Верхній Салтів

село Верхній Салтів
	Панорама села на фоні Печенізького водосховища
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район/міськрада	Вовчанський район
Рада/громада	Рубіжненська сільська рада
Код КОАТУУ	6321687204
Облікова картка	Верхній Салтів
Основні дані
Засноване	1700
Населення	119
Площа	1,42 км²
Густота населення	83,8 осіб/км²
Поштовий індекс	62535
Телефонний код	+380 5741
Географічні дані
Географічні координати	50°08′01″ пн. ш. 36°47′58″ сх. д. / 50.13361° пн. ш. 36.79944° сх. д.Координати: 50°08′01″ пн. ш. 36°47′58″ сх. д. / 50.13361° пн. ш. 36.79944° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	137 м
Водойми	р. Сіверський Донець
Відстань до; районного центру	22 км
Найближча залізнична станція	Вовчанськ
Відстань до; залізничної станції	22 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Рубіжне, вул. Зарічна, 1а
Сільський голова	Маркова Катерина Іванівна
Карта
	Верхній Салтів
	Верхній Салтів Верхній Салтів
	Верхній Салтів у Вікісховищі?

Ве́рхній Са́лтів — село Вовчанського району Харківської області України.

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Вид на Сіверський Донець

Село Верхній Салтів знаходиться на правому березі Печенізького водосховища (річка Сіверський Донець), вище за течією на відстані 2 км розташоване село Рубіжне, нижче за течією за 4 км — смт Старий Салтів, на протилежному березі — село Металівка, на відстані в 1 км знаходиться село Замулівка.

Село оточують лісові масиви (дуб, сосна)

НазваРедагувати

Село отримало таку назву ВЕРХНІЙ, оскільки розташовано на високому правому березі річки Сіверський Дінець (45 м над рівнем річки). Також Верхній Салтів знаходиться вище за течією річки ніж сусіднє село Старий Салтів. Друга частина назви САЛТІВ епонімно виходить від фольклорного слова тюркського походження САЛТАНЪ - султан, володар, цар. Бо саме тут у ранньому середньовіччі знаходилося протомісто із місцем проживання та керування місцевістю ставлеником Хазарського каганату.

Історичні відомостіРедагувати

Розкопки, розпочаті у 1900 році на правому березі Сіверського Дінця, виявили спочатку могильник , а пізніше селище та городище VIII-Х століть. Матеріали розкопок дали назву особливій салтівській культурі , залишеній племенами аланів та протоболгар, що входили до складу поліетнічного племінного об’єднання -Хазарського каганату. Городище та могильники належать до археологічних цінностей світового значення. Із Салтівською культурою пов'язують предків сучасних жителів Північного Кавказу та Дагестану.

За даними на 1864 рік у казенній слободі Старосалтівської волості Вовчанського повіту мешкало 2082 особи (1073 чоловічої статі та 1005 — жіночої), налічувалось 418 дворових господарств, існувала православна церква^[1].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 8092 осіб^[2].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Рубіжному, Байраці, Верхньому Салтові, Замулівці —528 людей^[3].

Пам'яткиРедагувати

Музей

Історико-археологічний музей-заповідник «Верхній Салтів».

У 1900 році вчитель сільської школи В. О. Бабенко, розчищаючи розмитий водою схил одного з тутешніх ярів, виявив досить добре збережене давнє катакомбне поховання. Тепер можна вважати встановленим, що на місці сучасного села в VIII—X ст. існувало велике місто з селищем, посадом та цитаделлю. Поряд розташовувалися величезні за площею катакомбні і ґрунтові могильники, залишені населенням різного етнічного походження.

ПерсоналіїРедагувати

Пам'ятний хрест салтівському отаману Василю Гордієнку

У Верхньому Салтові похований козацький отаман Василь Гордієнко. Відомо, що 1696 року він брав участь у завоюванні турецьких укріплень на Азові, що мало велике значення для Азовської кампанії Петра І: Азов було взято 1703 р.

В селі народився Помазунов Олександр Іванович — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.

ГалереяРедагувати

Автобусна зупинка
Продуктовий магазин
Історико-археологічний музей
Вежа мобільного зв'язку
Пошта та медпункт
Пошта та медпункт
Пошта та медпункт
Вхід до кладовища
Братська могила
Братська могила
Братська могила
Колодязь
На честь Василя Гордієнка
На честь Василя Гордієнка
На честь Василя Гордієнка
В'їзд у село з боку Рубіжного

ТакожРедагувати

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Харківська область

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

↑ рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
↑ рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 620—633

[1] рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.

[2] рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.

[3] Мартиролог. Харківська область, ст. 620—633

[1]

[2]

[3]