Вікіпедія

Бучач (автостанція)

Автостанція «Бучач» ВАТ «Тернопільавтотранс 16100»[1] — комплекс споруд у місті Бучач (Тернопільська область, Україна), який обслуговує пасажирів внутрішньорайонного, всеукраїнського і міжнародного сполучення. Забезпечує автобусне сполучення з населеними пунктами району, області та її центром — містом Тернопіль, з окремими обласними центрами України та її столицею — м. Київ, також містами за кордоном держави.

Бучацька автостанція
м. Бучач, вул. Галицька
Тип споруди громадська

Відомості ред.

Розташовується у приміщенні великого торговельного центру, спорудженого в 1986 році, між так званим «Чорним мостом» та історичною частиною міста (зі сходу). Поруч — будівля Бучацької ДПІ. Безпосереднє міжобласне автобусне сполучення ВАТ «Бучацьке АТП» має з такими містами: Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Хмельницький, Кам'янець-Подільський. Транзитні рейси прямують до Варшави, Києва, Луцька, Рівного, Вінниці, Одеси, Калуша, Яремчого, Трускавця, Рахова та Дунаївців,[2]

З історії автобусного сполучення в Бучачі ред.

Автобусне сполучення в місті діяло вже у 1920-х роках. Від залізничного двірця до центру міста можна було доїхати також кінним екіпажем (вартістю від 2 до 3 злотих), авто чи автобусом.[3] 1 квітня 1949 року почало курсувати «вантажне таксі» з Бучача до Чорткова двічі на добу: виїзд з Бучача — о 9.00 та 17.00, прибуття — відповідно о 12.00 та 20.00, могли водночас поміститися 16 пасажирів. Тоді ж запрацювало «вантажне таксі» Чортків — Бучач — Монастириська.[4] 16 травня 1950 року почало курсувати «вантажне таксі» з Бучача (відправлення о 9.00) до Тернополя (відправлення назад о 16.00) через Струсів.[5] У 1958 році розпочалося регулярне автобусне сполучення з містами Львів, Тернопіль і Чортків, також рух міського транспорту.

Восени 1986 року на північній околиці міста (фактично — за його межами, на території села Підзамочок) почала діяти нова міська автостанція. Тоді тут спорудили будівлю вокзалу з кількома платформами очікування, у південному крилі будівлі діяла їдальня. Від атмосферних опадів пасажирів, які очікували рейсу, захищали навіси із шиферу.

У теперішньому приміщенні автостанція діє з 2006 року. За планами, після введення в дію нової автостанції, стара мала діяти як транзитна (мав працювати один касир).[6] Навіс, який захищає пасажирів від опадів, є тільки біля виходу з будівлі, над платформами очікування навіси відсутні. Одна з платформ водночас є зупинкою міських маршруток і відділяє територію автостанції від автодороги Т 2001.

Примітки ред.

  1. ↑ Транспорт та перевезення. Автостанції в Бучацькому районі. Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 16 вересня 2016.
  2. ↑ Zabytki. Автовокзал Бучач. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 16 вересня 2016.
  3. ↑ Kunzek T. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów : Libra PL, 2013. — S. 39. (пол.)
  4. ↑ Автомобільне сполучення Чортків — Бучач — Монастириська // Нова зірка. — 1949. — № 25. — 31 бер. — С. 2.
  5. ↑ Колгоспне життя. —1950. — № 41 (18 трав.). — С. 2.
  6. ↑ Мельничук В. Скоро у Бучачі запрацює автостанція… — С. 4.

Джерела ред.

  • Бурак Б. Нова автостанція у Бучачі // Бучаччина: історія сучасності «Береги свободи слова». — Тернопіль : ВАТ «ТВПК „Збруч”», 2008. — С. 434. — ISBN 978-966-528-289-1.
  • Мельничук В. Скоро у Бучачі запрацює автостанція // Нова доба. — 2005. — № 45 (8146) (11 лист.) — С. 4.
  • Миколайчук В. Нема такого села в районі, куди б не заїжджали автобуси // Бучаччина: історія сучасності «Береги свободи слова». — Тернопіль : ВАТ «ТВПК „Збруч”», 2008. — С. 342. — ISBN 978-966-528-289-1.
  • Підшивка газет «Перемога», «Золота Пілава», «Нова доба».
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бучач_(автостанція)&oldid=36531135