Вермикуліт

Вермикулі́т (від лат. vermiculor — «розплідник хробаків») — мінерал класу силікатів, групи триоктаедричних гідрослюд.

Вермикуліт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)
Абревіатура	Vrm
Хімічна формула	Mg₀.₇(Mg,Fe,Al)₆(Si,Al)₈O₂₀(OH)₄ * 8H₂O
Nickel-Strunz 10	9.EC.50
Dana 8	71.2.
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Твердість	1,3 ± 0,2
Густина	2,55 ± 0,2 г/см³
Інші характеристики
Названо на честь	черви (латина), племінна справа (латина)
Типова місцевість	Міллбері
Вермикуліт у Вікісховищі

Історія і етимологія

Вермикуліт вперше був виявлений у Мілбері у графстві Вустер, штат Массачусетс, і описаний у 1824 році Томасом Х. Веббом. Через здатність мінералу, що має пластинчасту будову, при нагріванні до 200—300 ° С роздуватися у напрямку кристалографічної осі c до стовпчастих утворень, які нагадуть черв'яка. Вебб назвав його латинським словом «vermiculor» (нім. «Wurmbrüter») Причому довжина стовпчика стає в 25 разів більше первинної.

Загальний опис

Групова назва водних алюмосилікатів магнію і заліза шаруватої будови з розбухаючою ґраткою із загальною формулою — (Mg, Fe²⁺, Fe³⁺)₃[(OH)₂(Al, Si)₄· 4H₂O. Хімічний склад змінний (%): MgO — 14-25; FeO — 1-3; Fe₂O_3 — 3-17; Al₂О₃ — 10-17; SiO₂ — 34-42; H₂O — 8-15. Склад у родовищах Приазов'я (%): MgO — 10,12-17,88; FeO — 0,87-2,91; Fe₂O₃ — 9,74-17,80; Al₂O₃ — 11,51-16,69; SiO₂ — 36,01-45,92; H₂O — 7,04-12,70. Домішки: K₂O (0,17-4,58), TiO₂ (0,70-4,70), CaO (1,20-4,73), Na₂O, MnO. Сингонія моноклінна. Спайність досконала. Густина 2,4-2,7. Твердість 1-1,5. Колір бурий, жовтувато-бурий, золотисто-жовтий, інколи з зеленуватим відтінком. Блиск перламутровий або жирний. Мають високу здатність до катіонного обміну. Знаходяться у вигляді лускуватих і пластинчастих, також тонкодисперсних агрегатів. Утворюється головним чином внаслідок перетворення біотиту й флогопіту. Родовища вермикуліту — в США, Росії, ПАР, Аргентині, Бразилії, Індії, Японії, Танзанії, Зах. Австралії, Канаді, Чилі, Мексиці, Малаві та ін. В Україні вермикуліт є в Приазов'ї, Побужжі, на Волині. Вермикуліт використовується як легкий наповнювач бетону, для виробництва вогнестійких тепло- і звукозахисних матеріалів, в металургії для теплоізоляції, в космічній техніці, в літакобудуванні, в транспортному будівництві, у виробництві антифрикційних матеріалів, гуми, пластмас, фарб, та ін. Збагачується гравітаційними і флотаційними методами.

Різновиди

• вермикуліт магніїстий (те саме, що вермикуліт);
• вермикуліт мідний (відміна вермикуліту з Південної Родезії, яка містить до 7 % CuO);
• вермикуліт нікелистий (відміна вермикуліту, яка містить 11,25 % NiO);
• вермикуліт-хлорит (мінерал змішаношаруватої будови, в якому чергуються шари вермикуліту й хлориту).

Відомі також домішки: титан, цинк, натрій, калій.

Див. також

• Вааліт
• Список мінералів
• Спучений вермикуліт

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Вермикуліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Вермикуліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

• ВЕРМІКУЛІ́Т // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• United States Senator Patty Murray
• Environmental Working Group
• United States Environmental Protection Agency