
У 2015 році Інститут поповнив свою колекцію двома роботами, отриманими від приватного дарувальника: картиною «Годинникар», приписуваною Івану Клюну, та абстрактною композицією «Італійське місто біля моря», приписуваною Олександрі Екстер. Обидві роботи, як з’ясувалося пізніше, походили з так званої «колекції Леоніда Закса» — приватного зібрання, яке опинилося в центрі міжнародного скандалу після журналістського розслідування BBC. Після оприлюднення розслідування обидві картини, що перебували в Інституті, стали предметом дискусії щодо їхньої автентичності. Попри відсутність офіційної заяви вони були вилучені з експозиції[8][9][10].
Примітки
ред.- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ а б https://new.artsmia.org/
- ↑ а б https://new.artsmia.org/about/mission-and-history/
- ↑ Art + Artists –– Minneapolis Institute of Art. new.artsmia.org. Процитовано 11 листопада 2024.
- ↑ Building a Museum –– Minneapolis Institute of Art. new.artsmia.org. Процитовано 11 листопада 2024.
- ↑ Mia's director will leave to head National Gallery. MPR News (англ.). 11 грудня 2018. Процитовано 11 листопада 2024.
- ↑ Minneapolis Institute of Art, Minneapolis, Сполучені Штати. Google Arts & Culture (укр.). Процитовано 11 листопада 2024.
- ↑ Italian Town by the Sea. collections.artsmia.org (англ.). Процитовано 15 червня 2025.
- ↑ The Clockmaker (Der Uhrmacher/ L'horloger). collections.artsmia.org (англ.). Архів оригіналу за 3 травня 2024. Процитовано 11 червня 2025.
- ↑ Атанесян, Григор; Преображенская, Татьяна; Януцевич, Татьяна (11 березня 2024). Історія таємничої колекції. Як фальшивка авангарду потрапила в "Оппенгеймер". BBC News Україна (укр.). Процитовано 12 червня 2025.