Відкрити головне меню

Степанівка (Калуський район)

село в Калуському районі Івано-Франківської області (Україна)

Степа́нівка — село в Україні, у Верхнянській сільській територіальній громаді Калуського району Івано-Франківської області.

село Степанівка
Могила героям загиблим за волю
Могила героям загиблим за волю
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Калуський район
Громада Верхнянська сільська громада
Код КОАТУУ 2622882403
Основні дані
Засноване 1938
Населення 456
Площа 1,582 км²
Густота населення 300,88 осіб/км²
Поштовий індекс 77323
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°04′40″ пн. ш. 24°15′43″ сх. д. / 49.07778° пн. ш. 24.26194° сх. д. / 49.07778; 24.26194Координати: 49°04′40″ пн. ш. 24°15′43″ сх. д. / 49.07778° пн. ш. 24.26194° сх. д. / 49.07778; 24.26194
Водойми річка Кам'яний
Місцева влада
Адреса ради 77323, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Завадка, вул. Івана Франка, 26 , тел. 6-09-49
Карта
Степанівка. Карта розташування: Україна
Степанівка
Степанівка
Степанівка. Карта розташування: Івано-Франківська область
Степанівка
Степанівка
Мапа

Степанівка у Вікісховищі?

ТопонімікаРедагувати

Село отримало назву від імені засновника — Стефанівка (першим поселенцем на цих теренах був адвокат Стефан Кірхмаєр, котрий власне скупив ґрунти, на яких згодом виникло поселення). Практично всі досі так його називають, незважаючи на зміну однієї букви у назві за часів СРСР.

ГеографіяРедагувати

Селом протікає річка Кам'яний.

 
Хрест повстанцям УПА

ІсторіяРедагувати

Село виникло у новітні часи — у 1927 році. У 1939 році в селі проживало 550 мешканців (90 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів і 450 польських колоністів)[1].

У довоєнні, воєнні та післявоєнні часи село зазнало репресій[2]. Найперше звідси заслали до Сибіру Стефана Кірхмаєра, котрий збудував тут школу (тепер це Народний дім). В листопаді 1943 року німецька каральна експедиція спалила в селі 31 двір, убила 23 мешканців та 69 юнаків і дівчат відправила на роботи в Німеччину. Боролися жителі села і проти радянських окупантів[3].

З 1955 року на території села ведеться видобуток газу[4]. Та нафти

Соціальна сфераРедагувати

  • Церква УПЦ КП Різдва Пресвятої Богородиці[5].
  • Греко-католицька церква Св. Арх. Михайла 1938 р., пам'ятка архітектури місцевого значення № 787[6].
  • Народний дім.
  • ФАП.
  • НВК (школа І ст[7] на 35 учнівських місць і дитсадок на 20 дітей[8])
  • 129 дворів, 450 мешканців.

ВулиціРедагувати

У селі є вулиці[9][10]:

  • Зелена
  • Івана Франка
  • Кам'янка
  • Лесі Українки
  • Хутір Могила

Молодіжна

ПриміткиРедагувати