Ка́тер (англ. cutter — «той, хто ріже, розрізає») — невелике легке судно (парове, моторне чи веслове) переважно для недалекого плавання. Історично катер — вітрильне однощоглове чи гребне судно (шлюпка) розміру меншого, ніж баркас. Зараз катерами називають невелике морське, річкове або озерне судно з мотором. Від моторного човна катер відрізняється стаціонарним розташуванням двигуна, від кораблів — меншими розмірами.

Катери використовуються також у військових флотах різних країн (ракетні, торпедні, артилерійські катери).

ІсторіяРедагувати

Первісно катерами чи кутерами (cutter) називалися вітрильні однощоглові кораблі з косим вітрильним озброєнням (в українській термінології за ними узвичаїлася назва тендерів). Використовувався для посильної та розвідувальної служби, а також у митництві та береговій охороні. Застосовалися там, де їх перевага в швидкості і гострі курси робили їх кращими, ніж традиційні кораблі з прямим озброєнням. Ці особливості яскраво проявлялися в обмежених водах — біля берегів на мілководді, в протоках і вузькостях, тощо. Озброєння було завжди слабким (до 10 x 8-фунтових гармат), а розміри невеликими. У складі Російського імператорського флоту судна даного класу перебували починаючи з 1782 року і до середини XIX століття. Несли службу у складі Балтійського та Чорноморського флотів, Біломорської та Сибірської флотилій[1].

Також катером називався один з типів суднових шлюпок. Корабельні катери первісно були гребними, потім з'явилися парові і моторні. За призначенням такі катери ділилися на робочі, легкі (офіцерські) і мінні. Робочі налічували 16, 14, 12 або 10 весел і призначалися для перевезення команди і вантажів; легкі — 14, 12 або 10 весел і перебували в розпорядженні командира і офіцерів. Гребні катери забезпечувалися 2 (рідше 3) щоглами з косим вітрильним озброєнням. Катерів з паровим двигуном на великих кораблях налічувалося до 4 штук, і частіше їх виготовляли зі сталі. На початку XX ст., з розвитком двигунів внутрішнього згоряння, парові катери стали заміняти на моторні. Мінні катери були виключно паровими, і на початок XX ст. вже вважалися застарілим типом[2].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Катера. «Военная Россия». Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 3 листопада 2015.  (рос.)
  2. Катер // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого[ru] [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)

ДжерелаРедагувати