Вікіпедія:Перейменування статей/Плзень → Пльзень
Плзень → Пльзень ред.
По-перше, це ж важковимовно без м'якості. По-друге, в статтях УРЕ, УСЕ і ВУЕ використовують форму з Ь.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:07, 22 грудня 2020 (UTC)
- Згоден--Jphwra (обговорення) 21:14, 22 грудня 2020 (UTC)
За, я звик бачити другий варіант, думав, так і у Вікіпедії.--Словолюб (обговорення) 22:19, 22 грудня 2020 (UTC)- За, хоча спершу підтримував перший варіант. Насправді, у корпусі ГРАК-10 Плзень має 34 трапляння, тоді як Пльзень — 66. -- Gzhegozh обг. 22:28, 22 грудня 2020 (UTC)
Особлива думка гадаю, що краще староукраїнсько-німецькою: Пільзен. --✠ (обговорення) 08:17, 23 грудня 2020 (UTC)
- «Краще» від такої назви буде лише вам, це якісь ваші дивні прояви німецького імперського POV-пушингу. За яких підстав сучасне чеське місто, де німці вже не становлять значну частину населення, має називатися за німецькою? Так можна й Карлсбад, Данциґ повернути, і Мемель тоді вже, а можна піти далі, і в українській Вікіпедії всі ненімецькомовні кантони Швейцарії перейменувати за зразками німецьких назв. -- Gzhegozh обг. 11:00, 23 грудня 2020 (UTC)
- Херу-експерту з «німецьких імперських пушингів»))): форма Пільзен 1) фігурує в українських джерелах частіше за Плзень чи Пльзень; 2) побутує в українських текстах давніше; 3) вимовляється легше, бо немає збігу приголосних. Я взагалі ні на чому не наполягаю — це була особлива думка. Прошу прочитувати тексти так, як написано, а не як вам уявилося.--✠ (обговорення) 03:23, 24 грудня 2020 (UTC)
- Ні, не частіше: у корпусі 5 Пільзен (з них 3 пива), 66 Пльзень та 34 Плзень, подібні результати й пошуку в книгах і наукових працях. Сумнівно, що давніше, слов'янська назва Пльзень уже вживалася в XIX столітті. Справді, вимовляється легше, так само як і англійцю легше вимовити Kiev, ніж Kyiv... — NickK (обг.) 03:57, 24 грудня 2020 (UTC)
- Подивіться українські книги гугл-букс. Пільзен вживається частіше ніж Пльзень на означення чеського міста від 1920-х років. І безперечно, що давніше, бо до ХІХ ст. (та й після нього) було переважно німецьке Пільзен або українізований варіант — Пільзень. Той випадок коли «германська» назва ближче ніж «слов'янська». PS. Є ще й старочеський варіант Плізень (Plizen) і латинський Пілісна (Pilisna), Пілсна (Pilsna), які легше вимовляються. --✠ (обговорення) 04:01, 24 грудня 2020 (UTC)
- Те, що вимовляється легше — то правда, тут я абсолютно погоджуюся. Трапляння в давньоукраїнській мові — не аргумент, бо Вікіпедія послуговується сучасним варіантом української мови, навіть «словарь» Грінченка багато в чому застарів, а це був уже початок XX століття. При цьому на Google Books я знайшов лише 34 трапляння «Пільзен» і 22 трапляння «Пільзень». В українських текстах на Google Books тільки «Пльзень» налічує +60 траплянь (і це я наввть не рахував далі, бо в сумі це вже більше, ніж 34+22, там ще лишалося багато текстів), а ще є Плзень, який я взагалі не рахував. Тому мені незрозуміло, про яку більшість ви говорите. -- Gzhegozh обг. 08:31, 24 грудня 2020 (UTC)
- Значить, у нас з вами різні гугл-букси ))) На «Пльзень» з урахуванням мовних налаштувань "українська" у мене видає лише 21 результат. Якщо говорити не про лексику обивателів, а про власні назви, то в українській мові вони можуть передаватися «за традицією», а не «за вимовою» мешканців міст — Відень, Рим, Пекін та багато інших. А приклад із невимовним чеським Přemyšl, який у нас став у нас Перемишлєм, підказує як у нас адаптуються такі назви. Добре, даруйте, у нас Святвечір! Побіг! Веселих Свят! --✠ (обговорення) 10:42, 24 грудня 2020 (UTC)
- Я використовував пошук точного слова лише з-аомвж книг українською мовою, бо так видає також і трапляння російською, і одержав вищезазначені результати. Звичайно, деякі назви не беруть за основу оригінал через усталену традицію. Але очевидна, довготривала традиція у цьому випадку у вигляді «Пільзен» не склалася — це, власне, все, що я хочу довести. А вам також гарного святкування різдвяних свят! -- Gzhegozh обг. 11:01, 24 грудня 2020 (UTC)
- Значить, у нас з вами різні гугл-букси ))) На «Пльзень» з урахуванням мовних налаштувань "українська" у мене видає лише 21 результат. Якщо говорити не про лексику обивателів, а про власні назви, то в українській мові вони можуть передаватися «за традицією», а не «за вимовою» мешканців міст — Відень, Рим, Пекін та багато інших. А приклад із невимовним чеським Přemyšl, який у нас став у нас Перемишлєм, підказує як у нас адаптуються такі назви. Добре, даруйте, у нас Святвечір! Побіг! Веселих Свят! --✠ (обговорення) 10:42, 24 грудня 2020 (UTC)
- Те, що вимовляється легше — то правда, тут я абсолютно погоджуюся. Трапляння в давньоукраїнській мові — не аргумент, бо Вікіпедія послуговується сучасним варіантом української мови, навіть «словарь» Грінченка багато в чому застарів, а це був уже початок XX століття. При цьому на Google Books я знайшов лише 34 трапляння «Пільзен» і 22 трапляння «Пільзень». В українських текстах на Google Books тільки «Пльзень» налічує +60 траплянь (і це я наввть не рахував далі, бо в сумі це вже більше, ніж 34+22, там ще лишалося багато текстів), а ще є Плзень, який я взагалі не рахував. Тому мені незрозуміло, про яку більшість ви говорите. -- Gzhegozh обг. 08:31, 24 грудня 2020 (UTC)
- Подивіться українські книги гугл-букс. Пільзен вживається частіше ніж Пльзень на означення чеського міста від 1920-х років. І безперечно, що давніше, бо до ХІХ ст. (та й після нього) було переважно німецьке Пільзен або українізований варіант — Пільзень. Той випадок коли «германська» назва ближче ніж «слов'янська». PS. Є ще й старочеський варіант Плізень (Plizen) і латинський Пілісна (Pilisna), Пілсна (Pilsna), які легше вимовляються. --✠ (обговорення) 04:01, 24 грудня 2020 (UTC)
- Ні, не частіше: у корпусі 5 Пільзен (з них 3 пива), 66 Пльзень та 34 Плзень, подібні результати й пошуку в книгах і наукових працях. Сумнівно, що давніше, слов'янська назва Пльзень уже вживалася в XIX столітті. Справді, вимовляється легше, так само як і англійцю легше вимовити Kiev, ніж Kyiv... — NickK (обг.) 03:57, 24 грудня 2020 (UTC)
- Херу-експерту з «німецьких імперських пушингів»))): форма Пільзен 1) фігурує в українських джерелах частіше за Плзень чи Пльзень; 2) побутує в українських текстах давніше; 3) вимовляється легше, бо немає збігу приголосних. Я взагалі ні на чому не наполягаю — це була особлива думка. Прошу прочитувати тексти так, як написано, а не як вам уявилося.--✠ (обговорення) 03:23, 24 грудня 2020 (UTC)
- «Краще» від такої назви буде лише вам, це якісь ваші дивні прояви німецького імперського POV-пушингу. За яких підстав сучасне чеське місто, де німці вже не становлять значну частину населення, має називатися за німецькою? Так можна й Карлсбад, Данциґ повернути, і Мемель тоді вже, а можна піти далі, і в українській Вікіпедії всі ненімецькомовні кантони Швейцарії перейменувати за зразками німецьких назв. -- Gzhegozh обг. 11:00, 23 грудня 2020 (UTC)
Підсумок ред.
ВП:ТОП (ВП:ІГО) зазначає, що правопис географічних назв повинен узгоджуватись з авторитетними джерелами (словниками, енциклопедіями тощо). У разі розбіжностей обирається назва, яка найбільше відповідає українському правопису. В УЛІФ [1] та словнику-довіднику Жайворонка [2] ми маємо Пльзень. УРЕ [3], УСЕ [4], ВУЕ [5] подають теж виключно Пльзень. Однак, ЕІУ [6], [7], ЕСУ [8], [9], УЛЕ [10] та ЕУ [11] в різних своїх статтях згадують обидва варіанти (або лише один). Оскільки є розбіжності між останніми, то найперше треба звертатися до правопису. Відповідно до пар. 151 тут повинно бути Ь. Перейменовано відповідно до ВП:ТОП (ВП:ІГО), ВП:МОВА (п.1), ВП:АД та з урахуванням ВП:НАЗВА СТАТТІ. П.С. Всі інші варіанти, на які є ті чи інші джерела, зазначити у розділі Назва. У преамбулі лише нормативний Пльзень.--Flavius (обговорення) 09:58, 30 грудня 2020 (UTC)