Вовчків (Бориспільський район)

село Вовчків
	Прапор
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Бориспільський район
Громада	Переяславська міська громада
Основні дані
Населення	787
Площа	3,16 км²
Густота населення	249,05 осіб/км²
Поштовий індекс	08411
Телефонний код	+380 4567
Географічні дані
Географічні координати	50°11′30″ пн. ш. 31°28′48″ сх. д. / 50.19167° пн. ш. 31.48000° сх. д.Координати: 50°11′30″ пн. ш. 31°28′48″ сх. д. / 50.19167° пн. ш. 31.48000° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	94 м
Місцева влада
Адреса ради	08400, Київська обл, Бориспільський р-н, м. Переяслав, вул. Богдана Хмельницького, 27/25
Карта
	Вовчків
	Вовчків
Мапа
	Вовчків у Вікісховищі

Вовчкі́в — село в Україні, у Переяславській міській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 787 осіб.

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Вовчків.

Історія

Легенда про заснування цього села — з часів Київської Русі. Дикі заболочені нетрі заплав річки Трубіж рятували русичів від набігів кочівників і татаро-монгольських полчищ.

За козаччини село належало до першої Переяславської сотні Переяславського полку Війська Запорозького.

29 липня 1689 року полковник Леонтій Полуботок надав полковому хорунжому Олександру Сулимі села Вовчків і Строкову.^[1] Селом володів осаул Іван Данилович Кирпич універсалом від 11 травня 1717 року

Універсал від 11 травня 1717 року виданий гетьманом Іваном Скоропадським на підтвердження володіння осавулом Іваном Даниловичем с. Вовчок^[2]

У 1755 році гетьман Кирило Розумовський відновив третю Переяславську сотню до якої увійшов і Вовчків.^[3]

З 1779 року церква св. Параскеви П'ятниці^[4]

За описом Київського намісництва 1781 року село Вовчків відносилось до Переяславського повіту даного намісництва. На той час у ньому нараховувалось: 11 хат — виборних козаків, 9 хат — козаків підпомічників, 9 хат — посполитих коронних, у тому числі рангових, 33 хати — посполитих, різночинських і козацьких підсусідків. Всього було 62 хати.^[5]

За книгою Київського намісництва 1787 року, у селі проживало 112 душ. У той час Вовчків був у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників — статського радника Івана Вишневського і полковника Луки Лукашевича.

Є на мапі 1787 року^[6]

З ліквідацією Київського намісництва село як і увесь Переяславський повіт перейшло до складу Полтавської губернії.

За радянської влади в 1930 році у селі організовано колгосп ім. Будьонного. Тоді, у селі нараховувалось 352 двори, проживало 1691 чоловік. За спогадами очевидців розкуркулили спершу трьох заможних селян, а потім і тих, хто не записався в колгосп. Загальна кількість убитих голодом 1932—1933 рр. 100 чоловік. До наших днів збереглись лише офіційні дані про смерть у селі в 1932 році 40 жителів. Для порівняння, у с. Виповзки в 1932 році також померло всього 43 жителі, зате у 1933-му — 424.

Братська могила солдат Радянської Армії та пам'ятник воїнам-односельцям, біля клубу с.Вовчків

1993 на сільському кладовищі встановлено хрест пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 рр.^[7]

Люди

Коломієць Володимир Родіонович (1935, Вовчків) — український поет.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Посилання

↑ Аброскін П., Кривошея В., Стасенко О. Київщина козацька: люди і долі. – К.: Видавничий дім «Стилос», 2004. – С. 53-57. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2020.
↑ РГАДА, ф.124, о.5, д.57
↑ Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 187-188. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2020.
↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6.
↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
↑ Національна книга пім'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Аброскін П., Кривошея В., Стасенко О. Київщина козацька: люди і долі. – К.: Видавничий дім «Стилос», 2004. – С. 53-57. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2020.

[2] РГАДА, ф.124, о.5, д.57

[3] Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 187-188. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2020.

[4] Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.

[5] Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6.

[6] Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.

[7] Національна книга пім'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]