Вікіпедія:Кандидати в добрі статті/Архів/2015-10-30
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Зміст
Купчасто-дощові хмари 6—0—0
ред.Пропонує: особисто я вважаю, що ця стаття відповідає критеріям до добрих статей Української Вікіпедії. Працював над статтею близько місяця, значно розширивши її. Зараз ця стаття є набагато наповненішою за її іншомовні варіанти, зокрема її португальську версію, яка вже є доброю. Я вважаю, що в ній поки ще треба виправити деякі лексичні недоліки. Будь-ласка, напишіть, що в ній необхідно додати/виправити, буду щодня виправляти її. Стаття створена фактично «з нуля», використовував українську, російську літературу та переклад з англійської версії цієї статті. Емартіс (обговорення) 19:13, 19 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
За кого/що | %за | Початок | Тривалість | Статус | Закінчення | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Купчасто-дощові хмари | 6 | 0 | 0 | 100% | 19 жовтня 2015 | 11 днів | триває | 30 жовтня 2015 |
- За:
- Емартіс (обговорення) 19:20, 19 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- --Alex Kushnir (обговорення) 08:20, 22 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Вичитав на грамотність. Ну що б, здавалося, хмари...) Як на мене, круто! --ДмитрОст 08:49, 22 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- --Fessor (обговорення) 09:07, 22 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- --Mcoffsky (обговорення) 19:59, 22 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 09:52, 25 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Доволі інформативно, стосовно видів можна подивитись у словнику Хромова, може треба внести корективи--Yasnodark (обговорення) 16:16, 27 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- Утримуюсь:
- Зауваження:
- Посилання слід оформити через {{cite web}} і заархівувати. Бо...
- Спробував оформити так, як це потрібно, але подивіться, будь-ласка, що я там понаписував. Я не дуже гарно знаю вікі-розмітку. Емартіс (обговорення) 15:08, 20 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Що було наче дооформив. --Олег.Н (обговорення)
- Спробував оформити так, як це потрібно, але подивіться, будь-ласка, що я там понаписував. Я не дуже гарно знаю вікі-розмітку. Емартіс (обговорення) 15:08, 20 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- ...перше посилання ВЖЕ не працює. --Олег.Н (обговорення)
- Я уже виправив це Емартіс (обговорення) 14:32, 20 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Ех... За правилами типографіки у числових проміжках слід ставити довге тире.
- Так Зроблено Емартіс (обговорення) 15:08, 20 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Дооформив. --Олег.Н (обговорення)
- Так Зроблено Емартіс (обговорення) 15:08, 20 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Сторінка рос. Вікіпедії не є АД. --Олег.Н (обговорення) 19:39, 19 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Спробував попроставляти авторитетніші джерела Емартіс (обговорення) 15:08, 20 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- ІМХО, наявні джерела такі собі: презентація, матеріали з ресурсу викладача... --Олег.Н (обговорення)
- В принципі, щодо презентації я повністю згідний. Але насправді я знайшов не так вже й багато нормальних джерел. Підручник ще є гарним джерелом, в порівнянні за таким, як це. В принципі, можна подивитися англійські джерела, але перекласти можна і не дуже гарно. --Емартіс (обговорення) 08:53, 21 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- ІМХО, наявні джерела такі собі: презентація, матеріали з ресурсу викладача... --Олег.Н (обговорення)
- Спробував попроставляти авторитетніші джерела Емартіс (обговорення) 15:08, 20 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Не продумана вікіфікація: є зайві посилання на вечір, температура і кілометр, і в той же час нема посилань на нетривіальні поняття вузол, турбулентність і g. --Олег.Н (обговорення) 19:50, 19 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено Емартіс (обговорення) 15:08, 20 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Воронка це русизм, є українські замінники: вирва або вихор. --Sehrg (обговорення) 21:40, 19 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено Емартіс (обговорення) 15:08, 20 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Не зроблено Там є місце, де з воронки утворюється вихор (вчорашня воронка). Треба уточнити. --Олег.Н (обговорення) 18:58, 20 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено Емартіс (обговорення) 15:08, 20 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- У статті змішано одиниці виміру метричної системи (кілометри, метри на секунду) та англійської (миля, вузол). Як на мене - таке змішування невиправдане, але, принаймні, слід навести відповідники: щоб читач без звертання до інших джерел міг зрозуміти, що «понад 50 вузлів» це більше 90 км/год (чи 25 м/с). Або ж навпаки: 12 тис. м - це скільки там футів (ярдів або ще чогось) . --Olvin (обговорення) 12:55, 22 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Я не знайшов уже цього змішування одиниць виміру (дякую тим, хто редагував до мене), а от вашу ідею щодо відповідників треба використати. Я уже додав у статті деякі примітки. --Емартіс (обговорення) 14:18, 22 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Вже після Вашого редагування (розстановки відповідників) у статті залишилися відстані і в метрах, і в кілометрах (більшість вживань), і в милях (1 вживання). Швидкість - у метрах на секунду, кілометрах на годину та у вузлах (1 вживання). Це лише в основному тексті (не в дужках, примітках чи поясненнях).
Зазвичай у межах однієї статті такого уникають. Варто привести основний текст до однієї системи мір, а всі вживання інших систем винести з нього (у дужки, примітки чи пояснення). З огляду на поточний стан речей простіше в основному тексті змінити вузли та милі на метричні одиниці (2 заміни). Я не бачу особливої потреби подавати англійські відповідники, але то вже смак автора.
Після цього я б ще й одиниці швидкості уніфікував - тобто, або кілометри на годину, або метри на секунду (бо не кожна людина автоматично переведе одне значення в інше).
З метрами та кілометрами простіше, тому їх уніфікувати необов'язково. Однак, дещо дивно виглядає, коли поряд подано величини 12 000 м та 0,4 км (краще вже було б навпаки - 12 км та 400 м). --Olvin (обговорення) 17:43, 22 жовтня 2015 (UTC)[відповісти] - Ну а взагалі-то це перфекціонізм, і Ви можете не звертати уваги. Звісно ж, через ці дрібниці я не голосуватиму проти надання статті статусу доброї. --Olvin (обговорення) 17:50, 22 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Вже після Вашого редагування (розстановки відповідників) у статті залишилися відстані і в метрах, і в кілометрах (більшість вживань), і в милях (1 вживання). Швидкість - у метрах на секунду, кілометрах на годину та у вузлах (1 вживання). Це лише в основному тексті (не в дужках, примітках чи поясненнях).
- Я не знайшов уже цього змішування одиниць виміру (дякую тим, хто редагував до мене), а от вашу ідею щодо відповідників треба використати. Я уже додав у статті деякі примітки. --Емартіс (обговорення) 14:18, 22 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Шаблон:Infobox cloud type. Розібратися зможете? --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 18:14, 24 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Надзвичайнл дякую за його створення! Я сам намагався створити його, але не виходило. Обов'язково його потрібно використати --Емартіс (обговорення) 06:32, 25 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
Підсумок: стаття отримала статус доброї.--TnoXX parle! 15:40, 30 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
Етногенез білорусів 6—5—0
ред.Пропонує: на розгляд вікіспільноти пропоную статтю за пропозицією учасника даного проекту TnoXX. У викладенні матеріалу намагався об'єктивно висвітлити академічну точку зору не наслідуючи політично заангажовану шовіністичну позицію: прорадянську, проросійську та інших. Але обов'язково їх вказати, як існуючі антитези. Також, у цій статті вважав важливим публікацію не лише зовнішнього погляду дослідників на білорусів, що часто нав'язується читачам з метою заглушування голосу білоруської науки, але й вказати візію вчених білорусів на власне походження. Зазначена стаття відрізняється від наркомовської та російської версії Вікіпедії. З повагою --✍ Крупскі Алег обг · внес @ 19:59, 15 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
За кого/що | %за | Початок | Тривалість | Статус | Закінчення | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Етногенез білорусів | 6 | 5 | 0 | 54.55% | 15 жовтня 2015 | 15 днів | завершено | 30 жовтня 2015 |
- За:
- Пояснення надане тут вище. --✍ Крупскі Алег обг · внес @ 19:59, 15 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- --Думаю, що стаття досить повна і об'єктивна, а зауваження по структурі статті та кількості приміток легко виправляються. Yukh68 (обговорення) 15:49, 17 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Я і такі як я голосують тут, хоча мені ті гени та альтернативний історик спокою далі не дають.--TnoXX parle! 15:19, 19 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- На Деружинського В. посилаються без претензій напр. у статтях ru:Белорусская Советская Социалистическая Республика, ru:Протестантизм в Белоруссии. Я чекаю і від нього відповіді (текст відповіді тут нижче в розділі "Коментарі" та на стор. "Обговорення:Етногенез білорусів"). А то претензій нема до аналогічних проросійських статтей з їх назвами включно на російській мові та білоруській мові, а тут навіть вимагають противники «українців Берестейщини» включити в «етногенез білорусів» і т.п. "шедеври" противників. --✍ Крупскі Алег обг · внес @ 16:28, 19 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Далеко не ідеальна, але хороша. --visem (обговорення) 07:46, 23 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Чудова стаття.--DENAMAX (обговорення) 20:54, 24 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Добра робота. З повагою, DobryBrat (обговорення) 13:59, 27 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- --Ragnarok (обговорення) 21:50, 15 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- голос «проти» обов'язково потрібно обґрунтувати. --Sehrg (обговорення) 05:59, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- розділ з байкою про «три братніх народи» без жодної примітки подається як «академічна точка зору». що ще чекати від вікіпедії в якій розмноження дурисвітсва перемагає ідею проекту. --Pohorynsky (обговорення) 15:17, 17 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Він же ж наводиться як одна з теорій, яку справді пропагували. Чи у Pohoronsky має джерела, які вказують, що такого ніколи не було?--TnoXX parle! 15:46, 17 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- TnoXX не будь таким хитровиграним. Інтерпретаторів не потребую. Суть зауваження сподіваюся зрозуміла: відсутність приміток (а отже джерел цієї «академічної точки зору». Якщо це «одна з теорій» то вже дуже застаріла щоб строчити цілий розділ без найменшого критичного осмислення. --Pohorynsky (обговорення) 15:53, 17 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Не будьте таким правильновиграним. Вічно маєте «правильну» думку, неправильну позицію та ще й впертість (кажу це, бо бачив як ви номінуєте свої статті). А щодо приміток - то таке підтримую, на СО сторінки вказав, що примітки в цьому розділі не є АД.--TnoXX parle! 15:57, 17 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Не будьте таким правильновиграним. Вічно маєте «правильну» думку, неправильну позицію та ще й впертість (кажу це, бо бачив як ви номінуєте свої статті). А щодо приміток - то таке підтримую, на СО сторінки вказав, що примітки в цьому розділі не є АД.--TnoXX parle! 15:57, 17 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- TnoXX не будь таким хитровиграним. Інтерпретаторів не потребую. Суть зауваження сподіваюся зрозуміла: відсутність приміток (а отже джерел цієї «академічної точки зору». Якщо це «одна з теорій» то вже дуже застаріла щоб строчити цілий розділ без найменшого критичного осмислення. --Pohorynsky (обговорення) 15:53, 17 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Він же ж наводиться як одна з теорій, яку справді пропагували. Чи у Pohoronsky має джерела, які вказують, що такого ніколи не було?--TnoXX parle! 15:46, 17 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Проти. Перечитав декілька розділів: "Концепції етногенезу" при перекладі з російської Вікіпедії зникла логіка викладення за якою ці концепції були описані в порядку їх виникнення, за якою зараз логікою описані незрозуміло. Після цього у розділі "Причини, етнічна основа і час появи білорусів" йде детальний опис давньоруської концепції з точки зору прихильників цієї концепції (взагалі розділ схожий на копівіо), висновки з наступного розділу "Генофонд..." абсолютно розходяться із розділом "Геном..." і це ніяк не пояснюється. Розділ "Формування етнічної самосвідомості білорусів" починається з дивного твердження про походження слова Литва від лютичів. Просто почитайте хоча б Фасмера. Тобто, маргінальних концепцій, хоч і не надто багато але вони є у цій статті і стаття досить несистематизована. --yakudza 15:38, 18 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Ціла купа історичних міфів. Не помітив литвинів, української Берестейщини тощо. З повагою, --Zheliba (обговорення) 17:41, 18 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Отже, професійний історик висловився негативно, мої зауваження не розглянуті. Шкода, що користувач ображається на конструктивну критику та шукає ворогів замість того, щоб поліпшувати статтю. --Brunei (обговорення) 14:51, 27 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Утримуюсь:
- Зауваження:
- Варто додати легенду до першого зображення, бо хто його зна, що позначають ті 50 і 20... --Олег.Н (обговорення) 21:28, 15 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Дякую за критику. То є проценти - уточню. З повагою --✍ Крупскі Алег обг · внес @ 05:43, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Я знову за своє: за правилами типографіки у числових проміжках слід ставити довге тире. --Олег.Н (обговорення) 21:28, 15 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Дякую за зауваження - виправлятиму. З повагою --✍ Крупскі Алег обг · внес @ 05:43, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Насторожив топонім Придвіння (Гугл такого не знає). Може краще Подвіння? --Олег.Н (обговорення) 21:28, 15 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- "Придвіння" було в тексті автора джерела (я максимально намагався не деформувати текст авторів). Я не заперечую, якщо ви вкажете посилання на статтю УкрВікі (напр. "ріка Двіна") з вашою правкою "Подвіння". З повагою --✍ Крупскі Алег обг · внес @ 05:43, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Міняти чи не міняти — то Ваше діло. Просто в нас такий термін взагалі не зустрічається (а от у білорусів є і Прыдзьвіньне, і Падзьвіньне)... --Олег.Н (обговорення) 08:18, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- "Придвіння" було в тексті автора джерела (я максимально намагався не деформувати текст авторів). Я не заперечую, якщо ви вкажете посилання на статтю УкрВікі (напр. "ріка Двіна") з вашою правкою "Подвіння". З повагою --✍ Крупскі Алег обг · внес @ 05:43, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Не потрібно в 1-му підрозділі робити 2 однакові вікіпосилання. --Sehrg (обговорення) 06:26, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Пропонував, але маю ряд зауважень:
- Насамперед, якщо примітка стосується взього абзацу чи кількох речень, то її можна поставити раз після крапки (це про початок «Геном білоруського народу»).
- Я не маю нічого проти приміток №2-3, бо ті джерела написані генетиком та істориком відповідно. Але от примітка №1 написана географом за освітою. Звідси і не зрозумілі терміни, як фенілтіакар-боміду? Що то за хімічна речовина? Чому пишеться через дефіс (може то взагалі фенілтіокарбамід)? Може варто пошукати джерела написані істориком або генетиком?
- Виправив --Олег.Н (обговорення) 11:22, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Вступ має коротко розказувати про зміст статті (і про генетику, і про концепції, і про решту). Розширте його, будь ласка, щоб і на головну можна було щось вивісити.
- Поки все.--TnoXX parle! 11:06, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Взагалі, стаття потребує уваги історика.
- Поняття «геном білоруського народу» є ненауковим, варто прибрати.
- До речі, погоджуюся. Генофонд – знаю що таке, але геном народу – перший раз чую.--TnoXX parle! 12:03, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Крім того, щодо популяційної генетики білорусів треба взяти найсвіжіше лінгвогенетичне дослідження, без нього стаття втратила актуальність.[1].
- В останньому розділі є багато неенциклопедичних формулювань і тез, заснованих на двох доповідях на студентських конференціях.
- Поняття «геном білоруського народу» є ненауковим, варто прибрати.
- Так виглядає, що структура дещо потребує корекції. Частину про "геном", ймовірно, варто перенести туди де вже є про генетику. Тоді напочатку більш логічно будуть "концепції". Ну і про "колиску трьох братніх народів" треба коментувати не лише там, де "концепції", але й у відповідному підрозділі - такі коментарі безумовно можна знайти в літературі. Інакше дехто сприйматиме цю ідеологічну натяжку як беззаперечний історичний факт (що й зауважив п. Погоринський). А так матеріал зібрано цікавий. Mykola Swarnyk (обговорення) 16:32, 17 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Пропоную змінити структуру наступним чином: 1. Теорії етногенезу білорусів. 1.1. Певна теорія. 1.2. Далі теорії почергово. 2. Історична підоснова. 3. Історіографія: теорії походження. 4. Свідчення. 4.1. Письмові джерела. 4.1.1. Сучасні білоруські джерела. 4.1.2. Руські середньовічні джерела. 4.1.3. Західноєвропейські джерела 4.1.4. Далі джерела почергово. 5. Археологічні дані. 6. Лінгвістичний підхід. 7. Генетика. 8. Антропологія. 9. Застарілі теорії. --Pohorynsky (обговорення) 18:03, 17 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Коментарі:
- Становлення білоруського етносу: ІМХО, історія формування території Білорусі тут зайва. А от що можна було би додати, так це якісь матеріали про білорусів в еміграції. Нема чогось такого? --Олег.Н (обговорення) 21:28, 15 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Я знаю навіть те, що в білор.еміграції напр. на теренах Росії не існує білоруських шкіл, як і українських. Хоча там багатомільйонна діаспора приречена такими спеціальними підросійськими умовами на асиміляцію. Але з виникненням джерел (я відстежую) я додаю інформацію. Буду додавати і на цю тему. Дякую за вашу небайдужість. Щодо "історія формування території Білорусі" - вважаю це також необхідний розділ, бо йдеться про ідентифікацію білорусів, котрих деякі вважали і вважають поляками, росіянами і тому подібне. Це вкрай необхідний розділ для визначення приналежності до етногенезу білорусів археологічних культур, первісних стоянок, висновків антропологів і т.п.. А в сучасних умовах "промивання мізків" в інформаційних війнах та контролі інформаційного простору спецслужбами є психо-інфо-технології вирощування манкуртів (з використанням й освіти напр. в РФ), як було яничарів робили з українців. Аналізуйте прізвища хоча б навколо АТО+Кримнаш - там не лише укр.походження кубанські козаки з їх укр.говіркою ворогують проти України за РФ... Вважаю стаття має давати відповіді на питання навколо формування (етногенез) білорусів з їх територією включно, що обумовлено і елементом у свідомості білорусів щодо "землі-Краю" (там вказано про це в кінці). З повагою --✍ Крупскі Алег обг · внес @ 05:43, 16 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Ще раз дехто одиноко продемонстрував вульгарну агресивність, демагогію та неосвіченість після політиканського нав'язування тотально всім вважати «гіпотезою» етногенез білорусів, маніпулюючи "сухими" правилами УкрВікі для задоволення особистих зневажливих скрепів. Напр. після мого зауваження дещо в наркомовціВікі "зі скрипом" переписали в аналогічній статті...бо білоруська нац.свідомість ще в гіршому положенні ніж в українців під пресом проросійської тривалої політ.пропаганди, носії якої туляться "вставляти шпильки" . Прошу читати вказаного Седова та інших вказаних там й думати без порожніх провокаторських питань на кшталт "сумніваюсь заради сумніву" (напр. навколо вимоги академічної культури заради об'єктивізму вказувати чи ні загально відому "мильну бульку" про «три братніх народи»), а то одні заперечують надужиття посиланнями, інші вимагають їх нагромадження, провокують зайву увагу до них, нав'язують свою не конструктивну участь (!), плюс - ознайомтеся з аналогічними статтями в наркомовкаВікі та Рос.Вікі для порівняння з такою ж ст. в Укр.Вікі. Стаття в УкрВікі має об'єктивний характер: вміст різних точок зору, але з провідною лінією. Навіть "східні слов'яни" (що виникло в кабінетах Рос.імперії й підтримане в СРСР) я змушений був вставити, бо так було в джерелах. Я працюю над тим, щоби додати додатково вказані посилання, відповідно ваших зауважень. Дякую за вашу небайдужість до створеної мною статті. Але прошу щоби дехто тримав у своїх руках суб'єктивізм і стереотипи. Теперка щодо СО та АД - я звернувся до науковця Шарухо, очікую відповіді від него, бо Вища атестаційна комісія не вважає авторитетним джерелом Вікіпедію для наукових праць, а його праця вказана у статті Вікіпедії (до якої є претензії в УкрВікі) мала перевірку для права публікації, ВАК РФ: 07.00.00, ГРНТИ: 03 — История. исторические науки; перевірку після ВАК влаштовувати в Вікіпедії - нонсенс. --✍ Крупскі Алег обг · внес @ 10:27, 18 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Krupski Oleg, я підримую вашу статтю, але ви не хочете почути моїх аргументів: в нього в статті неправильна назва хімічної сполуки та два невідомо звідки взяті гени. Запитайтесь в нього, що таке гени «M та N», бо я дуже хочу те знати. В мене тільки два зауваження, які не дають проголосувати за (поки що): Шарухо і той альтернативний історик. Також оце все я переніс сюди, щоби секції з голосуванням не захаращувати.--TnoXX parle! 17:00, 18 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Krupski Oleg, я підримую вашу статтю, але ви не хочете почути моїх аргументів: в нього в статті неправильна назва хімічної сполуки та два невідомо звідки взяті гени. Запитайтесь в нього, що таке гени «M та N», бо я дуже хочу те знати. В мене тільки два зауваження, які не дають проголосувати за (поки що): Шарухо і той альтернативний історик. Також оце все я переніс сюди, щоби секції з голосуванням не захаращувати.--TnoXX parle! 17:00, 18 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- TnoXX, я не помилився - проблема у вас і вам подібних, котрі голосують проти мого редагування навіть тут. Війна редагувань, нав'язування буцімто етногенез білорусів "гіпотеза" і т.п. - це наслідки панування невігластва в Вікіпедії, що ви підтримуєте та вам подібні. Ось цитата відповіді: "ОК! Все понял! Воюют те, кто беспредельничает, как в политике, так и в науке! Все данные мною почерпнуты у величайшего геногеографа, доктора биологических наук, авторитетнейшего ученого в этой области, А.И. Микулича (он уважаем и признаваем и российскими геногеографами). Мікуліч, А.І. Беларусы ў генетычнай прасторы: Антрапалогія этнасу / А. Мікуліч. - Мінск: Тэхналогія, 2005.-138с. Никогда до этого случая данная моя статья не вызывала реакции, о которой вы пишите (были критические замечания, дополнения и не более). Беларусы и украинцы древнее русских - отсюда вой!
Непрестанно, то вслух, то тайком
Я твержу к этой жизни припев:
Кто садится за стол с дураком,
Тот со стула встает, поглупев
(И. Губерман)
Поступайте по совести: можете сдаться, а можете бороться, но набить шишек и приобрести врагов.
С уважением, Игорь Н. Шарухо. 18 октября 2015"
--✍ Крупскі Алег обг · внес @ 14:52, 19 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Тепер відповідь від пана Деружинского В., на якого є посилання в статті, але не сприймається деякими:
Здравствуйте, Олег! Работа над разделами Википедии – это важная вещь в информировании населения. А сегодня, когда Россия уже открыто и официально встала на рельсы информационной войны – это уже вопрос чисто политический, а не научный. Я давно слежу за спорами авторов Википедии – два года назад, например, опубликовал в своей “Аналитической газете “Секретные исследования” статью “Битва за Беларусь”, где рассказал беларуским читателям о том, как мы героически отстаивали в Википедии наше право называться “Беларусь”, а не колониальное “Белоруссия”, но выиграли российские шовинисты – потому что их больше.
Я не генетик и не историк, а публицист и профессиональный аналитик. В 1995-2000 я работал советником Аналитического управления Исполнительного комитета СНГ в Минске (писал речи и обзоры политическому руководству и послам стран СНГ), затем создал свою газету, которая существует почти 20 лет. Автор около 20 книг, из них на темы истории: моя вступительная часть к книге “Беларусы и русские: история имперских отношений”, “Тайны беларуской истории”, “Забытая Беларусь”, “Мифы о Беларуси”. Могу сюда причислить и изданную в Москве (“Эксмо”) мою книгу “Теория заговора”.
Если ко мне у Википедии нет уважения как публицисту, а не профессиональному ученому (хотя я себя считаю профессиональным ученым в лингвистике и философии – был в Инязе руководителем студенческого общества кафедр философии вузов БССР) – тогда разумно обратиться к профессору Анатолю Тарасу, которому я и отправляю копию этого письма. Он был научным редактором всех моих 5 книг, касающихся истории. А конкретно – он представляет Беларуский институт истории и культуры – и вот его участие в Википедии надо.
Под эгидой Института масса научных конференций и изданных книг, где представлены все новейшие взгляды ученых РБ на вопросы этногенеза беларусов. Я, например, в статьях на эту тему лишь беру цитаты из фундаментальной книги под редакцией А. Тараса “Предыстория беларусов с древнейших времен до XIII века” (Минск, Харвест, 2010). Для меня это настольная книга. Меня там нет (ибо я не историк и не генетик) – но там собраны статьи ведущих беларуских ученых: докторов и кандидатов наук, профессоров.
Рекомендую, Олег, использовать эту книгу. Насколько знаю, скан у нас энтузиасты сделали и разместили на моём сайте газеты.
Там есть Форум, в нём ветка “История”, там раздел сканированных книг на тему нашей истории – кроме этой и прочее интересное найдёте.
А теперь к сути темы. Вы один пытались в чём-то разбираться, меня такого же одного в помощь зовёте (пусть у меня и своя газета). Надо обращаться к значимой силе – это по крайней мере из того, что есть, Беларуский институт истории и культуры (у которого, кстати, тоже есть свой сайт с публикациями). Вот там более всего помогут правильно писать Википедию в отношении беларусов.
...
С уважением, Вадим Деружинский
Підсумок: стаття не отримала статус доброї--TnoXX parle! 15:40, 30 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
Кефелі Яків Йосипович 3—2—1
ред.Пропонує: на розгляд вікіспільноти пропоную статтю, яка присвячена одному з найцікавіших караїмських військових діячів і створена в рамках Кримського конкурсу. Наперед хочу попередити закиди щодо стилю та мови (як це було в попередніх випадках), його я не змінюю, адже вважаю що цю енциклопедію пишуть різні автори-редактори: хтось має літературно-мовний хист, а в когось він обмежений професійними навичками, чи відсутністю одного й другого. Оскільки я писала біографію людини, то вважаю, що літературний стиль більше підходить для життєпису (військові особливості допоміг вичитати батько). Тему караїмської культури сподіваюся продовжити (і на цій сторінці теж), бо культура цікава і нам треба про них знати, також. Якщо знайшли якісь помилки чи маєте поради - вказуйте, виправлятиму (не одразу, а тільки ввечері - бо навчання забирає чимало часу). З повагою, --Даринка Когутяк (обговорення) 20:04, 11 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
За кого/що | %за | Початок | Тривалість | Статус | Закінчення | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Кефелі Яків Йосипович | 3 | 2 | 1 | 60% | 11 жовтня 2015 | 19 днів | триває | 30 жовтня 2015 |
- За:
- --Даринка Когутяк (обговорення) 16:30, 12 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Тепер можна й проголосувати «за». --Sehrg (обговорення) 20:38, 22 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Критеріям відповідає. Плач про «косухи і мініспідниці» — від лукавого. --Pavlo1 (обговорення) 07:57, 23 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Точно! І ми не ми, і я не я, І все те бачив, і все знаю,... Немає й бога, тілько я! --ДмитрОст 08:19, 23 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Дурень — це надовго, ідіот — це назавжди. Головне зуміти відрізнити перших від других --93.72.207.181 08:31, 23 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- Неенциклопедичний стиль і, виходячи з тексту автора, принципове небажання його міняти. "Літературно-мовний хист"...--Hungry Vampire (обговорення) 06:10, 12 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- А ви статтю читали? щось конкретне маєте сказати? Щодо літературно-мовного, то радше його мати, аніж створювати бездарні і неграмотні копіпасти. Тато казав, що вікіпедія це майданчик для здобуття знань і якщо наполеглива людина то вона багато чого навчиться (принаймі дізнається про чимало синонімів словам «розташований» та «острів»:). Сподіваюся на конструктив, а не стьоб.--Даринка Когутяк (обговорення) 16:30, 12 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Стьоб тут ні до чого. Ваша агресія недоречна. Переконаний, вам соромно за те, що ви назвали одну з моїх статей "бездарною і неграмотною копіпастою". Впевнений, не існує вікіпедистів яким би не було соромно за таку оцінку такої статті. Не соромтеся, будь ласка, а просто ніколи більше так не робіть. Також хочу звернути вашу увагу що стаття Харамсоя не виставлена на добру статтю (хоча через дотримання стилю, наразі заслуговує на це не менше ніж стаття про Якова Йосиповича(ну, гаразд, менше=). Але буду дуже радий якщо ви покращите статтю Харамсоя, і використаєте своє знання синонімів до слів «розташований» та «острів». Зокрема цікаві синоніми до слова «острів». Так, я прочитав всю статтю, хоча через неенциклопедичний стиль це було важко. Конструктив який я можу запропонувати - перегляньте свої погляди щодо стилю і виправте його в статті. --Hungry Vampire (обговорення) 09:58, 14 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Примітка: Я категорично проти голосування тут, тому не буду ставити цифру біля репліки. Щодо статті, то я так само категорично проти розмаїття стилів у Вікіпедії. Дуже шкода, що досить повна стаття не отримає статусу доброї, але давати стилістично недосконалим статтям такий статус — провокувати інших авторів на недоречну емоційність та «художність» в статтях. Заразом декілька зауважень авторці. 1) Ознайомтеся, будь ласка, з шаблонами {{книга}} та {{стаття}} і надалі використовуйте саме їх для посилання на книги та статті відповідно. 2) У картці згадується російсько-японська війна, а посилання на неї чомусь немає. 3) Посилання на статті, котрих немає в укВП даються ось так {{нп|Шварц Олексій Володимирович|Олексія фон Шварца|ru|Шварц, Алексей Владимирович}} і їх треба давати для важливих речей. Згадки про кораблі (бачив у підписах до фото) оформлюйте так само, раз у нас немає статей про них. 4) В розділі «Реформування санітарної служби» використано маркований список, а далі вручну приписано цифри. Для цього треба використовувати нумерований список, що створюється як на цій сторінці: використанням # замість *. Плюс приєднуюсь до зауважень викладених нижче в «Зауваженнях». --Yakiv Glück 11:55, 14 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Дякую за ваші поради, починаю їх використовувати і правити. Хоча, ох і часу займають ці технічні доведення, за цей час якусь би статтю ше написала, але раз кажете, що це необхідно - то так тому й бути.--Даринка Когутяк (обговорення) 14:23, 14 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- А ви статтю читали? щось конкретне маєте сказати? Щодо літературно-мовного, то радше його мати, аніж створювати бездарні і неграмотні копіпасти. Тато казав, що вікіпедія це майданчик для здобуття знань і якщо наполеглива людина то вона багато чого навчиться (принаймі дізнається про чимало синонімів словам «розташований» та «острів»:). Сподіваюся на конструктив, а не стьоб.--Даринка Когутяк (обговорення) 16:30, 12 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Змістовних недоліків у статті не видно. Але неенциклопедичний стиль статті є недоліком, який треба усувати. Відсутність хисту чи навичок у основного автора статті (про що було повідомлено в номінації) означає лише, що мовні та стилістичні помилки треба виправляти іншим дописувачам. Частину я виправив. Якщо не буде заперечень - продовжу. --Olvin (обговорення) 12:31, 15 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Утримуюсь:
- У школі вчать, що є стилі. Розмовний, художній, церковний, публіцистичний тощо. І от перше речення після преамбули Яків Кефелі народився на зламі століть та епох, всі знакові події ХІХ та XX століть не оминули цього діяча. Століть ще зрозуміло. А епох? Там, реалізму, модернізму чи науково-технічна революція? Епоха фізики Ейнштейна тощо. І про події 19, 20 століть. всі знакові події ХІХ та XX століть не оминули цього діяча, тобто і Чорнобильська катастрофа або Наполеонівські війни. Написано гарно!!! Але це не сюди. Журнал «Дніпро» шукає авторів. Там цінують художній стиль із вкрапленнями наукового, публіцистичного, наукового, конфесійного, розмовного стилів. А тут. Цифри, факти, точність, мінімум епітетів, сухість, інформативність. Тому є, єдиний шлях. Взяти вашу статтю, витряхнути з неї художність та поетичний мелос української мови (тобто переписати, фактично, наново). Ну, і тоді номінувати. Бо можна і в костел на концерт класичної музики припертися у косухі та міні-спідниці, але усюди є свої вимоги та стиль. Усіх благ. --ДмитрОст 21:32, 22 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- переписав фразу про всі знакові події. Злам яких епох (перехід російської імперії з епохи царату в епоху червоного терору) зрозуміло з тексту, ви ж зацитували вступ! --Sehrg (обговорення) 08:23, 23 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- А можна я поредагую статтю? Викину літературщину із цього літературно-наукового есея та надам енциклопедичності. Ой! Вибачте, це ж Вікіпедія! Тут не місце цьому поняттю. Чи я помиляюсь, чи не я..? Ще раз повторюся, стаття чудова, але неециклопедична. Покличте Ніка чи ще там спеців по добрим. Він там і не таке, як я, розпише. --ДмитрОст 08:41, 23 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Дядьку Дмитре - а покажіть-но мені, де на головній сторінці цього ресурсу написано, що це професорсько-наукове зібрання, бо з того що я побачила і читала, то переконалася, що тут більше студентів і школярів із граматикою та мовою на рівні 7-9 класу. І якщо Ви допускаєте їхні безграмотні (з купою помилок, односкладними реченнями - третьокласників, беззмістовні автопереклади гугелем і нецікаві переліки дат) - то має хоч щось між ними виділятися:). І якщо вже ви навели цитату Тараса Григоровича, то зважте на її сенс: «Якби ви вчились так, як треба, То й мудрость би була своя.». Саме тому тато наказав мені частіше вживати українські слова, нехтувані тими, хто українською майже не спілкується - бо не знає (і тоді тут не видалили б слова: борня, твердиня, спрямування, зрештою, врешті-решт....). Тоді до кого саме ця ваша цитата: до того хто вживає українську, чи того хто німецько-російсько-суржиковий варіант української мови. Хоча, в кількох випадках Ви праві, трішки мене занесло (що я виправлю, чи мені помогли виправити), але, повірте вчепилися би - і до іншого. І зовсім це не костел, а більше схоже на сільське футбольне поле, куди одні прийшли сдухати музику, інші грати м'яча, а ще кілька диваків із лекціями по філософії - то і моя міні-спідниця, в цім вінігреті, теж доречна:)--Даринка Когутяк (обговорення) 21:13, 27 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- а статтю я далі дописуватиму і правитиму, дякую за настанови.
- Дядьку Дмитре - а покажіть-но мені, де на головній сторінці цього ресурсу написано, що це професорсько-наукове зібрання, бо з того що я побачила і читала, то переконалася, що тут більше студентів і школярів із граматикою та мовою на рівні 7-9 класу. І якщо Ви допускаєте їхні безграмотні (з купою помилок, односкладними реченнями - третьокласників, беззмістовні автопереклади гугелем і нецікаві переліки дат) - то має хоч щось між ними виділятися:). І якщо вже ви навели цитату Тараса Григоровича, то зважте на її сенс: «Якби ви вчились так, як треба, То й мудрость би була своя.». Саме тому тато наказав мені частіше вживати українські слова, нехтувані тими, хто українською майже не спілкується - бо не знає (і тоді тут не видалили б слова: борня, твердиня, спрямування, зрештою, врешті-решт....). Тоді до кого саме ця ваша цитата: до того хто вживає українську, чи того хто німецько-російсько-суржиковий варіант української мови. Хоча, в кількох випадках Ви праві, трішки мене занесло (що я виправлю, чи мені помогли виправити), але, повірте вчепилися би - і до іншого. І зовсім це не костел, а більше схоже на сільське футбольне поле, куди одні прийшли сдухати музику, інші грати м'яча, а ще кілька диваків із лекціями по філософії - то і моя міні-спідниця, в цім вінігреті, теж доречна:)--Даринка Когутяк (обговорення) 21:13, 27 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- А можна я поредагую статтю? Викину літературщину із цього літературно-наукового есея та надам енциклопедичності. Ой! Вибачте, це ж Вікіпедія! Тут не місце цьому поняттю. Чи я помиляюсь, чи не я..? Ще раз повторюся, стаття чудова, але неециклопедична. Покличте Ніка чи ще там спеців по добрим. Він там і не таке, як я, розпише. --ДмитрОст 08:41, 23 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- переписав фразу про всі знакові події. Злам яких епох (перехід російської імперії з епохи царату в епоху червоного терору) зрозуміло з тексту, ви ж зацитували вступ! --Sehrg (обговорення) 08:23, 23 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Зауваження:
- Зауваження перше – це збільшіть розмір вступу. Побажання перше – це розбийте виноски та примітки на два різних підрозділи (можна, як тут). Зауваженя друге: а не замало приміток на 86 кб статтю? Ну й про наболіле. Я потрохи читаю і аж так багато художнього стилю не бачу, але для чого тут таке речення, як Яків Кефелі народився на зламі століть та епох, всі знакові події ХІХ та ХХ століть не оминули цього діяча. Він починав службу простим лікарем, а закінчив її генералом.? Видалити його і вб'єте 2-х зайців: і стиль виправите, і стаття не втратиь в інформативності.--TnoXX parle! 13:30, 12 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- 1 - розбила (тільки назва «виноски», якась російська - замінила на коментарі); 2 - вступ розширювала (але стаття припала до душі - що аж занадто великий виходив, мені важко відокремити знакові дані - може комусь сторонньому це вдасться); 3 - То речення наша з татом зазубринка, адже в теперішній час мало хто читає багато тексту, тому тато радив описати кількома фразами такий великий шмат біографії. Я й сама переконалася на друзях та родичах (мало хто з них вчитувався до кінця - «тож не про гетьмана українського і не співака»:) - тому я використала такий вислів, який би закарбувався надовго читачу (переконалася, що майже всі його повторюють, навіть ті школярі, в кого пам'ять куряча:) - отакий то невеличкий літературний прийом, який конкретизує та закарбовує основне. І дякую Вам за конструктивні поради (особливо про примітки та коментарі - тепер завжди буду так робити - статті цікавіші будуть), їх приємно було втілювати.--Даринка Когутяк (обговорення) 16:21, 12 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Потенційно непогана стаття. Але поки що (до зауважень згори): 1) Не вистачає імені діяча караїмською мовою (якщо можна знайти). 2) фрази типу такі були звичаї в караїмів на ті часи зайві (особливо дивно така примітка виглядає біля інформації про велику родину: у ХІХ столітті сім'ї, напр., українців теж були не меншими). 3) Абсолютно зайва вікіфікація років, яка нічого не дає, а також слів типу каміння чи подорож (із Вікіпедія:Стиль: Уникайте посилань на прості слова української мови — предмети повсякденного вжитку, побутові поняття, форми, кольори, частини тіла, предмети одягу, емоції та риси. Уникайте посилань на дати, з якими не пов'язано вагомих щодо теми статті подій.). 4) Незрозуміло, чому в Див. також стаття про Ілляша Караїмовича: із Кефелі його не пов'язує нічого, крім національності та участі у військових подіях. --Volodymyr D-k (обговорення) 13:49, 12 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- 1 - віднайшла і дописала; 2 - віднесла той вислів до коментарів (і ще кілька таких же); 3 - виправила більшість, знакові залишила; 4 - вважала за необхідне внести до «Див. також» саме відомих караїмських військових (їх небагато і які наближені по роду та професії), може пізніше ще внесу кілька прізвищ саме караїмських лікарів (яких є теж трохи). І дякую Вам за конструктивні поради, їх приємно було втілювати.--Даринка Когутяк (обговорення) 16:09, 12 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Поставте, будь ласка, Ваш підпис там, де голоси ЗА. --Fessor (обговорення) 16:20, 12 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- давній карайський рід — мабуть, караїмський. --Sehrg (обговорення) 13:43, 14 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Дуже вдячна за ваші поправки в статі, то справді трохи ще русизмів там є. А що стосується караїв то це одна із назв караїмів [прим. 1]. Просто часто доводилося писати слово караїми, а потім побачила це пояснення і стало простіше заміняти часто повторювані слова (правда дехто це вважає за художній стиль:). І дякую Вам за конструктивні поради і правки, деякі закарбувала собі для інших вікі-робіт.--Даринка Когутяк (обговорення) 14:19, 14 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Я би ще змінив: назбирав собі на два будинки = придбав два будинки. --Sehrg (обговорення) 18:59, 14 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- Дуже вдячна за ваші поправки в статі, то справді трохи ще русизмів там є. А що стосується караїв то це одна із назв караїмів [прим. 1]. Просто часто доводилося писати слово караїми, а потім побачила це пояснення і стало простіше заміняти часто повторювані слова (правда дехто це вважає за художній стиль:). І дякую Вам за конструктивні поради і правки, деякі закарбувала собі для інших вікі-робіт.--Даринка Когутяк (обговорення) 14:19, 14 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
- важливо розширити преамбулу обов'язково додавши в першу чергу що об'єкт статті судячи з його політичних поглядів був російським діячем. крім того саме цей момент знівельовано й у статті що не скажеш про повторюване "так було прийнято у караїмів". вчіться правильно розтавляти акценти. --Pohorynsky (обговорення) 12:17, 24 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
Коментарі та примітки
ред.Коментарі
ред.Примітки
ред.Підсумок: стаття не отримала статус доброї--TnoXX parle! 15:40, 30 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]