Жерди́на[1], розм. жердь[2], ці́вка[3], збірн. жердя[4] — тонкий довгий стовбур дерева, очищений від сучків і гілок, або штучно виготовлений його аналог. Використовується при будівництві огорож, навісів, дахів, як основа для флагштока та ін. Молоді тонкі дерева, стовбури яких мають розміри жердин, називають жердняко́м[5].

Жердини для спуску чергової команди пожежників по тривозі у пожежній частині.
Гряди в хаті. Музей у Пирогові.

Крім того, розрізняють спортивні снаряди з жердиною, стрибки з жердиною, спуск по жердині (наприклад, по тривозі у пожежних частинах).

ВидиРедагувати

 
Жердка над полом. Музей у Пирогові.
 
Стіг з остревою.
 
Кури на сідалах.
  • Багор — жердина з гаком.
  • Байловка — жердина для підіймання якоря на дуб[6].
  • Бендюга — кожна з чотирьох жердин, яку клали на віз (дів вздовж, дві поперек) для перевезення снопів[7].
  • Бовт — рибальське знаряддя у вигляді жердини з порожнистим потовщенням на кінці, яким заганяють рибу в сітку.
  • Вагови́й дрюк — жердина, що слугувала замість домкрата для підняття воза при змащуванні осей коломаззю[8].
  • Ви́рло — жердина для припрягання коня в кінному приводі.
  • Відвід — кожна з бокових жердин розвальней, що утворює поручні.
  • Війя́ — жердина, що з'єднує ярмо з возом.
  • Ві́ха — встромлена в землю жердина, якою вказують дорогу, позначають межі ділянки.
  • Ві́шало — жердина, закріплена на стовпах або підвішена на мотузках чи дротинах для сушіння чого-небудь.
  • Водомір (футшток) — рейка або жердина з поділками, якою вимірюють рівень води в морі, озері, річці.
  • Ворина, збірн. вір'я, вор'я — жердина для огорожі-вориння.
  • Вороти́ло, коловоро́т, коловорі́т, бендю́га, стріла, жердь, жердя (дві останні назви вживалися на Полтавщині) — товста жердина чи колода, прикріплена ззаду стовпового вітряка і призначена для його повертання крилами до вітру[9][10][7][11][12][13].
  • Глиця — поперечна з'єднувальна жердина[14].
  • Голобля — кожна з двох жердин, прикріплених кінцями до передньої частини воза, саней і т. ін., в які запрягають коня при голобельному запрягу.
  • Грузи́ло — жердина із залізною скобою, якою рибалки притримували кінці мережі біля дна при її витяганні[15].
  • Гря́да, гря́дка — жердина в хаті чи коморі, розташована під стелею від однієї стіни до іншої (зазвичай парна); на грядах розвішували одяг, сушили білизну, дрова, коноплі[16][17].
  • Дві́йло — жердина, що використовувалися для з'єднання ярм при запрягу кількох пар волів цугом[18].
  • Диби (ходулі) — дві довгі жердини з набитими на них приступками, на які стають і ходять, переставляючи жердини.
  • Дишель, дишло — товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней при дишельному запрягу.
  • Жердка (розм. «жердина»)[1] — вішалка у вигляді горизонтально прикріпленої або підвішеної перекладини[19]. Традиційно розташовувалася вздовж задньої стіни хати над полом[20].
  • Жорость — поперечна жердина, колода, використовувана для скріплення колод плота[21].
  • Журавель чи звід — довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, також «журавлем» називається сам пристрій з такою жердиною.
  • Заворітниця — кожна з жердин у розлогах[22].
  • Кілок — жердина, загострена з одного кінця; паля, гострокіл.
  • Ключ — жердина, що з'єднує криничний журавель з відром.
  • Ключина — інша назва жердини, а також спеціальної парної жердини для притискання соломи на скирті або солом'яній покрівлі.
  • Конов'язь — жердина, до яких прив'язують коней на відкритому місці.
  • Коромисло — жердина для перенесення вантажів на плечі.
  • Крісло — поперечна жердина, закріплена на головах полозів для запобігання перевертанню саней[23].
  • Лата — елемент дахової обрешітки, довга жердина або дошка, яку кладуть упоперек кроков.
  • Легкоатлетична жердина — спортивний прилад для стрибків з жердиною.
  • Лі́гар, леґар — кожна з двох жердин, які підкладали під дров'яний стіс (сажень). Інше значення — кожна з тонких колод (накатин), з яких влаштовувався накат під дощатою підлогою[24][25].
  • Накатник, накіття, стілля — стовбури дерев товщиною від 11 до 17 см, уживані для влаштування перекриттів (накатів) у фортифікаційних спорудах[26][27].
  • Острева́ — закріплена вертикально на поверхні землі жердина з гілками (верхня частина стовбура дерева, переважно смереки), на яку складають сіно або снопи[28][29].
  • Перш (від фр. perche — «сідало») — довга дерев'яна або металева жердина, яку використовують в цирку під час виконання акробатичних номерів.
  • Півзи́на, пі́взен, пі́взень — жердина, якою притискували солому на стріхах і стогах[30][31].
  • Пілон — вертикальна жердина для стриптизу й пол-дансу.
  • Прави́ло — кермове весло, важіль стерна, а також важіль на лафеті гармати для спрямування ствола.
  • Присі́шок — жердина з розвилкою, на яку клали горизонтальну жердину (при побудові повітки)[32].
  • Рак — прикріплений до жердини гачок, яким витягають воду з криниці.
  • Рамено — довга жердина, що слугує основою крила вітряка.
  • Розвора — жердина, якою подовжують віз.
  • Рубе́ль, також павуз — жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном, снопами й притягують за кінці вірьовкою так, щоб, придавивши, утримати вантаж[33].
  • Сі́дало, діал. подра, подря, підря — жердина у пташнику чи в клітці, на яку сідають на ніч кури або індики[34][35][36][37]
  • Слиж — поперечний брус у стелі з хмизу[38].
  • Соха — товста жердина, стовп, переважно з розсохою на кінці, що служить підпорою, підставкою до чого-небудь.
  • Сошка, сішка — жердина, переважно з розсохою для підпирання чого-небудь.
  • Тичина, тичка — жердина, зокрема, жердина для підтримування витких рослин, підпирання гілок плодових дерев, для розвішування рибальських сітей і т. ін., встромлена в землю жердина для вказання напрямку шляху, межі земельних ділянок, планування чого-небудь на місцевості.
  • Флагшток — вертикальна жердина для прапора.
  • Хохля — діалектна назва жердини з прив'язаним до неї канатом, якою тягнуть невід, пропускаючи її через ополонки під льодом.
  • Цівка — інша назва жердини.
  • Шпиль — загострена жердина, стержень на будівлі.
  • Штандара — жердина, яка використовується для розширювання воза при перевезенні снопів, сіна і т. ін.
  • Штиль (від нім. Stiel) — загострена жердина, переважно для носіння соломи, сіна.
  • Щогла — розмовне позначення жердини.
  • Ялинка — довга жердина із залізним наконечником, яку на Дніпрі використовували для відштовхування від дна при проведенні барок проти течії[39].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Жердина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Жердь // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Цівка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Жердя // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Жердняк // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Байловка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  7. а б Бендюга // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  8. Ваговий // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. Воротило // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. Коловорот // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  11. Стріла // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Жердь // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  13. Жердя I // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  14. Глиця // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  15. Грузило // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  16. Гряда // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  17. Грядка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  18. Двійло // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  19. Жердка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  20. Жердка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  21. Жорость // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  22. Розлоги // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  23. Крісло // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  24. Лігарь // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  25. Леґарь // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  26. Ю. Веремеев. Полевые фортсооружения Русской Армии в конце XIX века.. army.armor.kiev.ua. Процитовано 3 травня 2018. 
  27. Русско-украинский словарь. — 2013.
  28. Острева // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  29. Острева // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  30. Півзина // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  31. Півзен // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  32. Присішок // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  33. Рубель // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  34. Сідало // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  35. Подра // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  36. Подря // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  37. Підрі // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  38. Слиж // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  39. Ялинка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.