Камерун — центральноафриканська країна, що знаходиться у західній частині екваторіальної області континенту . Загальна площа країни 475 440 км² (54-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 472 710 км², а на поверхню внутрішніх вод — 2 730 км²[1]. Площа країни приблизно дорівнює ¾ площі України.

Географія Камеруну
Географічне положення Камеруну
Географічне положення Камеруну
Географічне положення
КонтинентАфрика
РегіонЦентральна Африка
Координати6°00′ пн. ш. 12°00′ сх. д. / 6.000° пн. ш. 12.000° сх. д. / 6.000; 12.000
Територія
Площа475,4 тис. км² (54-те)
 • суходіл98,8 %
 • води1,2 %
Морське узбережжя402 км
Державний кордон5018 км
Рельєф
Типрівнинний, гористий
Найвища точкапік Фако вулкану Камерун (4095 м)
Найнижча точкаАтлантичний океан (0 м)
Клімат
Типсубекваторіальний,
екваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річкаСанага ( км)
Найбільше озероЧад ( км²)
Інше
Природні ресурсивуглеводні, боксити, залізні руди, деревина, гідроенергія
Стихійні лихаактивний вулканізм
Екологічні проблемизабруднення вод, знеліснення, перевипасання

Назва

ред.

Офіційна назва — Республіка Cameroon, Cameroon (фр. Republique du Cameroun, Cameroun; англ. Republic Cameroon, Cameroon)[2]. Назва країни походить від португальської назви річки Вурі, Ріу-душ-Камаронеш (порт. Rio de Camaroes — річка креветок), що її так нарік у 1480-х роках мореплавець Фернандо По за велику кількість крилю у водах її гирла[3]. У колоніальні часи країна перебувала під владою Франції та Великої Британії, відповідно носила назви Французький і Британський Камерун. Після об'єднання колоній — Федеративна Республіка Камерун і Союзна Республіка Камерун[2].

Історія дослідження території

ред.

Географічне положення

ред.
 
Карта Камеруну від ООН (англ.)

Камерун — центральноафриканська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на північному сході — з Чадом (спільний кордон — 1116 км), на північному заході — з Нігерією (1975 км), на сході — з ЦАР (901 км), на півдні — з Республікою Конго (494 км), Екваторіальною Гвінеєю (183 км) і Габоном (349 км). Загальна довжина державного кордону — 5018 км[1]. Камерун на південному заході омивається водами затоки Біафра, що є частиною Гвінейської затоки Атлантичного океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 402 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[1][6].

Крайні пункти

ред.

Час

ред.
Докладніше: Час у Камеруні

Час у Камеруні: UTC+1 (-1 година різниці часу з Києвом)[7].

Геологія

ред.
Докладніше: Геологія Камеруну

Корисні копалини

ред.

Надра Камеруну багаті на ряд корисних копалин: нафту, боксити, залізну руду[8].

Сейсмічність

ред.

Вулканізм

ред.

Рельєф

ред.
Докладніше: Рельєф Камеруну

Середні висоти — 667 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — пік Фако вулкану Камерун (4095 м).

Узбережжя

ред.

Острови

ред.
Докладніше: Острови Камеруну

Клімат

ред.
Докладніше: Клімат Камеруну

Більша частина території Камеруну лежить у екваторіальному кліматичному поясі, лише крайня північ — у субекваторіальному[9]. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси[10]. На узбережжі цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами[10]. На крайній півночі сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження нестійке, влітку відмічається посушливий сезон[10].

Камерун є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води

ред.

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 285,5 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 290 км² зрошуваних земель[1].

Річки

ред.
Докладніше: Річки Камеруну

Річки країни належать басейну Гвінейської затоки Атлантичного океану; на півночі безстічної області озера Чад.

Озера

ред.
Докладніше: Озера Камеруну

Болота

ред.
Докладніше: Болота Камеруну

Ґрунтові води

ред.

Ґрунти

ред.
Докладніше: Ґрунти Камеруну

Рослинність

ред.
Докладніше: Флора Камеруну

Земельні ресурси Камеруну (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 20,6 %,
    • орні землі — 13,1 %,
    • багаторічні насадження — 3,3 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 4,2 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 41,7 %;
  • інше — 37,7 %[1].
Див. також: Ліси Камеруну

Тваринний світ

ред.
Докладніше: Фауна Камеруну

Зоогеографічно територія країни належить до Ефіопської області: південна частина, узбережжя Гвінейської затоки — до Західноафриканської, північна і центральна частини — до Східноафриканської підобласті[10].

Охорона природи

ред.

Камерун є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми

ред.
Докладніше: Екологія Камеруну
 
Загибла худоба поблизу озера Ніос, 1986 рік

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

  • вулканічна діяльність, останнє виверження вулкану Камерун (4095 м) відбулося 2000 року;
  • на озерах Ніос та Монун, що розташовані в западинах вулканічного масиву Оку, відбуваються періодичні викиди отруйних газів, що вбивають усю живність навколо, так звані лімнологічні катастрофи; 1986 року такі викиди вбили 1,7 тис. людей в окрузі[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування

ред.

У фізико-географічному відношенні територію Камеруну можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и к Cameroon, Geography. Factbook.
  2. а б Котляков В. М., 2006.
  3. Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 11 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Камерун // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. а б в г ФГАМ, 1964.
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

ред.

Українською

ред.

Англійською

ред.

Російською

ред.

Посилання

ред.