Йоруба (мова)
Йоруба — мова, якою розмовляє народ йоруба, значна частина населення Нігерії, Того та Беніну. Йоруба складає діалектний континуум із загальною кількістю понад 20 млн мовців. В Нігерії вона має статус офіційної мови. Йоруба належить до бенуе-конголезьких мов нігероконголезької мовної родини.
| Йоруба | |
|---|---|
| èdè Yorùbá | |
 | |
| Поширена в | Нігерія, Бенін, Того |
| Регіон | Західна Африка |
| Носії | більше 20 млн |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Офіційна |
 Нігерія |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | yo |
| ISO 639-2 | yor |
| ISO 639-3 | yor |
Йоруба аналітична тональна мова з порядком слів підмет — присудок — додаток.
Лінгвогеографія ред.
Ареал та чисельність ред.
Велика частина йоруба (близько 20 мільйонів) мешкає у Нігерії, у штатах Лагос, Ойо, Огун, Ондо, Екіті, Осун, Когі та Квара. Крім того, йоруба живуть у південно-східній частині Беніну, а також центральному та північному Того[1].
Йоруба зберігається як мова культу у середовищі нагос, нащадків рабів-йоруба у Бразилії. Крім цього, у якійсь мірі він побутує у нащадків рабів на Кубі та Сьєрра-Лєоне[2][3].
Соціолінгвістичні відомості ред.
Йоруба становили великий відсоток серед вивезених в Новий світ рабів. У зв'язку з цим багато хто зі звільнених рабів, які оселилися на початку XIX століття у Фрітауні, були йоруба. У 1831 році йоруба був обраний одною з двох африканських мов викладання в жіночій школі в Сьєрра-Леоне[1].
У 1920-і роки серед носіїв йоруба починає поширюватися грамотність, що призводить до появи оригінальної прози і поезії на йоруба[4].
Йоруба викладається як предмет у нігерійських школах, крім того, він вивчається в як мінімум восьми університетах Нігерії, а також у Беніні. Поряд з англійською, хауса й ігбо йоруба використовується в Національній асамблеї Нігерія, а також у Національній асамблеї Беніну[2].
У наші часи на йоруба виходять газети, книги і радіопередачі, знімаються фільми. Йоруба широко використовується у суспільному житті, у тому числі в освіті і політичних кампаніях[3].
Діалекти ред.
Йоруба ділиться на порядку 20 діалектів: ойо, екіті, егба, іджебу, іджеша, іфе, ігбоміна, онда, ово, ягба та інші[2][1].
Лінгвістична характеристика ред.
Фонетіка та фонологія ред.
Голосні ред.
У літературному йоруба сім чистих та п'ять носових голосних[5][6]:
| Передній ряд | Задній ряд | |
|---|---|---|
| Верхній підйом | i ĩ | u ũ |
| Високо-середній підйом | e | o |
| Низько-середнього підняття | ɛ ɛ̃ | ɔ ɔ̃ |
| Ніжній підйом | a (ã) | |
Голосні ɔ̃ та ã є алофонами одної фонеми[7].
Є також довгі голосні: aago «дзвіночок» — ago «чашка»[8].
Приголосні ред.
| Губні | Ясенні | Середньопіднебінні | Задньоязикові | Гортанні | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Звичайні | Губні | |||||
| Носові | ŋ | |||||
| Проривні | b | t d | ɟ | k ɡ | k͡p ɡ͡b | |
| Фрикативні | f | s | ʃ | h | ||
| Апроксиманти | l | j | w | |||
| Одноударні | ɾ | |||||
Просодія ред.
У йорубі розрізняють три тони — високий, низький і середній. На письмі високий позначається акутом (á), низький — гравісом (à), а середній зазвичай не маркується (в ситуації, якщо це необхідно зробити, наприклад, на слоговом носовому, це робиться макроном — ā). Тони розрізняють значення: igbá «тиква», igba «двісті», ìgbá «баклажан», ìgbà «час», igbà «альпіністська мотузка»[9].
Завдяки наявності тонів можливе існування
Писемність ред.
Для запису йоруба використовується латинський алфавіт, доповнений буквами ẹ (ɛ), ọ (ɔ) та ṣ (ʃ). Буква p означає двофокусний звук k͡p[10].
Носові голосні на письмі передаються поєднанням голосної і n: fún [fṹ] «давати», pọn [k͡pɔ̃] «наливати»[7].
| Алфавіт йоруба, використовуваний у Нігерії[11] | |||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| A | B | D | E | Ẹ | F | G | Gb | H | I | J | K | L | M | N | O | Ọ | P | R | S | Ṣ | T | U | W | Y | |||
| a | b | d | e | ẹ | f | g | gb | h | i | j | k | l | m | n | o | ọ | p | r | s | ṣ | t | u | w | y | |||
| Алфавіт йоруба, використовуваний в Беніні[12] | |||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| A | B | D | E | Ɛ | F | G | Gb | H | I | J | K | Kp | L | M | N | O | Ɔ | P | R | S | Sh | T | U | W | Y | ||
| a | b | d | e | ɛ | f | g | gb | h | i | j | k | kp | l | m | n | o | ɔ | p | r | s | sh | t | u | w | y | ||
Посилання на джерела ред.
- ↑ а б в Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 866. — ISBN 978-0-203-30152-4.
- ↑ а б в Owolabi K. Concise Encyclopedia of languages of the World : [англ.]. — Elsevier, 2009. — P. 1209. — ISBN 978-0-08-087774-7.
- ↑ а б Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 867. — ISBN 978-0-203-30152-4.
- ↑ Campbell G. Concise Compendium Of The World's Languages : [англ.]. — London - New York : Routledge, 1995. — P. 588. — ISBN 0-415-11392-X.
- ↑ Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 867—868. — ISBN 978-0-203-30152-4.
- ↑ а б Owolabi K. Concise Encyclopedia of languages of the World : [англ.]. — Elsevier, 2009. — P. 1208. — ISBN 978-0-08-087774-7.
- ↑ а б в Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 868. — ISBN 978-0-203-30152-4.
- ↑ Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 870. — ISBN 978-0-203-30152-4.
- ↑ Pulleyblank D. The World's Major Languages. — London - New York : Routledge, 2009. — P. 869. — ISBN 978-0-203-30152-4.
- ↑ Campbell G. Concise Compendium Of The World's Languages : [англ.]. — London - New York : Routledge, 1995. — P. 588—589. — ISBN 0-415-11392-X.
- ↑ Hartell, Rhonda L. Alphabets of Africa. — Dakar : Senegal: UNESCO Regional Office, 1993. — P. 240.
- ↑ Hartell, Rhonda L. Alphabets of Africa. — Dakar : Senegal: UNESCO Regional Office, 1993. — P. 37.
Література ред.
- Abraham, Roy Clive (1958): Dictionary of Modern Yoruba. London: University of London Press.
- Adetugbọ, Abiọdun (1973): The Yoruba Language in Yoruba History. In: Biobaku, S. O. (Hrsg.): Sources of Yoruba History. Oxford: Clarendon Press, p. 176—204.
- Ajayi, J. F. Ade (1960): How Yoruba was Reduced to Writing. In: Odu: A Journal of Yoruba, Ẹdo and Related Studies 8, p. 49-58.
- Bamgboṣe, Ayọ (1965a): Assimilation and contraction in Yoruba. In: Journal of West African Languages 2, p. 21-27.
- Bamgboṣe, Ayọ (1965b): Yoruba Orthography. Ibadan: Ibadan University Press.
- Bamgboṣe, Ayọ (1966): A Grammar of Yoruba. Cambridge: Cambridge University Press.
- Bamgboṣe, Ayọ (1969): Yoruba. In: Dunstan, Elizabeth (Hrsg.): Twelve Nigerian Languages. New York: Africana Publishing Corp. ISBN 0-8419-0031-0.
- Fagborun, J. Gbenga (1994): The Yoruba Koiné — its History and Linguistic Innovations.
Посилання ред.
- English — Yorùbá Dictionary(англ.)
- Мова йоруба на сайті Ethnologue: Yoruba. A language of Nigeria (англ.)
- Мова йоруба на сайті Glottolog 3.0: Language: Yoruba [Архівовано 17 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова йоруба на сайті WALS Online: Language Yoruba [Архівовано 1 грудня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |