Відкрити головне меню

Верхня

село в Калуському районі Івано-Франківської області (Україна)

ІсторіяРедагувати

 
Панорама

Перша писемна згадка про село Верхня (Верхнє, Васконіс де Верхнє — запис у польських джерелах) належить до 31 липня 1448 року[1] (за радянських часів в «Історії міст і сіл УРСР», зокрема, в томі «Івано-Франківщина» вказувався 1506 рік). Отже, 31 липня 2003 року виповнилося 555 літ від часу першої письмової згадки про Верхню (Верхнє) в історичних джерелах, але, звичайно, не з часу її заснування. А заснування села можливо відбулося значно раніше — в другій половині XIV ст. або ж на початку XV ст. У податковому реєстрі 1515 року документується 1 лан (близько 25 га) оброблюваної землі.

До 1772 року село належало до Руського воєводства, Галицької землі, Галицької волості, Галицького староства. Власниками села були Сенявські[2].

З 1772 по 1854 роки поселення перебувало в складі громади Верхня Войнилівської домінії Стрийського округу. З 1854 року після утворення нових повітів перебувало в складі окружного суду Стрийського округу та Журавенського повіту дуже короткий час, а з 1867 р. увійшло до складу Калуського повіту.

Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок постерунку поліції та ґміни Вєжхня Калуського повіту (належали Болохів, Гуменів, Кулинка, Мостище, Станькова, Завадка, Збора, Степанівка та Бруневичі — присілок Верхні). На той час у Верхні також були млин, цегельня, олійня.

У 1939 році у Верхній проживало 2190 мешканців (2170 українців і 20 поляків), а в присілку Броновичі — 240 мешканців (20 українців і 220 поляків)[3].

Високу національну свідомість жителі села підтвердили активною участю в УПА[4][5], за що заплатили життям найкращі доньки й сини[6].

За часів СРСР до складу Верхні включено села Дуброва і Підліски.[7] З 1955 року на території села ведеться видобуток газу[8].

Соціальна сфераРедагувати

  • Дерев'яна церква Собору св. Івана Хрестителя (храмове свято 7 липня) збудована 1863 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 755. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у верхнянській церкві 5 дзвонів діаметром 74, 63, 47, 38, 35 см, вагою 190, 111, 53, 28, 22 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[9] Поруч у 2011 році зведена нова з цегли (обидві — УГКЦ)[10].
  • Мурована церква св. Івана Хрестителя 2012 (Калуське благочиння Івано-Франківської єпархії УПЦ КП)[11]
  • Народний дім введено в дію у 1988 році, на фасаді встановлено Меморіальну дошку Миколі Климишину.[12]
  • Торговий комплекс — 1992 року.
  • Школа І-III ст[13] (500 місць).
  • Амбулаторія.
  • Дитячий садок.
  • 730 дворів, 2577 мешканців.
  • Забезпечені централізованим водопостачанням вулиці Войнилівська і Калуська[14].

Пам'яткиРедагувати

ВулиціРедагувати

У селі є вулиці[15]:

  • Антоніва
  • Братів Закальницьких
  • Будівельників
  • Василя Стефаника
  • Василя Стуса
  • Відродження
  • Войнилівська
  • Галицька
  • Довбуша
  • Дружби
  • Завадківська
  • Запотічна
  • Зборівська
  • Зелена
  • Івана Мазепи
  • Івана Сірка
  • Івана Франка
  • Калиновського
  • Калуська
  • Камінна
  • Коновальця
  • Кооперативна
  • Космонавтів
  • Лазівська
  • Лесі Українки
  • Литвина
  • Лісова
  • Михайла Грушевського
  • Молодіжна
  • Нова
  • Польова
  • Січових Стрільців
  • Сосюри
  • Станьківська
  • Тараса Шевченка
  • Тихого
  • Чолія
  • Шквірка
  • Шкільна
  • 1 Травня
  • 24 Серпня
  • 8 Березня

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.191, № 2222 (лат.)
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 90 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 33 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. На старому цвинтарі Калуша знайшли невідомого героя
  5. У Верхні 23 серпня освятили капличку Героям Небесної Сотні та репресованим більшовицьким режимом, а 24 серпня — алею Героїв Небесної Сотні
  6. Провідник Токар. Повернемо з небуття.
  7. Івано-Франківська область. — Львів, видавництво «Каменяр» — 1965, стор. 64, 67
  8. На Калущині видобуватиме газ донецька фірма, яка може бути пов'язана із Фірташем
  9. Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
  10. [1]
  11. У Верхній горіла дзвіниця храму. ФОТОФАКТ
  12. Ярослав Климишин: «Стрий ніколи не стріляв. Це був науковий патріот»
  13. Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014. 
  14. Верхня, яка гинула без води, отримала централізоване водопостачання
  15. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району
  16. Відтинок «Магура». (Калуська округа). Спогади
  17. Відтинок «Магура». (Калуська округа). Спогади
  18. М. Гребеньовський, В. Дерій. Гребеньовська Стефанія Іванівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 410. — ISBN 966-528-197-6.

ПосиланняРедагувати