Верхня (гміна)

(Перенаправлено з Вєжхня (ґміна))

Ґміна Вєжхня — сільська гміна в Калуському повіті Станіславського воєводства Другої Речі Посполитої та у Крайсгауптманшафті Калуш (1941—1943) і Крайсгауптманшафті Станіслав (1943—1944) Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було село Верхня.

Гміна Вєжхня
1934-1939, 1941-1944
Воєводство Станіславське, Крайсгауптманшафт Калуш, Крайсгауптманшафт Станіслав
Повіт Калуський
Адмінцентр гміни Верхня
Тип гміни Сільська
Площа 140,8 км²
Громади 7
Населення (1931)
 • населення
 • густота населення

11393
80,9 осіб/км²

Об'єднану сільську Верхнянську ґміну (рівнозначну волості) було утворено 1 серпня 1934 року у межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Болохув (Болохів), Вєжхня (Верхня), Гуменув (Гуменів), Завадка, Збора, Мосціска (Мостище), Станькова[1].

Площа ґміни — 140,8 км².

Кількість житлових будинків — 2224.

Кількість мешканців — 11393[2] (Дані на основі перепису 1931 року та територіального поділу 1934 років).

Національний склад населення ґміни Вєжхня на 1 січня 1939 року[3]:

село населення українці-грекокатолики українці-латинники євреї німці поляки польські колоністи
Болохів 890 850 20 20
Верхня 2430 2190 20 220
Гуменів 740 540 180 20
Завадка 2020 1970 10 30 10
Збора 1730 1700 20 10
Мостище 1600 1550 30 5 10 5
Станькова 2360 2170 150 20 10 10
Степанівка 550 90 10 450
Загалом 12320 11060 200 95 10 255 700
Відсотки 100 % 89,77 % 1,62 % 0,77 % 0,08 % 2,07 % 5,68 %

17 січня 1940 року ґміна була ліквідована, а територія увійшла до новоствореного Войнилівського району[4].

Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 р. до липня 1944 р.

На 1 березня 1943 року населення ґміни становило 10375 осіб[5]..

Примітки

ред.
  1. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu kałuskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 68. — poz. 625. — S. 1263. (пол.)
  2. Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej: ludność i budynki: na podstawie tymczasowych wyników drugiego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 9.XII 1931 r. oraz Powierzchnia ogólna. Cz. 3a. Województwa południowe. — Warszawa: nakł. Głównego Urzędu Statystycznego, 1935. — S. 10 (пол.)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 32—33.
  4. Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості / Арсенич П., Федунків З, Гандзюк Р. та ін. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2001. — С. 29.
  5. Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis für das Generalgouvernement auf Grund der summarischen Bevölkerungsbestandsaufnahme am 1. März 1943: monografie. — Krakau: Burgverlag Krakau, 1943. — S. 13. (нім.)