Відкрити головне меню

Бі́личі — проміжна залізнична станція 4-го класу Коростенського напрямку Південно-Західної залізниці. Розташована на території селища Коцюбинське. Станція розміщується між зупинним пунктом Новобіличі та станцією Ірпінь. Входить до Київського залізничного вузла.

Біличі
станція
Вокзал ст. Біличі.jpg
Вокзал станції Біличі
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса Коцюбинське, Вокзальна вулиця
Координати 50°29′16″ пн. ш. 30°20′05″ сх. д. / 50.48778° пн. ш. 30.33472° сх. д. / 50.48778; 30.33472
Структура
Платформ 2
Тип платформ острівна, берегова
Колій 4
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса
Історія
Відкрито 1902 (117 років)
Електрифіковано 1959 (=), 1968 (~)
Колишні назви роз'їзд Біличі
Інша інформація
Власник Південно-Західна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код 322303
Код ЄМР (АСУЗТ) 322303
Код Експрес-3 2200082
Мапа
Біличі на Вікісховищі

У 1900 році одночасно розпочались будівельні роботи на всіх дільницях майбутньої лінії залізниці Київ — Ковель. Станція була відкрита у 1902 році як роз'їзд Біличі. Навколо станції поступово сформувалося селище залізничників, що переросло у селище Коцюбинське. Збереглася будівля вокзалу станції, збудованого тоді ж за типовим проектом (подібні будівлі збереглися на станціях Святошин, Ірпінь, Клавдієво, Ірша і Головки).

1959 року станцію було електрифіковано під час електрифікації лінії Київ — Ворзель і сюди вперше пішли електропоїзди.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.08.2019)  (рос.) Архівовано з першоджерела 03.08.2019.
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В 2-х кн. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)