Ворзель (зупинний пункт)
Во́рзель — пасажирський залізничний зупинний пункт Київської дирекції Коростенського напрямку Південно-Західної залізниці на лінії Київ-Волинський — Коростень між зупинними пунктами Склозаводська (3 км) Кічеєве (2,5 км). Розташований в однойменному селищі Ворзель Бучанського району Київської області
| Ворзель Київ-Волинський — Коростень Київська дирекція Південно-Західна залізниця станція | |
|---|---|
 Вигляд на зупинний пункт Ворзель | |
| Розташування | |
| Адреса | сел. Ворзель, Бучанський район, Київська область |
| Координати | 50°32′27″ пн. ш. 30°09′41″ сх. д. / 50.54083° пн. ш. 30.161556° сх. д. |
| Структура | |
| Платформ | 1 |
| Тип платформ | острівна |
| Колій | 2 |
| Послуги | |
| Транспортні |  |
| Історія | |
| Відкрито | 1902 (122 роки) |
| Електрифіковано | 1959 рік |
| Колишні назви | Платформа 34-та верста |
| Інша інформація | |
| Власник | Південно-Західна залізниця |
| Оператор | Укрзалізниця |
| Код ЄМР (АСУЗТ) | 322036 |
| Код Експрес-3 | 2201210 |
| Тарифна зона | 3 |
| Мапа | |
 | |
Історія
ред.
У 1900 році одночасно розпочались будівельні роботи на всіх дільницях майбутньої лінії Києво-Берестейської залізниці на ділянці Київ — Ковель. У 1902 році була відкрита Платформа 34-та верста, з 1908 року вона отримала назву Ворзель (від дачного селища Ворзель).
1959 року електрифіковано в складі дільниці Київ-Волинський — Ворзель, 1960 року — дільниця Ворзель — Клавдієво[1], в результаті чого сюди вперше пішли приміські електропоїзди. Впродовж 1959—1960 років станція була кінцевою для електропоїздів. В минулому станція мала колійний розвиток з 5 колій, але згодом допоміжні колії було розібрано, а станція набула статусу зупинного пункту.
Пасажирське сполучення
ред.На зупинному пункті зупиняються приміські електропоїзди Коростеньського напрямку.
З 10 грудня 2017 року призначено 10 пар додаткових електропоїздів сполученням Клавдієво — Святошин та Бородянка — Святошин у години пік. Електропоїзди з Ворзеля до Києва (Святошин) вони зупиняються лише на станціях Буча та Ірпінь, тому курсують швидше за звичайних приміських електропоїздів. Пасажири, які користуються щоденно, мають можливість придбати проїзні квитки на 15 днів, місяць або на кілька місяців.
Примітки
ред.- ↑ Історія електрифікації залізниць (1959—1960) [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
ред.- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)
(рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.] - Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. Кн. І. — М. : «Транспорт», 1981. — 368 с. (рос.)
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. Кн. ІІ. — М. : «Транспорт», 1981. — 360 с. (рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
Посилання
ред.- Інформація про зупинний пункт Ворзель на сайті railwayz.info(рос.)
- Розклад руху приміських поїздів [Архівовано 21 липня 2010 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |