Вулиця Коциловського (Львів)
Ву́лиця Коциловського — вулиця у Личаківському районі міста Львова, у місцевості Погулянка. Початок вулиця бере від будинків №№ 124 та 126 по вулиці Левицького та прямує до вулиці Переяславської.
| Вулиця Йосафата Коциловського Львів | |
|---|---|
.jpg) | |
| Місцевість | Погулянка |
| Район | Личаківський |
| Назва на честь | Йосафата Коциловського |
| Колишні назви | |
| Лясковскєґо, Торосевича, Стефаникґассе, Торосевича, Матюшенка | |
| польського періоду (польською) | Laskowskiego, Torosiewicza |
| радянського періоду (українською) | Торосевича, Матюшенка |
| радянського періоду (російською) | Торосевича, Матюшенко |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 400 м |
| Координати початку | 49°49′48″ пн. ш. 24°02′59″ сх. д. / 49.830056° пн. ш. 24.0498556° сх. д.Координати: 49°49′48″ пн. ш. 24°02′59″ сх. д. / 49.830056° пн. ш. 24.0498556° сх. д. |
| Координати кінця | 49°49′44″ пн. ш. 24°02′45″ сх. д. / 49.8288944° пн. ш. 24.0459778° сх. д. |
| поштові індекси | 79017[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3, 7а, 10, 12—16, 12а, 14а, 15а, 18, 20, 28, 30[2] |
| Медичні заклади | КЗ ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 17 (вул. Івасюка, 19)[1] |
| Забудова | польський конструктивізм, барачна 1950-х років, радянський конструктивізм[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7514288 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Коциловського у Вікісховищі | |
Прилучається вулиця Олександра Олеся.
Історія ред.
Назва вулиці змінювалася неодноразово, переважно у зв'язку зі змінами політичних режимів:
- До 1871 року — Лясковського (пол. Laskowskiego), на честь польського політика, посла до Галицького сейму 1-ї каденції (1861–1867), члена Галицького станового сейму Феліціяна Лясковськоґо.
- Від 1871 року — Торосевича (пол. Torosiewicza), на честь польського лікаря вірменського походження, доктора медицини, громадського діяча, філантропа Юзефа Торосевича.
- Від 1943 року — Стефаникґассе (нім. Stefanikgasse), на честь українського письменника, поета, громадського діяча, політика, посла Австрійського парламенту від Галичини Василя Стефаника.
- липень 1944 року — Торосевича, повернута стара довоєнна назва вулиці.
- Від 1945 року — Матюшенка, на честь російського громадського і політичного діяча, унтер-офіцера Чорноморського флоту, керівника повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський» Панаса Матюшенка.
- Від 1992 року — Коциловського, на честь українського священика, доктора філософії та доктора теології, професора; єпископа Перемишльської єпархії УГКЦ, блаженного Католицької Церкви єпископа Йосафата Коциловського[4].
Забудова ред.
Вулиця Йосафата Коциловського забудована переважно двоповерховими садибами 1930-х років у стилі польського конструктивізму, будинками барачного радянського стилю 1950-х років, а також будинками радянського конструктивізму 1960-х років, а також вкраплення з будинків, збудованих у 1970—1990-х років[3].
№ 15 — п'ятиповерхова кам'яниця, збудована у 1911 році за проєктом архітекторів Генрика Заремби та Юліана Пінкерфельда. Скульптор Тадеуш Блотницький оздобив її п'ятьма алегоричними барельєфами, що являють собою етапи розвитку еволюції людства: «Транспорт» (залізничник, водій, пілот), «Праця і мистецтво», «Давні цивілізації» (Єгипет, Греція, Римська імперія), «Прометей», «Музи». Первинний задум передбачав складний програмний цикл рельєфів роботи скульптора Зигмунта Курчинського, але, на жаль, нереалізований. Проєкт експонувався на львівській архітектурній виставці у 1910 році[5].
№ 15а — на місці цього будинку за Польщі розташовувалася цегельня «Бєлєвско». Нині за цією адресою розташований стаціонар № 1 львівського міського психоневрологічного диспансеру[6].
№ 25 — двоповерхова кам'яниця, в якій у міжвоєнний період містилася пекарня Юзефа Шірмера[7].
№ 30 — комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер»[8].
№ 38 — у цьому будинку за Польщі містилася пекарня Вільгельма Шірмера. Нині цього будинку не існує[7].
Примітки ред.
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 9 червня 2022.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 17 липня 2023.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001.
- ↑ Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 176. — 2000 прим. — ISBN 978-966-7022-79-2.
- ↑ Міський психоневрологічний диспансер, стаціонар № 1. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.
- ↑ а б Ілько Лемко. Коциловського вул. pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 2 грудня 2022. Процитовано 1 листопада 2017.
- ↑ КЗ ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер». health-loda.gov.ua. Департамент охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
Джерела ред.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 65—66. — 200 прим. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Коциловського вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 231. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 31, 86, 110, 120. — ISBN 966-603-115-9.
Посилання ред.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Коциловського Й. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 9 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)