Гаїтянська креольська мова

Гаїтянська креольська мова (kreyòl ayisyen [kɣejɔl ajisjɛ̃];[2][3] фр. créole haïtien [kʁe.ɔl ai.sjɛ̃], часто просто Kreyòl) — франко-креольська мова, рідна для понад 8,5 мільйонів мешканців Гаїті і близько 1 мільйона людей у решті світу (гаїтянські емігранти та їхні нащадки).

Гаїтянська креольська мова
Kreyòl ayisyen
Поширена в Гаїті
Носії Гаїті Гаїті 6 960 000 (2001)
Домініканська Республіка Домініканська Республіка 159 000 (1987)[1]
Писемність латинське письмо
Класифікація

Креольські мови

Креольські мови на французькій основі
Офіційний статус
Офіційна Гаїті Гаїті
Регулює Akademi Kreyòl Ayisyend
Коди мови
ISO 639-1 ht
ISO 639-2 hat
ISO 639-3 hat
Носійка гаїтянської креольської мови, записано у США

Мова виникла внаслідок контактів між французькими поселенцями та поневоленими африканцями під час трансатлантичної работоргівлі у французькій колонії Сан-Домінго (нині Гаїті) у 17 і 18 століттях[4][5]. Хоча її словниковий запас значною мірою походить від французької 18-го століття, його решта і граматика відносяться до західноафриканської вольта-конґолезької мовної гілки, як-то фон, еве, кіконґо, йоруба, іґбо тощо[5]. Також на неї вплинули іспанська, англійська, португальська та вимерла індіанська мова таїно[6]. Вона несумісна зі стандартною французькою мовою та має свою особливу граматику. Правопис нагадує фонетичну транслітерацію французьких слів. Гаїтяни — найчисленніша громада у світі, що спілкується дійсною креольською мовою.

Використання гаїтянської креольської мови та навчання їй викликає суперечки принаймні з 19 століття. Деякі гаїтяни розглядають сучасну французьку мову як спадщину колоніалізму, тим часом як певні франкомовці обмовляли гаїтянську креольську за коряву французьку погано освіченої людини. Аж до кінця 20-го століття президенти Гаїті говорили зі своїми співгромадянами тільки стандартною французькою, й до 2000-х років усе навчання в гаїтянських початкових школах іще велося сучасною французькою мовою.

Гаїтянською креольською також говорять у різних регіонах переселення гаїтян, включаючи інші острови Карибського басейну, Французьку Ґвіану, Францію, Канаду (особливо Квебек) та США. Мова пов'язана з антильською креольською мовою, якою розмовляють на Малих Антильських островах, та з іншими франко-креольськими мовами.

З 1961 — офіційна мова Гаїті (до того офіційною була лише французька, мова гаїтянської еліти). Частину шкільної освіти переведено на гаїтянську креольську.

ЕтимологіяРедагувати

Слово креол походить від португальського crioulo, що означає «людину, виховану у своєму домі», своєю чергою від латинського creare, тобто «створювати, робити, виробляти, породжувати». У Новому світі цей вираз спочатку ставився до європейців, що народилися і виросли в заморських колоніях[en] (на відміну від корінних європейських півостровітян[en]). «Бути багатим, як креолець» свого часу була популярною приказкою, якою хвалилися в Парижі в колоніальні роки Сан-Домінго, як найприбутковішої колонії у світі того часу. Іменник креолець зрештою став позначати креольські народи змішаної раси та їхні змішані креольські мови.

Назва Гаїті походить від корінної індіанської мови таїно, якою вона означає «земля високих гір», давши назву всьому острову Еспаньола.

ПоходженняРедагувати

Гаїтянська креольська мова містить складові як із романської групи індоєвропейських мов через її суперстрат французьку мову, так і з африканських мов, як мова-субстрат фон. Існує багато гіпотез утворення гаїтянської креольської мови.

За однією з гіпотез, гаїтянська креольська мова розвивалася між 1680 і 1740 роками[7][8]. У 16-17 століттях французькі та іспанські колонізатори вирощували на острові тютюн, бавовну і цукрову тростину[8]. Протягом усього цього часу острівне населення складалося приблизно з рівною кількістю engagés (білих робітників), gens de couleur libres (вільних кольорових людей) і чорних рабів[9]. Місцева економіка переключилася на виробництво цукру 1690 року, незадовго до офіційної утворення французької колонії Сан-Домінго 1697 року[4][7]. Задля вирощування цукру потрібно було більше робочої сили, що призвело до збільшення ввезення рабів. Протягом 18 століття близько 800 000 вихідців із Західної Африки було поневолено й доставлено до Сан-Домінго[8]. У міру збільшення рабського населення взаємодія між франкомовними колоністами та рабами зменшувалася.

Багато африканських рабів, що були у володінні французів, були із земель, де спілкуються ніґеро-конґолезькими мовами й особливо мовами ква, такі як ґбе із Західної Африки та аканські і мови банту з Центральної Африки[7]. Сінґлер припускає, що кількість мовців банту поступово зменшувалася, а кількість мовців ква навпаки збільшувалася, причому ґбе-мовці стали найпанівнішою групою. Перші п'ятдесят років цукрового буму в Сан-Домінго збіглися з появою переважання ґбе-мовців у Французьких Карибах. За час, протягом якого, як Сінґлер припускає, мова розвилася, ґбе-мовці склали близько половини усього занесеного рабського населення[7].

Протягом 17-го і 18-го століть у Сан-Домінгу, а також у Новій Франції та Французькій Західній Африці розмовляли класичною французькою (фр. français classique) і мовами ойль (нормандська, ґалло і пікардійська мови, пуатевінський і сентонжеський говори тощо)[3][10]. Поневоленим людям не вистачало способу спілкування, і як наслідок вони намагалися наскільки здатні освоїти французьку мову, щоб спілкуватися один з одним. З постійним ввезенням рабів мова все частіше використовувалася і поступово стала відрізнятися від французької. Ця мова також була підхоплена іншими членами суспільства і стала використовуватися більшістю уродженців майбутнього незалежного Гаїті[3].

Різниця між гаїтянською креольською і французькою мовамиРедагувати

Гаїтянська креольська і французька мови мають схожу вимову і багато спільних лексичних одиниць. До суті, понад 90% словникового запасу гаїтянської креольської мови має французьке походження, тож її також відносять до романських мов[11][12]. Однак багато споріднених слів насправді мають різні значення. Наприклад, як згадує Вальдман у книзі «Гаїтянська креольська мова: структура, варіація, статус, походження», слово «частий» у французькій мові буде fréquent, а його слово-коґнат гаїтянською креольською frekan означає «нахабний, грубий і зухвалий» і зазвичай відноситься до людей[13]. До того ж граматика гаїтянської креольської і французької мов сильно різняться. Наприклад, у гаїтянській креольській дієслова не відмінюються, як у французькій[3]. Окрім того, гаїтянська креольська відрізняється від стандартної французької і фонетично, хоч і схожі за фонетичною структурою[11]. Будова речень є ще однією їхньою схожістю, але дещо відрізняється у креольській мові складовими з африканського мовного субстрату[11].

І гаїтянська креольська, і французька мови також зазнали семантичних змін; слова, що мали одне єдине значення у XVII столітті, змінилися і розійшлися по-різному у двох мовах. Наприклад, Ki jan ou rele? («Як тебе звуть?») відповідає французькому Comment vous appelez‑vous? І хоча середньостатистичний непідготовлений носій французької мови не зрозумів би це речення, кожне слово в ньому насправді є французького походження: qui «хто»; genre «спосіб»; vous «ти», héler «звати»[3].

Клер Лефевр запропонував теорію релексифікації, стверджуючи, що процес релексифікації (заміна лексикону мови-субстрату лексиконом мови-суперстрату, але працюючи за правилами початкової мови) займав центральне місце у розвитку гаїтянської креольської мови[14].

Мова фон, також відома як фонґбе, є однією із сучасних мов ґбе, рідною для Беніну, Ніґерії і Тоґо у Західній Африці. Ця мова має граматичну структуру, схожу на гаїтянську креольську, що, можливо, робить креольську релексифікацією мови фон з лексиконом французької мови. Обидві мови часто порівнюються[15]:

Французька Фон Гаїтянська креольська Українська
la maison[16] afe a kay la (цей) дім

ІсторіяРедагувати

ВитокиРедагувати

Гаїтянська креольська мова розвинулася в 17 і 18 століттях у колонії Сан-Домінго, в середовищі, де носії різних ніґеро-конґолезьких мов змішувалися з французькими колоністами[4]. На початку 1940-х років за президента Елі Леско були спроби стандартизувати мову. Американський мовознавець-експерт Френк Лаубах та ірландський методистський місіонер Ормонд Макконнелл розробили стандартизований гаїтянський креольський правопис. Хоча дехто високо оцінив їхню роботу, в цілому її не прийняли[17]. Остаточну ортографію було стандартизовано 1979 року. Того ж року Закон від 18 вересня 1979 року підвищив статус гаїтянської креольської мови[18]. Національний педагогічний інститут встановив офіційну ортографію гаїтянської креольської, а протягом наступних двох десятиліть було внесено невеликі зміни. Наприклад, дефіс більше не використовується, так само як й апостроф[19]:131[20]:185–192. Єдиний збережений знак наголосу – це ґравіс у ⟨è⟩ та ⟨ò⟩[20]:433.

Становлення офіційною мовоюРедагувати

Конституція 1987 року підвищила статус гаїтянської креольської до національної мови поряд із французькою[21]. Вона класифікувала французьку як «мову навчання» (фр. langue d'instruction), а гаїтянську креольську — як «засіб освіти» (фр. outil d'enseignement). Конституція 1987 року називає як гаїтянську креольську, так і французьку мови офіційними, але визнає гаїтянську креольську єдиною спільною для усіх гаїтян мовою[22]:263[23]. Наразі французькою мовою спілкується лише невеликий відсоток громадян Гаїті[4][24] .

Розвиток письменництваРедагувати

Навіть ще до визнання мови урядом на кінець XIX століття вже існували літературні твори, написані гаїтянською креольською мовою, такі як «Choucoune» Освальда Дюрана та «Cric? Crac!» Жоржа Сільвена. Іншим впливовим автором гаїтянською креольською також став Фелікс Морісо-Леруа. З 1980-их років багато педагогів, письменників й активістів стали писати гаїтянською креольською мовою. 2001 року було випущено книгу «Відкриті ворота: Антологія гаїтянської креольської поезії» (англ. Open Gate: An Anthology of Haitian Creole Poetry). Це стала першою двомовною збіркою гаїтянської поезії, випущенною гаїтянською креольською й англійською мовами[25]. 28 жовтня 2004 року гаїтянська щоденна газета Le Matin вперше опублікувала повний випуск гаїтянською креольською мовою на ознаменування нещодавно заснованого в країні «Креольського дня»[26]:556. Гаїтянські креольські письменники часто використовують різні літературні трюки у своїх творах, як-то перескакування між мовами, аби збільшити освіченість читачів про мову[24]. Література гаїтянською креольською мовою також використовується задля ознайомлення громадськості щодо диктаторських соціальних і політичних сил у Гаїті[24].

Список відомих письменників гаїтянською креольською мовою

СоціолінгвістикаРедагувати

Роль у суспільствіРедагувати

Хоча як французька, так і гаїтянська креольська є офіційними мовами Гаїті, французька мова часто вважається «високою» мовою, а гаїтянська креольська — «нижчою» мовою в диглосичних відносинах цих двох мов у суспільстві. Інакше кажучи, для меншості двомовного населення Гаїті використання двох мов багато в чому залежить від соціального контексту: стандартна французька частіше використовується на публіці, особливо за урочистих обставинах, тоді як гаїтянська креольська використовується частіше у повсякденному житті і часто звучить у звичайній розмові.

Утім, на Гаїті проживає переважна частина населення, яке говорить виключно гаїтянською креольською мовою, чи то в урочистих або повсякденних умовах:

  Французька мова не відіграє жодної ролі в дуже формальних обставинах, коли гаїтянський селянин (понад 80% населення заробляє на життя сільським господарством) головує на сімейних зборах після смерті члена сім'ї або при поклонінні родинним лоа чи духам вуду, або зв'язується з католицьким священиком для церковного хрещення, шлюбу чи урочистої меси, або при консультації з лікарем, медсестрою і стоматологом, або при зверненні до цивільного службовця, щоб оголосити смерть або народження.
Оригінальний текст (англ.)
French plays no role in the very formal situation of a Haitian peasant (more than 80% of the population make a living from agriculture) presiding at a family gathering after the death of a member, or at the worship of the family lwa or voodoo spirits, or contacting a Catholic priest for a church baptism, marriage, or solemn mass, or consulting a physician, nurse, or dentist, or going to a civil officer to declare a death or birth.
 

— Ів Дежан[27]:192

Використання в освітіРедагувати

У більшості шкіл французька, як і раніше, вважається престижнішою мовою навчання. Загалом гаїтянська креольська мова більше використовується в державних школах, оскільки саме там навчається більшість дітей із звичайних сімей, які розмовляють креольською[28].

Історично склалося так, що у системі освіти переважала французька. За винятком дітей еліти, багато кому зі звичайних учнів доводилося кидати школу, бо вивчення французької було для них дуже складним і їм було важко стежити за навчанням. Реформа Бернара 1978 року спробувала запровадити гаїтянську креольську мову як мову навчання у перші чотири роки початкової школи, проте загалом реформа не увінчалася успіхом. Зрештою використання креольської зросло, але дуже обмежено[29]. Після землетрусу 2010 року базова освіта стала безкоштовною і доступнішою для одномовних людей. Уряд понині намагається розширити використання гаїтянської креольської мови та покращити шкільну систему[30][відсутнє в джерелі][31].

ПравописРедагувати

 
Гаїтянська креольська версія Книги Мормона, Учень і Завітів та Дорогоцінної Перлини; зверніть увагу на ґравіси.

Гаїтянська креольська має фонематичну ортографію з дуже точною відповідністю написання і вимови, за винятком власних імен та іноземних слів. Відповідно до офіційної стандартизованої ортографії, гаїтянська креольська мова складається з таких 32 фонем: ⟨a⟩, ⟨an⟩, ⟨b⟩, ⟨ch⟩, ⟨d⟩, ⟨e⟩, ⟨è⟩, ⟨en⟩, ⟨f⟩, ⟨g⟩, ⟨h⟩, ⟨i⟩, ⟨j⟩, ⟨k⟩, ⟨l⟩, ⟨m⟩, ⟨n⟩, ⟨ng⟩, ⟨o⟩, ⟨ò⟩, ⟨on⟩, ⟨ou⟩, ⟨oun⟩, ⟨p⟩, ⟨r⟩, ⟨s⟩, ⟨t⟩, ⟨ui⟩, ⟨v⟩, ⟨w⟩, ⟨y⟩, ⟨z⟩.[2]:100. Літери ⟨c⟩ і ⟨u⟩ завжди пишуться в парі з іншою літерою (у мультиграфах ⟨ch⟩, ⟨ou⟩, ⟨oun⟩ і ⟨ui⟩). Гаїтянський креольський алфавіт не має ні ⟨q⟩, ні ⟨x⟩; коли ж ⟨x⟩ трапляється в запозичених словах та власних назвах, вона представляє звуки /ks/, /kz/ або /gz/[20]:433.

Приголосні
Гаїтянські літери МФА Приклади Наближена вимова українською
b b bagay буква, бавовна [bɐˈwɔu̯nɐ]
ch ʃ cho шахи [ˈʃaxe]
d d dous дим, будинок [bʊˈdɪnɔk]
f f fig фара, фестиваль [festeˈʋalʲ]
g ɡ gòch ґанок, ґедзь [ɡɛd͡zʲ]
h h hèn хованка, хліб [xlʲib]
j ʒ jedi журба, життя [ʒeˈtʲːa]
k k kle кіт, комір [ˈkɔmʲir]
l l liv лікоть, лук [ɫuk]
m m machin матір, муха [ˈmuxɐ]
n n nòt нога, новина [nɔʋeˈna]
ng ŋ bilding дайвінґ (з носовою н)
p p pase притулок, пес [pɛs]
r ɣ rezon гомін, гусінь [ˈɦusʲinʲ]
s s sis світанок, сузір'я [sʊˈzʲirjɐ]
t t tout тулуб, танець [ˈtanet͡sʲ]
v v vyann вітер, вариво
z z zero зола, зерно [zerˈnɔ]
«Інородні» приголосні
dj djaz джаз, джеркіт, джгут [d͡ʒɦut]
Напівголосні
w w wi Київ, вовк [wɔu̯k]
y j pye змій, йод [jɔd]
Буквосполучення напівголосного з голосним (диграф)
ui ɥi uit
Голосні
Гаїтянські літери МФА Приклади Наближена вимова українською
a

(або à перед n)

a abako

pàn

брат [brat]
e e ale але, село [seˈɫɔ]
è ɛ fèt цeй, ллє [lʲːɛ]
i i lide інший, мрія [ˈmrʲijɐ]
o o zwazo кожух, зозуля [zoˈzulʲɐ]
ò ɔ deyò поїзд [ˈpɔjizd]
ou u nou Умань [ˈumənʲ]
Носові голосні
an
(якщо потім не йде голосний)
ã anpil
en
(якщо потім не йде голосний)
ɛ̃ mwen
on
(якщо потім не йде голосний)
õ tonton
  • В гаїтянському креольському правописі немає німих літер, на відміну від французької.
  • Всі звуки завжди записуються однаково, за винятком випадків, коли голосна має ґравіс ⟨`⟩ перед ⟨n⟩, перетворюючи її на неносову голосну замість носової:
    • ⟨en⟩ для /ɛ̃/ й ⟨èn⟩ для /ɛn/;
    • ⟨on⟩ для /ɔ̃/ й ⟨òn⟩ для /ɔn/;
    • ⟨an⟩ для /ã/ й ⟨àn⟩ для /an/.
  • Коли одразу після буквосполучення слідує голосна, диграфи носових голосних (⟨an⟩, ⟨en⟩, ⟨on⟩ і іноді ⟨oun⟩) вимовляються як неносові голосні, після яких вимовляється звичайна /n/[32].

Сперечання щодо гаїтянського правописуРедагувати

Перший технічний правопис для гаїтянської креольської мови було розроблено 1940 року ірландськими методистськими місіонерами Ормондом Макконнеллом і Примроуз Макконнелл. Пізніше його підправив Френк Лаубах, що призвело до створення відомого правопису Макконнеллів–Лаубаха[20]:434[33].

Правопис Макконнеллів-Лаубаха зазнав серйозної критики з боку представників гаїтянської еліти[20]:436. Гаїтянський вчений Шарль Пресуар розкритикував даний правопис за відсутність позначення огублених голосних переднього ряду, які як раз використовувала франкомовна еліта острову. Інша критика стосувалася широкого використання літер ⟨k⟩, ⟨w⟩ та ⟨y⟩, які, за твердженням Пресуара, виглядали «надто американськими»[20]:431–432. Цю думку про «американську спрямованість» правопису розділяли багато освічених гаїтян того часу, які також критикували її начебто за зв'язок з протестантизмом[20]:432. Останнє з критичних зауважень Пресуара полягало в тому, що «використання циркумфлексу для позначення назалізованих голосних» використовувалося до носових звуків не так, як їх представлено у французькій мові, що, як він побоювався, перешкоджатиме вивченню власне французької[20]:431.

Створення правопису було, до суті, артикуляцією мовних ідеологій тих, хто був залучений у це, та виявило політичну і соціальну напруженість між конкуруючими сторонами. Більшість цієї напруженості полягала в ідеології, згідно якій французька мова краща, досконаліша, що призводило до невдоволення цією мовою в одних гаїтян і захоплення нею в інших[20]:435. Ця мовна суперечка зводилася до спроби об'єднати концепцію гаїтянської національної самобутності. Там, де ⟨k⟩ та ⟨w⟩ здавались надто англосаксонськими й американо-імперіалістичними, а ⟨c⟩ та ⟨ou⟩ були ж символами французького колоніалізму[34]:191.

Правопис на основі французької мовиРедагувати

Коли Гаїті ще була колонією Франції, укази французького уряду часто писалися креольською мовою з французьким лексиконом і читалися вголос рабському населенню. Перший письмовий текст гаїтянською креольською мовою з французьким ухилом було складено 1757 року у вірші Lisette quitté la Plaine Дювів'є де ла Маот'єр, білим креольським плантатором[35][36].

До того, як гаїтянський креольський правопис був стандартизований наприкінці 20-го століття, написання варіювалося, хоч був заснований на розмовній гаїтянській креольській мові при правописі французької мови — мови, написання котрої складно співвідноситься з вимовою. На відміну від фонетичного правопису, французький правопис для гаїтянської креольської мови не стандартизовано і різниться в залежності від автора. Дехто використовує точне французьке написання, інші коригують написання певних слів під вимову спорідненого слова гаїтянською креольською мовою, видаляючи німі літери. Для прикладу, речення «Він йде працювати вранці», записуване за сучасним офіційним правописом як Li ale travay nan maten, інакше могло б записуватися так:

  • Lui aller travail nans matin;
  • Li aller travail nans matin тощо.

ГраматикаРедагувати

Гаїтянська креольська граматика дуже аналітична: наприклад, дієслова не змінюються за часом або особою, та немає граматичного роду, тобто прикметники й артиклі не змінюються незалежно від іменника. Основним порядком слів є підметприсудокдодаток (SVO), як у французькій та українській мовах.

Багато граматичних ознак, зокрема множина іменників і вказівка на приналежність, вказуються додаванням певних допоміжних маркерів, як yo, до головного слова. Досі точаться суперечки, чи є ці маркери афіксами або клітиками, і чи слід використовувати розділові знаки, такі як дефіс, задля поєднання їх зі словом-хазяїном.

Хоча у словниковому запасі цієї мови багато слів, пов'язаних із спорідненими їй французькими мовами, гаїтянська креольська будова речення подібна до будови західноафриканської мови фон[15].

Гаїтянською креольською Фон Французькою Українською

bekàn

велосипед

mwen

мій

bekàn mwen

велосипед мій

keke

велосипед

che

мій

keke che

велосипед мій

ma

мій

bécane

велосипед

ma bécane

мій велосипед

мій велосипед

bekàn

велосипед

mwen

мій

yo

PL

bekàn mwen yo

велосипед мій PL

keke

велосипед

che

мій

le

PL

keke che le

велосипед мій PL

mes

мої

bécanes

велосипеди

mes bécanes

мої велосипеди

мої велосипеди

ПриміткиРедагувати

  1. Haitian Creole. A language of Haiti [Архівовано 18 серпня 2017 у Wayback Machine.]. Ethnologue, Ethnologue, 2017 (англ.)
  2. а б Faraclas, Nicholas; Spears, Arthur K.; Barrows, Elizabeth; Piñeiro, Mayra Cortes (2012). II. Structure and Use § 4. Orthography. У Spears, Arthur K.; Joseph, Carole M. Berotte. The Haitian Creole Language: History, Structure, Use, and Education. Lanham, Maryland: Lexington Books. с. 100. ISBN 978-0-7391-7221-6. LCCN 2010015856. OCLC 838418590. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.  Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)
  3. а б в г д (англ.) Valdman, Albert (2002). Creole: The National Language of Haiti. Footsteps 2 (4): 36–39. Архів оригіналу за 13 липня 2015. 
  4. а б в г (англ.) DeGraff, Michel (2007). Kreyòl Ayisyen, or Haitian Creole ('Creole French'). У Holm, John; Patrick, Peter L. Comparative Creole Syntax: Parallel Outlines of 18 Creole Grammars. London: Battlebridge. с. 101–102. ISBN 978-1-903292-01-3. OCLC 192098910. OL 12266293M. Архів оригіналу за 31 липня 2015 |archiveurl= вимагає |url= (довідка). 
  5. а б (англ.) Seguin, Luisa (2020). Transparency and Language Contact: The Case of Haitian Creole, French, and Fongbe. Journal of Pidgin and Creole Languages. с. 218–252. 
  6. (англ.) Bonenfant, Jacques L. (2011). History of Haitian-Creole: From Pidgin to Lingua Franca and English Influence on the Language. Review of Higher Education and Self-Learning 3 (11). Архів оригіналу за 23 березня 2015. 
  7. а б в г (англ.) Lefebvre, Claire (2006). Creole Genesis and the Acquisition of Grammar: The Case of Haitian Creole. Cambridge University Press. с. 53–57, 190. ISBN 978-0-521-02538-6. LCCN 2006280760. OCLC 71007434. OL 7714204M. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022. 
  8. а б в (англ.) Velupillai, Viveka (2015). Pidgins, Creoles and mixed languages: an introduction. Creole language library. Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins Publishing Company. с. 198. ISBN 9789027252715. 
  9. (англ.) Singler, John Victor (1996). Theories of Creole Genesis, Sociohistorical Considerations, and the Evaluation of Evidence: The Case of Haitian Creole and the Relexification Hypothesis. Journal of Pidgin and Creole Languages 11 (2): 185–230. doi:10.1075/jpcl.11.2.02sin. 
  10. (англ.) Lefebvre, Claire (2004). The linguistic situation in Haiti at the time Haitian Creole was formed. Issues in the Study of Pidgin and Creole Languages. Studies in language companion series 70. John Benjamins Publishing Company. с. 240–241. ISBN 978-1-58811-516-4. ISSN 0165-7763. LCCN 2004041134. OCLC 54365215. doi:10.1075/slcs.70. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022. 
  11. а б в (англ.) Hall, Robert Anderson (1953). Haitian Creole: Grammar, Texts, Vocabulary (англ.). American Anthropological Association. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022. 
  12. (фр.) Lagarde, François (2007). 5. Langues § 1. Locaters § 1.2. Immigrés. Français aux Etats-Unis (1990–2005): migration, langue, culture et économie. Transversales 20. Bern, Switzerland: Peter Lang International Academic Publishers. с. 137. ISBN 978-3-03911-293-7. LCCN 2008271325. OCLC 122935474. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022. «le français et le créole haïtien ... sont des langues différentes « non-mutuellement intelligibles »» 
  13. (англ.) Valdman, Albert (2015). Haitian Creole : structure, variation, status, origin. Equinox: Equinox. с. 14. ISBN 978-1-84553-387-8. 
  14. (англ.) Lefebvre, Claire (1997). Relexification in Creole Genesis: The Case of Demonstrative Terms in Haitian Creole. Journal of Pidgin and Creole Languages 12 (2): 181–201. ISSN 0920-9034. doi:10.1075/jpcl.12.2.02lef. 
  15. а б (англ.) Lefebvre, Claire (1986). Relexification in Creole Genesis Revisited: the Case of Haitian Creole. У Muysken, Pieter; Smith, Norval. Substrata Versus Universals in Creole Genesis. Creole Language Library 1. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. с. 279–301. ISBN 978-90-272-5221-0. ISSN 0920-9026. LCCN 86018856. OCLC 14002046. OL 5268669W. doi:10.1075/cll.1.13lef. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022. 
  16. Сучасна французька конструкція la maison-là (приблизно «он той дім») замість стандартного la maison («(цей) дім») лише зовні і випадково схожа на гаїтянську креольську конструкцію.
  17. (англ.) Fontaine, Pierre-Michel (1981). Language, Society, and Development: Dialectic of French and Creole Use in Haiti. Latin American Perspectives 8 (1): 28–46. ISSN 0094-582X. JSTOR 2633128. OCLC 5724884282. doi:10.1177/0094582X8100800103. 
  18. (фр.) Haïti: Loi du 18 septembre 1979 [Haiti: Act of 18 September 1979]. Chaire pour le développement de la recherche sur la culture d'expression française en Amérique du Nord. Québec City: Université Laval. Архів оригіналу за 27 липня 2015. «L'usage du créole, en tant que langue commune parlée par les 90 % de la population haïtienne, est permis dans les écoles comme instrument et objet d'enseignement.» 
  19. Шаблон:Ref-ht Védrine, Emmanuel W. (2007). Òtograf ofisyèl la. Yon koudèy sou pwoblèm lekòl Ayiti [Official spelling] (вид. 2nd). Boston. с. 131. ISBN 978-0-938534-28-0. LCCN 94-65943. OCLC 37611103. Архів оригіналу за 7 квітня 2015. «Nou suiv sa yo rele ‘òtograf ofisyèl’ la lan tout sa li mande. Tout liv oubyen dokiman Éditions Deschamps sòti respekte òtograf sa a alalèt. Yon sèl ti eksepsyon petèt, se kesyon apostwòf nou pa anplwaye aprè de gwoup kòm ‘m ap’ (m'ap); ‘sa k ap fèt?’ (sa k'ap fèt?)»  Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)
  20. а б в г д е ж и к Schieffelin, Bambi B.; Doucet, Rachelle Charlier (September 1992). The 'Real' Haitian Creole: Ideology, Metalinguistics, and Orthographic Choice. Journal of Pragmatics 2 (3): 427–443. ISSN 0378-2166. doi:10.1525/ae.1994.21.1.02a00090. Архів оригіналу за 28 липня 2015. 
  21. (англ.) Valdman, Albert (1989). The Use of Creole as a School Medium and Decreolization in Haiti. У Zuanelli Sonino, Elisabetta. Literacy in School and Society: Multidisciplinary Perspectives. Topics in Language and Linguistics. Springer Science & Business Media. с. 59. ISBN 978-1-4899-0909-1. LCCN 89-35803. OCLC 646534330. OL 9382950W. doi:10.1007/978-1-4899-0909-1. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 3 серпня 2020. Процитовано 14 травня 2022. «In 1979, by a presidential decree, Haitian Creole was officially recognized as classroom medium and as school subject at the primary level. In the 1983 Constitution it was upgraded to the level of national language with French.» 
  22. (англ.) Hebblethwaite, Benjamin (2012). French and underdevelopment, Haitian Creole and development: Educational language policy problems and solutions in Haiti. Journal of Pidgin and Creole Languages 27 (2): 255–302. ISSN 0920-9034. doi:10.1075/jpcl.27.2.03heb. Архів оригіналу за 27 липня 2015. «Article 5 of the ... Constitution of 1987 ... recognizes Creole as the sole language that unites all Haitians.» 
  23. (фр.) La Constitution de 1987, Article 5 [Конституція 1987 р., стаття 5]. 1987. Архів оригіналу за 12 вересня 2011. Процитовано 31 липня 2015. «Tous les Haïtiens sont unis par une Langue commune : le Créole.» 
  24. а б в Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою :2 не вказано текст
  25. (англ.) Laraque, Paul (April 2001). Open Gate: An Anthology of Haitian Creole Poetry. ISBN 978-1-880684-75-7. 
  26. (англ.) DeGraff, Michel (2005). Linguists' most dangerous myth: The fallacy of Creole Exceptionalism. Language in Society 34 (4): 533–591. ISSN 0047-4045. doi:10.1017/S0047404505050207. Архів оригіналу за 21 квітня 2015. 
  27. (англ.) Dejean, Yves (1983). Diglossia revisited: French and Creole in Haiti. Word 34 (3): 189–213. ISSN 0043-7956. OCLC 5845895993. doi:10.1080/00437956.1983.11435744. 
  28. (англ.) Scott, Nicole A. (2013). Creole Languages. Encyclopedia of Race and Racism. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 23 жовтня 2019. 
  29. (англ.) World Education Encyclopedia: A Survey of Educational Systems Worldwide. Detroit, Michigan: Gale Group. 2002. ISBN 978-0-02-865594-9. 
  30. (англ.) Daniel, Trenton (6 лютого 2013). Haitian schools expand use of Creole language. US News. Архів оригіналу за 30 липня 2017. 
  31. (англ.) Hebblethwaite, Benjamin (2012). French and underdevelopment, Haitian Creole and development. Journal of Pidgin and Creole Languages 27:2 (2): 255–302. ISSN 0920-9034. doi:10.1075/jpcl.27.2.03heb. Архів оригіналу за 27 липня 2015. Процитовано 14 травня 2022. 
  32. (фр.) Cadely, Jean‑Robert (2002). Le statut des voyelles nasales en Créole haïtien [Статус носових голосних у гаїтянській креольській мові]. Lingua 112 (6): 437–438. ISSN 0024-3841. doi:10.1016/S0024-3841(01)00055-9. «L’absence d’opposition distinctive dans la distribution des voyelles hautes ainsi que le facteur combinatoire illustré ci-dessus amènent certains auteurs ... à considérer les voyelles nasales [ĩ] et [ũ] comme des variantes contextuelles de leurs correspondantes orales. Toutefois, l’occurrence dans le vocabulaire des Haïtiens de nombre de termes qui se rattachent pour la plupart à la religion vaudou contribue à affaiblir cette analyse. Par exemple, dans la liste des mots que nous présentons ... il est facile de constater que les voyelles nasales hautes n’apparaissent pas dans l’environnement de consonnes nasales:
    [ũɡã] ‘prêtre vaudou’
    [ũsi] ‘assistante du prêtre/ de la prêtresse’
    [ũfɔ] ‘sanctuaire du temple vaudou’
    [] ‘tambour’
    [oɡũ] ‘divinité vaudou’
    [ũɡɛvɛ] ‘collier au cou du prêtre vaudou’
    [bũda] ‘derrière’
    [pĩɡa] ‘prenez garde’
    [kaʃĩbo] ‘pipe de terre’
    [jũ/ũ nɛɡ] ‘un individu’»
     
  33. Andrews, Helen (2009). Frances Elaine ('Primrose') McConnell in Beckett, George Francis. У McGuire, James; Quinn, James. Dictionary of Irish Biography. Cambridge: Cambridge University Press. 
  34. Romaine, Suzanne (2002). Signs of Identity, Signs of Discord: Glottal Goofs and the Green Grocer's Glottal in Debates on Hawaiian Orthography. Journal of Linguistic Anthropology 12 (2): 189–224. ISSN 1055-1360. JSTOR 43104013. doi:10.1525/jlin.2002.12.2.189. «For some opponents of the official orthography, ⟨k⟩ and ⟨w⟩ are tainted with the perceived stigma of being Anglo-Saxon and smack of American imperialism. The French symbols ⟨c⟩ and ⟨ou⟩, however, are allied with colonialism.» 
  35. (англ.) Ayoun, Dalila, ред. (2008). Studies in French Applied Linguistics. John Benjamins Publishing. с. 230. ISBN 978-90-272-8994-0. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 4 вересня 2017. 
  36. (англ.) Jenson, Deborah, ред. (2012). Beyond the Slave Narrative: Politics, Sex, and Manuscripts in the Haitian Revolution. Liverpool University Press. с. 257. ISBN 978-1-84631-760-6. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 4 вересня 2017. 

ПосиланняРедагувати