Відкрити головне меню

ШадринськШадрінськРедагувати

Згідно з із чинним правописом У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ, в інших випадках — -ін. Так як назва міста утворилась від татарського шадра, а це не українське слово, тому згідно з правилом має бути суфікс -інськ. --Вальдимар 14:48, 30 січня 2019 (UTC)

  Проти Причина, Правило дев'ятки#Вживання літери И у географічних назвах

У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним: Велика Британія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін., але Австрія, Ріо-де-Жанейро.--Viktor Legend 15:03, 30 січня 2019 (UTC)

Цитата з самого правила: На власні назви «правило дев'ятки» не поширюється — після д, т, з, с, р пишуть і (Дізель, Тіто, Зімбабве, Міссісіпі, Грімм). Тут мається на увазі назви-іменники без суфіксів. Наперед вказую, що географічні назви є власними назвами і вони ж наведені у самому правилі - Міссісіпі та Зімбабве. Окрім того написання назви Шадрінськ регламентує інше правило, яке я вказав вище - У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ, в інших випадках — -ін. --Вальдимар 09:46, 31 січня 2019 (UTC)

  Проти. Номінатор не врахував обов'язкове рикання в географічних назвах.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:07, 31 січня 2019 (UTC)

Про це рикання вже згадували вище. прочитайте усе будь ласка. --Вальдимар 10:32, 31 січня 2019 (UTC)

4) у географічних назвах із звукосполученням ри перед приголосним (крім j): Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін.; але: Австрія, Ріо-де-Жанейро;

III. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ. ПЕРЕДАЧА ЗВУКА J ТА ГОЛОСНИХ

  За користувачі вище не врахували, що пар. 109 для слов'янських назв. А також правило ВП:ІГО. Відповідно в УРЕ - Шадрінськ. П.С.: не забудьте про похідні назви та категорії, якщо буде перейменовування --『  』 Обг. 19:10, 31 січня 2019 (UTC)

Усі похідні статті, створені мною, із суфіксом -інськ. Лишилась лише стаття про райцентр. --Вальдимар 06:35, 1 лютого 2019 (UTC)
У ВП:ІГО є вимога узгоджувати з УЛІФ, а там Шадринськ через И.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:56, 1 лютого 2019 (UTC)
ЮеАртеміс, з цього приводу був коротенький діалог:
  1. Навіщо словник УЛІФ на першому місці ? --Микола Івкі (обговорення) 12:59, 21 лютого 2016 (UTC)
    Див. #Пріоритетним слід вважати Орфографічний словник УЛІФ. Він не є на першому місці, він є одним із джерел — NickK (обг.) 13:01, 21 лютого 2016 (UTC)
Якщо сходити за посиланням, то можна прочитати ""Пріоритетним слід вважати Орфографічний словник УЛІФ." позицію підтримали 5, проти - 7, отже теза відхиляється."
Тому дивимось нижче правило ВП:ІГО,а там "Правопис географічних назв повинен узгоджуватись із наступними джерелами:... Авторитетними енциклопедіями (зокрема УРЕ, УРЕС, УСЕ)".
Отже ці два джерела є рівнозначними. Ви на підримку своєї позиції вже навіть 2 речення підряд лінуєтесь прочитати.--95.91.179.43 14:25, 1 лютого 2019 (UTC)
в ІГО про це написано нижче. Тому я і почав з правопису. А застосовувати правило для іноземних назва, коли це є слов'янська назва, то див. пар. 111 --『  』 Обг. 08:59, 2 лютого 2019 (UTC)
  •   Проти. Я не зрозумів аргументів: який зв'язок між словом «шадра» і необхідністю суфікса -інськ- замість -инськ-? Це якби хоч корінь мав вигляд «шадрі»... А так стандартний для української мови суфікс -инськ-, як «Тува́» — туви́нський тощо.--Словолюб (обговорення) 19:50, 4 лютого 2019 (UTC)
    Якщо виходити з параграфа правопису 113(1), що називається "Суфікси -ИНСЬК(ИЙ), -ІНСЬК(ИЙ)", то обидва суфікси є стандартними.--95.91.179.43 05:18, 5 лютого 2019 (UTC)
    Слово Шадрінськ від слова шадра утворили не ми, а росіяни. Нам тепер слід правильно написати вже назву Шадрінськ. саме про неї йде мова. А згідно з правилом правопису У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ, в інших випадках — -ін має бути саме Шадрінськ. Це якби місто називалось Шадра, то ми б утворили Шадринський район, як для прикладу Шуміха та Шуміхинський район. --Вальдимар 14:43, 5 лютого 2019 (UTC)
Все ж таки після «р» завжди пишемо «и», навіть у неслов'янських топонімах.--Словолюб (обговорення) 07:29, 6 лютого 2019 (UTC)
Не завжди, наприклад, Біарріц або назви, що походять від імен мають -рі-.--95.91.179.43 10:12, 6 лютого 2019 (UTC)
Тут не подвоєння і не від імені! І взагалі, якщо ми румунське «Crișuri» (Крішурь) передаємо як «Кришур», то з близької, слов'янської мови і поготів.--Словолюб (обговорення) 14:32, 6 лютого 2019 (UTC)
румунська це слов'янська мова хіба? Є відповідні параграфи правопису, нехай вони і розбираються, а не власні думки. --『  』 Обг. 14:50, 11 лютого 2019 (UTC)

Нагадаю, що чинний правопис відрізняється від радянського. В УРЕ Чилі через дві І тощо. Були зміни в правописі географічних назв.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:01, 5 лютого 2019 (UTC)

Щоб ваш аргумент звучав, як аргумент, а не спроба протиснути свій варіант, він має бути наступним:
Відповідно до ВП:ІГО "У разі суперечностей між зазначеними джерелами ... рішення приймається шляхом аналізу причин розбіжностей між джерелами й обирається та назва, яка найбільше відповідає: сучасному українському правопису".
Тут навіть шукати не треба, все на одній сторінці, достатньо зовсім трохи напружитись (два речення прочитати).--95.91.179.43 08:02, 6 лютого 2019 (UTC)
У мене є радикальне рішення - суфікси -інськ, -инськ, -ін та -ин у географічних назвах завжди писати через и. Зникне маса проблем. А то я кожного разу, створюючи статті про російські населені пункти, задуму на декілька годин - як писати. Галкино через -ин, бо є галка, сусіднє Малкіно через -ін, бо малки немає тощо. --Вальдимар 08:33, 10 лютого 2019 (UTC)

Анонім з IP 95.91.179.43, а точніше користувач, якому, як я розумію, заборонено робити редагування в цьому просторі Вікіпедії, систематично демонструє проблеми з логікою. При чому в форматі претензій до мене. Це втомлює. Слов'янські назви також можуть бути іноземними. Якщо назва слов'янська це означає, що для неї є додаткові правила, а не окремі. Є вимога узгодити з УЛІФ, є пункт про рикання в географічних назвах. Згаданий номінатором пункт правопису не є вичерпним. Зокрема в ньому нічого про икання після Ч. Виходить -чін-? Звісно, ні. Бо є інші пункти.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:28, 25 лютого 2019 (UTC)

Примітка. У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ (докладніше про правопис и див. нижче);

Користуйтеся краще цим сайтом. Соже, pravopys.net щось спотворив.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:31, 25 лютого 2019 (UTC)

Щоб ви не могли і далі перебувати у своїх фантазіях -- ні, мені не заборонено редагування. Просто в мене виходить автоматично з залогінених акаунтів і інколи просто ліньки вводити пароль, він не простий. Тепер стосовно теми -- ви пішли по колу, знову згадуючи параграф, про який писалось вище -- це не назва спільного походження для українського та російського, тож параграф не діє у цьому випадку. Стосовно УЛІФ -- це одне з джерел, що є у ряду наведених, воно не є єдиним. Знову аргумент по колу. Про рикання -- є параграф з Біарріцем та параграф, що географічні назви, що походять від імен, передавати як ім'я (тож буде умовна Дізелівка, а не Дизелівка). Єдиний ваш аргумент, що дійсно є серйозним -- це той, що я сатирично описав вище:
Відповідно до ВП:ІГО "У разі суперечностей між зазначеними джерелами ... рішення приймається шляхом аналізу причин розбіжностей між джерелами й обирається та назва, яка найбільше відповідає: сучасному українському правопису".
Біарріц очевидний релікт старої редакції. Він не вписується в жодне правило. Це помилка, одрук. І тут ми маємо справу не з назвою, похідною від імені відомої людини. Стосовно інших джерел: УРЕ не може бути беззастережним орієнтиром у правописі географічних назв, бо написана до зміни правопису географічних назв, що була в 90-ті. І так, Ви праві, що номінатор неправильно послався на цей параграф. Але це очевидно, коли навести оригінал тексту, де немає "в інших випадках — -ін".--ЮеАртеміс (обговорення) 06:36, 26 лютого 2019 (UTC)
"Біарріц очевидний релікт старої редакції...Це помилка, одрук" -- це ОД. Не потрібно вигадувати те, що вам подобається.--95.91.179.43 08:27, 26 лютого 2019 (UTC)
І цей аргумент в принципі більше відповідає   За залишення Шадринська. Але ви цього не зрозуміли та не змогли аргументувати, що при вашій активності більше нагадує пости заради постів, аби десь затвердитись, аніж реально енциклопедичний варіант вибрати.--Divega (обговорення) 17:36, 25 лютого 2019 (UTC)
У мене є радикальне рішення - суфікси -інськ, -инськ, -ін та -ин у географічних назвах завжди писати через и. Зникне маса проблем. А то я кожного разу, створюючи статті про російські населені пункти, задуму на декілька годин - як писати. Галкино через -ин, бо є галка, сусіднє Малкіно через -ін, бо малки немає тощо. --Вальдимар 08:33, 10 лютого 2019 (UTC)
Це ОД, тому маємо користуватись тим, що є.--95.91.179.43 14:44, 18 березня 2019 (UTC)

Оскаржений підсумокРедагувати

Вся суть обговорення спирається до правописного написання українською російського Шадринск відповідно до ВП:ІГО. Користувачі "проти" перейменування спиралися переважно на параграф § 90, де вказано передавати через сполучення -ри. Користувачі "за" стверджували, що потрібно передавати через і відповідно до параграфу § 109. Важливу допомогу у вирішенні цього питання надає параграф § 111, цитую: Про правопис решти іншомовних географічних назв див. розділ «Правопис слів іншомовного походження» (§ 86 — 100). Слов’янські географічні назви пишуться відповідно до правил, викладених у § 104. Цей параграф дає припускати, що параграфи § 86 — 100 (а отже й § 90) регламентують передавання виключно неслов'янських географічних назв, це припущення знаходить підтвердження в прикладах поданих у тих параграфах, де присутні тільки неслов'янські географічні назви (Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим, Австрія, Ріо-де-Жанейро та багато інших). Дивлячись тепер на § 109, там написано: Літера и передається: через і в основі географічних назв, зокрема на їх початку, а також у кінці: Бородіно, Воткінськ, Челябінськ, Двіна. Примітка. У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ. Оскільки рос. Шадринск не походить ні з української, ні з російської мов, він не підпадає під виключення зазначене в примітці, а отже пишеться як Шадрінськ через і. Перейменовано на Шадрінськ.--Andriy.v (обговорення) 08:24, 27 травня 2019 (UTC)

Пробачте, але Ви написали абсолютно нелогічну річ. РИ не залежить від приналежності до слов'янських чи неслов'янських. Немає розділу про "неслов'янські мови". Для слов'янських просто діють додаткові правила, а не альтернативні. ОСКАРЖУЮ.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:02, 28 травня 2019 (UTC)
ЮеАртеміс ще раз дуже уважно перечитайте мій підсумок. Логіка там є, може просто ви її не хочете бачити. Правопис можна трактувати тільки так, інакше він суперечить самому собі, якщо займатися буквоїдством.--Andriy.v (обговорення) 19:11, 28 травня 2019 (UTC)
Незгоден.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:14, 28 травня 2019 (UTC)
ЮеАртеміс У новому правописі спеціально поставили примітку Правопис іншомовних власних назв, що походять зі слов’янських мов, подано в IV розділі «Правопис власнх назв» (§ 151–164). (див. ст. 124) після назви розділу ІІІ. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ1. Це підтверджує висновок мого підсумку.--Andriy.v (обговорення) 08:11, 18 червня 2019 (UTC)
Там взагалі структура інша розділу про іншомовні. Тим паче § 151 йде ПІСЛЯ правила § 149 щодо І/И і після § 150 про -ин-/-ін-. § 151–154 не про наше: Апостроф, м’який знак, Відмінювання географічних назв, Правопис прикметникових форм від географічних назв і від назв народів, Правопис складних і складених географічних назв. Тож це зауваження ні про що не свідчить. До речі, зараз яким керуються вікіпедія? Обговорення треба починати спочатку, тепер посилаючись на правила нової орфографії?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:16, 18 червня 2019 (UTC)
До § 164 - чудовий приклад сміттєвості нового Правопису. Очевидно, що до § 154 мали на увазі, бо далі V. УЖИВАННЯ РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:44, 18 червня 2019 (UTC)
Помилки були й у старому (та ще й які), тут тільки діапазоном помилились має бути § 141–154, розділ якраз починається і завершується там, ясно що 164 не може бути, бо там вже розділ IV--Andriy.v (обговорення) 10:00, 18 червня 2019 (UTC)
Серед прикладів я не бачив ні одного прикладу рікання в географічних назвах, тому це лише здогадка, що правило про ри не поширюється на слов'янські назви. Стою на своєму: "слов'янські" правила додаються, а не заміняють основні.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:03, 18 червня 2019 (UTC)
А Ви десь бачили приклади де використовуються слов'янські назви в розділі III? Це теж догадування що там до слов'янських стосується. Ще раз кажу: примітку там поставили спеціально щоб вказати що те правило тільки для неслов'янських. І мене справді дивує Ваша впертість та закривання очей на це.--Andriy.v (обговорення) 10:11, 18 червня 2019 (UTC)
Ніт. Примітку написали, щоб показати, що правила в розділі для слов'янських не є вичерпними.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:14, 18 червня 2019 (UTC)

В українській мові є слово шадровий, що значить "з тріщинами". На початку обговорення посилалися на Географические названия мира: Топонимический словарь. — М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001. Там сказано, що заїмка отримала назву від прізвиська Шадра, себто "вкритий віспинами". Можна вважати, що назва підпадає під дію примітки на 152 сторінці:--ЮеАртеміс (обговорення) 10:21, 18 червня 2019 (UTC)

Примітка. У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишемо и в суфіксах -ин-, -инськ-

@UeArtemis: Ось відповідь секретаря правописної комісії, кандидата філологічних наук Л. Л. Шевченко File:Відповідь секретаря правописної комісії.pdf. Сподіваюсь на цьому ми і закриємо це питання.--Andriy.v (обговорення) 07:24, 13 липня 2019 (UTC)

Де реквізити? І як це виправити, коли вже затверджено Кабміном? Ну, і поки нічого не виправлено.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:54, 13 липня 2019 (UTC)
Тут не йдеться мова про виправлення, а про трактування.--Andriy.v (обговорення) 19:56, 13 липня 2019 (UTC)

Розгляд аргументів та інші матеріали до підсумкуРедагувати

Розділимо аргументи у обговоренні на групи, розташовані на кількох рівнях.

Група першого рівня   апелює до правил Правопису 1993 та Правопису 2019.

Правопис 1993: § 111 вказує, що іншомовні географічні назви §§ 86-100, слов'янські § 104.

Група другого рівня   — Шадринськ слов'янська назва. Тоді застосовується
§ 104 п. 6. Російська літера и передається:
а) Літерою і на початку слова та після приголосних (крім шиплячих і ц)
в) Літерою и:
4. У суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-.

Вважаю, що спільноті варто частково підтримати пропозицію Вальдимара (08:33, 10 лютого, двічі), а саме, що § 104 п. 6 б) 4 слід доповнити суфіксом -инськ після дев'ятки: «У мене є радикальне рішення — суфікси -інськ, -инськ, -ін та -ин у географічних назвах завжди писати через и. Зникне маса проблем. А то я кожного разу, створюючи статті про російські населені пункти, задуму на декілька годин — як писати. Галкино через -ин, бо є галка, сусіднє Малкіно через -ін, бо малки немає тощо.» Про суфікси -ин, -ін див. нижче.

Група другого рівня  : Шадринськ — татарська, не слов'янська назва, від шадра — рябий, побитий віспою. Застосовується

§ 90 п. 5. Залежно від позиції та вимови в українській мові і, у (ігрек) передаються також літерами і, ї та и.
в) И пишеться:
4. У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним (крім j).

З обговорення видно, що правила недосконалі, суперечать один одному.

Група першого рівня   апелює до словників та інших авторитетних джерел. Джерела суперечать між собою: УЛІФ Шадринськ, УРЕ Шадрінськ.

Пошук Гуглом: Шадрінськ 52, Шадринськ 144.

Отже, глухий кут. Залишається лише еспертне рішення. Наприклад, пошук у тих письменників, які є творцями мови, мають талант природного відчуття мови. Звернення до мовознавців, які вивчають мову, пізнають її закони. До визнаних перекладачів.

За моїм власним суб'єктивним відчуттям, далі у споріднених словах має бути чергування і — и: Шадрін, Одрін, Видрін, Бобрін (хоча в українській мові є видра та бобер, застаріле одр) але Шадринський, Одринський, Видринський, Бобринський. Отже, місто Шадринськ, Шадринський район.

Але я не належу до кола експертів.

Юрій Дзядик в) 23:39, 14 липня 2019 (UTC).

  Коментар насправді, справа дуже непроста. Чим можна пояснити такі розбіжності в учасників обговорення? Очевидно, річ у суперечностях між двома принципами правопису — етимологічним і фонетичним. Сучасний український вважається фонетичним, такий само принцип виконується і для іншомовних запозичень — передавати ближче до оригінального фонетичного образу слова. Тільки проблема: як бути зі спорідненими мовами: білоруською, російською, польською? Чи адаптувати до української спільні корені й афікси? Більшість прихильників варіанту -инськ, можливо, відчували позасвідомо, що оригінальне -ин відповідає українському -ин в присвійних формах: мамин, бабин, доччин. Оскільки праслов'янський -in в українській дав -ин, а в російській -ин ([-ін]), залежно від принципу правопису допустимі обидва варіанти. Етимологічно правильно — Шадринськ, чинний правопис приписує Шадрінськ (суфікс -инськ допускається тільки в разі спільних коренів: У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-…). Етимологічний принцип не додержується і в передачі російських прізвищ на -ин, топонімів на -ино. Моя думка: навести обидва варіанти. З часом все визначиться. Не слід думати, що плутанина в передачі іншомовних назв — це особливість тільки української мови. Росіяни досі не розберуться, як передавати прізвище Чорновіл: пишуть й Черновол, і Чорновол, і Черновил, і Чорновил. Якщо зберігати [і], тоді неясно, як бути з непрямими відмінками, адже чергування і/о в російській нема. Те ж саме стосується й прізвищ на -ів. Попередній підсумок: перейменувати відповідно до правопису (2012), але обов'язково навести форму «Шадринськ» як паралельну. --В.Галушко (обговорення) 13:46, 17 липня 2019 (UTC)
Якщо мова про чинний правопис, то там всі географічні назви з -ри- ідуть.--95.91.26.149 05:02, 18 липня 2019 (UTC)