Відкрити головне меню
Пара весел. Лопаті розташовані у верхній частині зображення, держаки — в нижній частині. Зверніть увагу, як веретено з'єднується не із середньою лінією лопаті (як звичайно), а в кут лопатей.

Весло́ — знаряддя у вигляді лопаті на кінці довгої жердини, за допомогою якої переміщають човен, гребне судно (це називається веслуванням чи гребнею)[1][2].

Зміст

НазваРедагувати

Слово «весло» пов'язане за походженням з «везти» і виводиться з прасл. *veslo < *vez-slo < пра-і.е. *veǵhslom. Вважається спорідненим з лат. velum («вітрило»)[3].

Відомі й інші позначення цього знаряддя: «гребка»[4], «опачи́на», «бабайка» (велике, прикріплене до човна)[5]. Довге весло, закріплене на кормі і призначене для управління замість стерна, називалося «прави́ло», «кормило»[6][7] (іноді просто кермове весло).

БудоваРедагувати

 
Будова весла:
1 — ручка;
2 — держак;
3 — манжета;
4 — веретено;
5 — лопать;
6 — оковка

Весло кочетового типу складається з таких елементів:

  • Ручка (вузький край держака) — те місце, за яке весляр тримається руками.
  • Держак, держално, держало — потовщена частина весла від кочета до ручки, шестигранної, чотиригранної чи круглої форми. Виконує роль противаги, полегшуючи процес веслування. Повинен бути трохи легшим, ніж решта весла; це перевантаження називається водовагомість. Якщо водовагомість завелика, тобто забортна частина весла дуже важка, то в держак наливають свинець. Кінець держака може бути споряджений відпорним гаком. На розпашних веслах для академічного веслування і вельботів, на веслах для прогулянкових човнів, яликів, а також безкочетових веслах держаки відсутні. Для врівноважування кочетових весел без держака у веретені ближче до ручки можуть просвердлювати 3-4 гнізда, куди заливається свинець[8].
  • Веретено — частина весла від лопаті до держака, завжди кругла, у вигляді жердини; те місце, де веретено переходить у держак, обшивається по великій частині шкірою для того, щоб дерево не перетиралося об кочет[8].
  • Лопать — широкий край весла, завжди більш-менш плоский, на кінці оббитий смужкою міді або бляхи (оковкою); опускається при веслуванні (при правильному — 3/4 лопаті) у воду і служить точкою опори для весла. Лопаті можуть мати різну форму. Видовжені з плоскою робочою поверхнею і ребром жорсткості на тильному боці найбільш поширені. Увігнуті ложкоподібні краще захоплюють воду й уможливлюють веслувати швидше, але менш міцні[8]. Лопаті спортивних весел може бути таких типів:
    • «Тесак» (англ. cleaver, hatchet) — найбільш поширений і універсальний.
    • «Ложка» (macon, spoon, tulip, shovel)
    • «Стандартний» (square, standard)

Дерев'яні весла робляться переважно з ялини та ясену. Так само застосовуються металеві та пластмасові.

КласифікаціяРедагувати

 
Трієра — веслове судно
 
Дволопатеве весло для веслувального слалому

За родом веслуванняРедагувати

Кочетові

Кочетові весла закріпляються рухомо на спеціальному гнізді, шарнірі, який називається кочетом[9]. Лаву для весляра зовуть банкою (від нід. bank — «лавка»)[10].

  • Для катерного веслування — з держаком чи без нього. Веслярі сидять по двоє на банці і кожний гребе одним веслом[8].
  • Розпашні — з довгим веретеном без держака, застосовуються для розпашного веслування[11]. Розпашні весла можуть мати до 6 метрів довжини. Веслярі сидять по одному на банці і кожний гребе одним веслом[8].
  • Для парного веслування — обома веслами гребе один весляр. Такий тип веслування використовується на яликах, прогулянкових і гумових рибальських човнах[8].

На старовинних гребних суднах на кожному веслі сиділо по кілька веслярів. На грецьких і римських суднах (біремах, триремах, квадриремах, квінквіремах), веслярі сиділи в два-три ряди, один вищий від одного: весла верхнього ряду мали величезну довжину, тому на кожне весло призначалося до 6 веслярів.

Безкочетові
Докладніше: Безкочетове весло

На відміну від кочетових весел, дія яких передається човну через кочет, у безкочетових дія передається через точки опори весляра (банку, ножні упори).

  • Дволопатеві — коли на лавці сидить один весляр і гребе одним веслом. Такі весла використовують на байдарках, каяках. Такі весла можуть бути і нерозбірними, і розбірними — з двох частин, сполучених з'єднувальною трубкою. Може мати як плоскі, так і ложкоподібні лопаті. На веретено надівають гумові чи мотузяні кілечка, які затримують стікання води до рук весляра[8].
  • Однолопатеві — вживаються на каное[12]. У верхній частині весла коротка перекладка, яку весляр охоплює другою рукою[8].

За типом суднаРедагувати

Весла отримують назву від роду шлюпки, для якої зроблені, наприклад:

До весел належать гребки[4], короткі весла (здебільшого з круглими лопатями), які вживаються у вузьких каналах.

На кожній шлюпці весла отримують назву від місця та сторони, на якій гребуть цим веслом:

  • Загрібне весло з правого (перше від корми на правій стороні),
  • Загрібне весло з лівого (третє від корми на лівій стороні шлюпки) і т. д.

Командні слова при веслуванніРедагувати

При веслуванні вживаються різні командні слова:

  • Заносити весла — піднімати весла над поверхнею води і відводити їх вперед, збираючись зробити гребок
  • Сушити весла — припинити веслування
  • Таба́нити — веслувати в протилежний бік для руху кормою наперед, гальмування або повороту човна[13]

Веслові суднаРедагувати

  • Унірема — античне судно з одним рядом весел
  • Бірема — античне судно з двома рядами весел
  • Трієра (трирема) — античне судно з трьома рядами весел
  • Квадрирема — античне судно з трьома рядами весел, з двома веслярами на весло
  • Квінквірема — античне судно з трьома рядами весел
  • Гексера (сексера, сексирема) — античне судно з трьома рядами весел, з трьома веслярами на весло
  • Галера
  • Ял
  • Гічка

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Веслування // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Гребня // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.
  4. а б Гребка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Бабайка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Правило // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Кормило // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  8. а б в г д е ж и Весло — самый простой движитель
  9. Кочет // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  10. Банка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  11. Академічне веслування // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
  12. Весловий спорт
  13. Табанити // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

ПосиланняРедагувати