Вулиця Галицька (Бучач)

вулиця в місті Бучачі

Вулиця Галицька — найдовша вулиця міста Бучача Тернопільської області. Починається від «Чортківського роздоріжжя» (автошлях Т 2001), пролягає через центральну частину міста аж до західної околиці, з'єднуючись із автошляхом Н18. Це найдовша вулиця міста — її протяжність становить майже 7 км.

Вулиця Галицька
Бучач, Тернопільська область
Колишні назви
австрійського періоду (українською) Королівка (Королівська), Колійова, Анджея Потоцького
радянського періоду (українською) Івана Орлика, Леніна
Загальні відомості
Протяжність 6,9 км
Координати початку 49°03′44″ пн. ш. 25°24′29″ сх. д. / 49.06222° пн. ш. 25.40806° сх. д. / 49.06222; 25.40806
Координати 49°03′45″ пн. ш. 25°23′41″ сх. д. / 49.06250° пн. ш. 25.39472° сх. д. / 49.06250; 25.39472
Координати кінця 49°04′28″ пн. ш. 25°19′31″ сх. д. / 49.07444° пн. ш. 25.32528° сх. д. / 49.07444; 25.32528
Транспорт
Маршрутні таксі «Цукровий завод — Трибухівці», «Цукровий завод — Пишківці»
Зупинки громадського транспорту Агроколедж, «Сільгогптехніка», Райлікарня, «Роздоріжжя», Автостанція, Центр, спиртзавод[1], Залізнична станція, Цукровий завод, Відгодівельний завод[2]
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Церква Святої Покрови (№ 23), Аптека (№ 47), Житловий будинок (№ 130)
Державні установи Бучацький районний архів
Заклади культури Бучацька районна бібліотека, кінотеатр ім Довженка, редакція газети «Нова доба»
Аптеки 2 аптеки, ветаптека
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

ВідомостіРедагувати

Біля опівночі 26 квітня 1904 на вулиці Колійовій виникла пожежа, поширенню якої сприяв сильний вітер. Внаслідок цього вона перекинулася на верхню частину Бучача та приміське село Нагірянку, де згоріли школа, будинок гміни та стара дерев'яна церква.[3]

Колишні назвиРедагувати

вулиця Галицька (Бучач)
 
до 1898 року
 
Будинки № 56 і № 58, орієнтовно до 1914
вулиця Галицька (Бучач)
 
Будинок Володимира Гамерського (тепер Укрпошта)
 
Старий будинок
 
Кінотеатр
 
Будинок редакції
 
Будинок № 46
 
Бучацька районна бібліотека
 
Вигляд з вулиці на Майдан Волі, замок
 
Краєзнавчий музей
 
Податкова
 
Готель

У 1845—1898 роках частина вулиці від «Чорного моста» на захід називалась «Королівка», або «Королівська» (мабуть, через проїзд нею короля Яна ІІІ Собеського). У 1898 р., після будівництва колії Станіславів — Бучач, назву змінено на «Колійову» (назва між людей затрималась поза Другу світову війну).

У 1908 або 1909 р. міська рада (переважна більшість — поляки, жиди) перейменувала на «вулицю Анджея Потоцького» — вбитого Мирославом Січинським намісника Галичини.

За польської окупації у 1920—1939 р. вулиця була поділена на 3 частини:

  • частина від площі Ринок до двірця — «Анджея Потоцького»
  • від площі Ринок до церкви Св. Покрови — «3-го Мая»
  • від церкви Св. Покрови до «Чорного моста» — «Ґрунвальдська».

Із приходом більшовиків уся вулиця почала називатися «Івана Орлика», за гітлерівців «Bahnhofstrasse», за других «совітів» — Леніна.

Дотичні вулиціРедагувати

Лівобічні: Камінна, Вербова, Б. Лепкого, Лесі Українки, Майдан Волі, Й. Аґнона, С. Бандери, Бічна Галицька, Бариська, Заводська, Миру.

Правобічні: Стрипна, Торгова, Леся Курбаса, Підгаєцька, Святого Миколая, О. Пушкіна, В. Стуса, Бічна Садова, Зелена, Б. Хмельницького, Енергетична.

БудівліРедагувати

Пам'ятки архітектуриРедагувати

Впритул до вулиці на майдані Волі — Бучацька ратуша.

ТакожРедагувати

  • № 54 — лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи (міський ринок)
  • № 56, до руйнації знаходився між двома іншими (північніший — 2-поверховий); цікавий тим, що частково перебудований: має, зокрема, «рідну» західну стіну (крім першого (партерного) поверху), південна стіна перебудована після другої світової.
  • № 70, збудований на місці зруйнованих, дисонує з історичною забудовою

Пам'ятки історіїРедагувати

Організації та установиРедагувати

Державні установиРедагувати

  • ДПА
  • Бучацький районний архів
  • Бюро технічної інвентаризації
  • Відділ у справах сім'ї, молоді та спорту
  • Відділення поштового зв'язку № 2 («Укрпошта»)

Заклади культури та освітиРедагувати

Підприємства, установиРедагувати

КомерціяРедагувати

  • Бучацьке РайСТ
  • Туристична агенція Ольги Листюк
  • Торговий світ
  • Рута
  • Маркет «ТеКо»
  • готель (колишній «готель Андермана»), № 74, не діє
  • численні магазини, кіоски, бари, ресторани.

ПриміткиРедагувати

  1. поки вказав таку «усталену назву»
  2. так було колись, треба поточнити
  3. Poźar. Buczacz // Kurjer Lwowski. — 1904. — № 117 (27 kwietnia). — S. 5. (пол.)
  4. У якому джерелі написано, що це пам'ятка історії?
  5. де-факто — на Майдані Волі

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати