Вулиця Коциловського (Львів)

вулиця у Львові, Україна

Ву́лиця Коциловського — вулиця у Личаківському районі міста Львова, у місцевості Погулянка. Початок вулиця бере від будинків №№ 124 та 126 по вулиці Левицького та прямує до вулиці Переяславської.

Вулиця Йосафата Коциловського
Львів
Місцевість Погулянка
Район Личаківський
Назва на честь Йосафата Коциловського
Колишні назви
Лясковскєґо, Торосевича, Стефаникґассе, Торосевича, Матюшенка
польського періоду (польською) Laskowskiego, Torosiewicza
радянського періоду (українською) Торосевича, Матюшенка
радянського періоду (російською) Торосевича, Матюшенко
Загальні відомості
Протяжність 400 м
Координати початку 49°49′48″ пн. ш. 24°02′59″ сх. д. / 49.830056° пн. ш. 24.0498556° сх. д. / 49.830056; 24.0498556Координати: 49°49′48″ пн. ш. 24°02′59″ сх. д. / 49.830056° пн. ш. 24.0498556° сх. д. / 49.830056; 24.0498556
Координати кінця 49°49′44″ пн. ш. 24°02′45″ сх. д. / 49.8288944° пн. ш. 24.0459778° сх. д. / 49.8288944; 24.0459778
поштові індекси 79017[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 3, 7а, 10, 12—16, 12а, 14а, 15а, 18, 20, 28, 30[2]
Медичні заклади КЗ ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер»
Поштові відділення ВПЗ № 17 (вул. Івасюка, 19)[1]
Забудова польський конструктивізм, барачна 1950-х років, радянський конструктивізм[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r7514288
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Коциловського у Вікісховищі

Прилучається вулиця Олександра Олеся.

Історія ред.

Назва вулиці змінювалася неодноразово, переважно у зв'язку зі змінами політичних режимів:

Забудова ред.

Вулиця Йосафата Коциловського забудована переважно двоповерховими садибами 1930-х років у стилі польського конструктивізму, будинками барачного радянського стилю 1950-х років, а також будинками радянського конструктивізму 1960-х років, а також вкраплення з будинків, збудованих у 1970—1990-х років[3].

№ 15 — п'ятиповерхова кам'яниця, збудована у 1911 році за проєктом архітекторів Генрика Заремби та Юліана Пінкерфельда. Скульптор Тадеуш Блотницький оздобив її п'ятьма алегоричними барельєфами, що являють собою етапи розвитку еволюції людства: «Транспорт» (залізничник, водій, пілот), «Праця і мистецтво», «Давні цивілізації» (Єгипет, Греція, Римська імперія), «Прометей», «Музи». Первинний задум передбачав складний програмний цикл рельєфів роботи скульптора Зигмунта Курчинського, але, на жаль, нереалізований. Проєкт експонувався на львівській архітектурній виставці у 1910 році[5].

№ 15а — на місці цього будинку за Польщі розташовувалася цегельня «Бєлєвско». Нині за цією адресою розташований стаціонар № 1 львівського міського психоневрологічного диспансеру[6].

№ 25 — двоповерхова кам'яниця, в якій у міжвоєнний період містилася пекарня Юзефа Шірмера[7].

№ 30 — комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер»[8].

№ 38 — у цьому будинку за Польщі містилася пекарня Вільгельма Шірмера. Нині цього будинку не існує[7].

Примітки ред.

  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 9 червня 2022.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 17 липня 2023.
  3. а б 1243 вулиці Львова, 2009.
  4. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001.
  5. Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 176. — 2000 прим. — ISBN 978-966-7022-79-2.
  6. Міський психоневрологічний диспансер, стаціонар № 1. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.
  7. а б Ілько Лемко. Коциловського вул. pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 2 грудня 2022. Процитовано 1 листопада 2017.
  8. КЗ ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер». health-loda.gov.ua. Департамент охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 1 листопада 2017.

Джерела ред.

Посилання ред.