Вирозуб
| Плітка-вирозуб | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Rutilus frisii
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Rutilus frisii (Nordmann, 1840) | ||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||
|
Плітка-вирозу́б, вирозуб[1], також вирезуб[2] (Rutilus frisii) — вид риб роду плітка (Rutilus) родини ялецевих. Має струнке, валькувате, видовжене тіло, вкрите дрібною лускою.
Характеристика
ред.Голова невелика, її довжина менша від висоти тіла. Висота спинного і анального плавців більша від їх довжини. Грудні плавці розташовані попереду уявної вертикалі від спинного плавця. Хвостовий плавець великий, з глибокою виїмкою. Верхня частина тіла темно-сіра із зеленуватим відтінком, боки сріблясті, черево біле. Спинний і хвостовий плавці бурувато-сірі, інші — біля основи червонуваті з сірими кінцями. У період нересту луска стає блискучою, на її поверхні та на голові з'являються конічні бородавки молочного кольору, а боки тіла стають червонуватими.
Поширення
ред.Поширений у басейнах Чорного, Азовського і Мармурового морів: від річок Болгарії до західного Закавказзя; також в озері Ізнік (Туреччина)[3][4].
У недалекому минулому був поширений у багатьох річках України, а в пониззі Південного Бугу вважався навіть промисловою рибою. Внаслідок зарегулювання стоку річок і забруднення їх вод чисельність цього виду значно зменшилась, він став рідкісною і одночасно рибою що зникає.
Існує потреба в охороні і навіть штучному розведенні вирезуба. Без цього він може зникнути. Одним із заходів, спрямованих на збереження вирезуба, є заборона його вилову.
Спосіб життя
ред.Риби, які постійно живуть у прісних водах, тобто не можуть виходити в пригирлові лимани річок, де кормова база значно багатша, ростуть повільніше. Так, у верхній течії Дністра довжина риб у семирічному віці більш як 40 см, у пониззі Південного Бугу — 57 см, іноді і понад 70 см (близько 8 кг). Проте частіше зустрічаються риби завдовжки близько 50 см і масою до 2 кг.
Віддає перевагу порожистим ділянкам річок, з коловоротами, швидкою течією з чистою, навіть джерельною водою, багатою на кисень. Тут він живе переважно весною і на початку літа до закінчення розмноження. Після цього плідники залишають ці місця і швидко переміщуються в лимани річок, глибоководні плеса, водосховища, де нагулюються, а потім і зимують, хоч частина риб починає йти до нерестовищ ще восени. Основна маса риб нерестову міграцію розпочинає і закінчує навесні.
Нерест
ред.Починає нереститись на четвертому-п'ятому році життя. На нерестовищах риби перебувають доти, поки не зменшиться паводок. Внаслідок цього вода очищається від мулу, а її температура досягає +12… + 15 °C. Найчастіше це спостерігається в кінці квітня — на початку травня. На кам'янистих перекатах завглибшки 0,5—1,5 м самиці відкладають 90—270 тисяч ікринок, їх діаметр досягає 2 мм. Нерест проходить протягом усієї доби. Самицю супроводять три—п'ять самців. Самиця треться черевцем об твердий субстрат і випускає ікру, яку тут же запліднюють самці, і вона заноситься течією води під камені. Там ікра інкубується. Личинки викльовуються з ікри через тиждень.
Живлення
ред.Молодь живиться тваринними організмами, які містяться в товщі води. Дорослі особини споживають переважно молюсків, стулки яких вони роздавлюють добре розвиненими зубами.
Найінтенсивніше вирезуб живиться в теплу пору року, а протягом доби — вночі.
Джерела
ред.- ↑ Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ: Наук. думка, 1983. — 411 с.
- ↑ Макодай О. І., Алексієнко В. Р. «До фауни риб Вінницької області». — Вінницький державний педагогічний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. УДК 597.2/5 (477.44)
- ↑ Дирипаско O.A., Извергин Л. В., Демьянченко К. И. (2011) Рыбы Азовского моря. Бердянск, 288 с.
- ↑ Özuluğ M., Altun Ö., Meriç N. (2005) On the fish fauna of Lake Iznik (Turkey). Turkish Journal of Zoology, 209: 371—375.
Посилання
ред.- Froese R., Pauly D. (eds.) (2024). Rutilus frisii на FishBase. Версія за лютий 2024 року.
- Вирезуб в Червоній книзі України [Архівовано 28 листопада 2012 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Коропоподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |