Верхній Салтів

село Верхній Салтів
	Панорама села на фоні Печенізького водосховищаПанорама села на фоні Печенізького водосховища
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Чугуївський район
Тер. громада	Вовчанська міська громада
Код КАТОТТГ	UA63140010000049419
Облікова картка	Верхній Салтів
Основні дані
Засноване	1650.
Населення	119
Площа	1,42 км²
Густота населення	83,8 осіб/км²
Поштовий індекс	62535
Телефонний код	+380 5741
Географічні дані
Географічні координати	50°8′1″ пн. ш. 36°47′58″ сх. д. / 50.13361° пн. ш. 36.79944° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	137 м
Водойми	р. Сіверський Донець
Відстань до; районного центру	22 км
Найближча залізнична станція	Вовчанськ
Відстань до; залізничної станції	22 км
Місцева влада
Адреса ради	62504, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Вовчанськ, вул. Соборна, буд. 92
Карта
	Верхній Салтів
	Верхній Салтів
Мапа
	Верхній Салтів у Вікісховищі

Ве́рхній Са́лтів — село в Україні, у Вовчанській міській громаді Чугуївського району Харківської області.

Географія

Вид на Сіверський Донець

Село Верхній Салтів знаходиться на правому березі Печенізького водосховища (річка Сіверський Донець), вище за течією на відстані 2 км розташоване село Рубіжне, нижче за течією за 4 км — селище Старий Салтів, на протилежному березі — село Металівка, на відстані в 1 км знаходиться село Замулівка.

Село оточують лісові масиви (дуб, сосна)

Назва

Село отримало таку назву ВЕРХНІЙ, оскільки розташовано на високому правому березі річки Сіверський Дінець (45 м над рівнем річки). Також Верхній Салтів знаходиться вище за течією річки ніж сусіднє село Старий Салтів. Друга частина назви САЛТІВ епонімно виходить від фольклорного слова тюркського походження САЛТАНЪ — султан, володар, цар. Бо саме тут у ранньому середньовіччі знаходилося протомісто із місцем проживання та керування місцевістю ставлеником Хазарського каганату.

Історія

Сива Давнина

Розкопки, розпочаті у 1900 році на правому березі Сіверського Дінця, виявили спочатку могильник, а пізніше селище та городище VIII-Х століть. Матеріали розкопок дали назву особливій салтівській культурі , залишеній племенами аланів та протоболгар, що входили до складу поліетнічного племінного об'єднання -Хазарського каганату. Городище та могильники належать до археологічних цінностей світового значення. Із Салтівською культурою пов'язують предків сучасних жителів Північного Кавказу та Дагестану.

Заснування села

Містечко Салтів вперше згадується як старе городище в Книзі Великому Кресленню у 1627 році, а в 1639 р. його заселили козаки гетьмана Якова Остряниці. З їх відходом у 1641 р. Салтів знову згадується як городище на високому правому березі річки Сіверський Донець, і тільки у 1650 р. тут починають нести службу чугуївські станичники. У 1652 р. царський указом тут поселені 19 дітей боярських.

У 1660 році на старому городищі і старих кам'яних підставах ще древньої хозарської фортеці, тут зводиться новий дерев'яний острог.

Батьківщина донського отамана

Одним з перших жителів слободи Салтів був Опанас Абакумович Булавін, що також походив з дітей боярських і з 1659 року був записаний в рейтари. На 1660-й рік він вже значився у Салтові «з пищаллю»^[2]. У сім'ї в Опанаса Булавіна було троє синів, старший Федір народився близько 1653 року і, швидше за все, не в Салтові. А ось брати його Іван (1660 р.н.) і Кіндрат Булавін (1667 р.н.) однозначно народилися у Салтові.

Відсутність земельного наділу змусило Панаса Булавіна 1675 року просити у царя Олексія Михайловича виділити йому землю^[3]. В якому точно році поки невідомо, але земля при селі Салтів йому була нарізана. Проте, на 1686 рік Опанас Булавін вже втік з сім'єю на Дон, де був обраний отаманом у станиці Трьохізбянській^[4] — звідти і починається «зарахування» Булавіних до донського козацтва^[5].

Кіндрат Булавін у 1703 році буде обраний отаманом у місті Бахмуті^[6], а у жовтні 1707 року очолить повстання проти московського уряду.^[7]

Докладніше: Булавін Кіндрат Опанасович та Булавінське повстання

Подальші події

За даними на 1864 рік у казенній слободі Старосалтівської волості Вовчанського повіту мешкало 2082 особи (1073 чоловічої статі та 1005 — жіночої), налічувалось 418 дворових господарств, існувала православна церква^[8].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 8092 осіб^[9].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Рубіжному, Байраці, Верхньому Салтові, Замулівці —528 людей^[10].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Вовчанської міської громади.^[11]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Вовчанського району, село увійшло до складу Чугуївського району^[12].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[13]:

Мова	Відсоток
українська	84,87%
російська	13,45%
вірменська	0,84%
білоруська	0,84%

Пам'ятки

Музей

Історико-археологічний музей-заповідник «Верхній Салтів».

У 1900 році вчитель сільської школи В. О. Бабенко, розчищаючи розмитий водою схил одного з тутешніх ярів, виявив досить добре збережене давнє катакомбне поховання. Тепер можна вважати встановленим, що на місці сучасного села в VIII—X ст. існувало велике місто з селищем, посадом та цитаделлю. Поряд розташовувалися величезні за площею катакомбні і ґрунтові могильники, залишені населенням різного етнічного походження.

Відомі люди

Пам'ятний хрест салтівському отаману Василю Гордієнку

У Верхньому Салтові похований козацький отаман Василь Гордієнко. Відомо, що 1696 року він брав участь у завоюванні турецьких укріплень на Азові, що мало велике значення для Азовської кампанії Петра І.

В селі народився Помазунов Олександр Іванович — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.

Галерея

Автобусна зупинка
Продуктовий магазин
Історико-археологічний музей
Вежа мобільного зв'язку
Вхід до кладовища
Братська могила
Братська могила
Братська могила
Колодязь

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Харківська область

Примітки

↑ Филарет (Д.Г. Гумилевский). Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.2. - с. 165
↑ РГАДА. Ф. 210, оп. 6-д, ед. хр. 44. Л. 242 об.
↑ Там же. оп. 12, ед. хр. 907. – Л. 263.
↑ Там же. оп. 12, ед. хр. 132. – Л. 608 об.
↑ БЕЛГОРОДСКИЙ ИСТОРИЧЕСКИЙ КАНАЛ (8 лютого 2019), Конференция «Южное Порубежье XVI-XVIII вв. Анти-фейк». Часть 2, процитовано 5 квітня 2019
↑ Там же. оп. 12, ед. хр. 132. – Л. 608 об.
↑ Салтов или Трехизбянка: где родился Кондратий Булавин | Городской Дозор. Андрей Парамонов. Процитовано 19 квітня 2020.
↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 620—633 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 8 листопада 2015.
↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[1] Филарет (Д.Г. Гумилевский). Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.2. - с. 165

[2] РГАДА. Ф. 210, оп. 6-д, ед. хр. 44. Л. 242 об.

[3] Там же. оп. 12, ед. хр. 907. – Л. 263.

[4] Там же. оп. 12, ед. хр. 132. – Л. 608 об.

[5] БЕЛГОРОДСКИЙ ИСТОРИЧЕСКИЙ КАНАЛ (8 лютого 2019), Конференция «Южное Порубежье XVI-XVIII вв. Анти-фейк». Часть 2, процитовано 5 квітня 2019

[6] Там же. оп. 12, ед. хр. 132. – Л. 608 об.

[7] Салтов или Трехизбянка: где родился Кондратий Булавин | Городской Дозор. Андрей Парамонов. Процитовано 19 квітня 2020.

[8] Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)

[9] Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

[10] Мартиролог. Харківська область, ст. 620—633 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 8 листопада 2015.

[11] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.

[12] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[ukr-socialdata-mova-2001-13] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]