Гідрослюди

Гідрослюди (рос.гидрослюды, англ. hydromicas, нім. Hydroglimmer m) — група мінералів класу силікатів, за структурою і складом споріднені зі слюдами; гідратизований алюмосилікат шаруватої будови. Представники групи — ілліт, вермікуліт, глауконіт.

Загальний опис

Твердість 2,5-3,0. Втрата молекулярної води відбувається при 20-350 °C. Відрізняється від звичайних слюд великим вмістом зв'язаної води, що легко видаляється при нагріванні, і меншим вмістом катіонів, що утворюють зв'язки між шарами. У порівнянні зі слюдою гідроксильна вода гідрослюди видаляється при нижчих т-рах (500—600 °C). Крім того, відмінність від слюд полягає в дефіциті лугів і більш високому вмісті води, як молекулярної, так і в формі оксонієвого катіону Н₃О⁺.

За ступенем зв'язку з водою та своїми властивостями займає проміжне місце між каолінітом та монтморилонітом.

Переважні розміри частинок близько 1 мкм.

Поширення і генезис

Гідрослюди поширені в ґрунтах, корах вивітрювання, в осадових породах, низькотемперних гідротермальних утвореннях. Гідрослюди переважають у сланцях і аргілітах. Вони присутні серед глинистих мінералів у ґрунтах; по суті, не набухають і забезпечують чудову обробку землі, але зв'язують йони калію та алюмінію у формах, якими рослини не можуть живитися.

Гідролюди утворюються в корі вивітрювання та на низькотемпературних стадіях гідротермальних процесів, при процесах вивітрювання вивержених порід і слюд пегматитів та польових шпатів. Деякі гідрослюди утворюються при поглинанні складними алюмокремнієвими гелями калію та інших лужних елементів із морської води. Необхідною умовою існування гідрослюд є багате водою середовище.

Гідрослюди пошмрені у всьому світі. Зокрема:

Родовища вермікуліту відомі в США, Росії, ПАР, Аргентині, Бразилії, Індії, Японії, Танзанії, Зах. Австралії, Канаді, Чилі, Мексиці, Малаві та ін. В Україні — у Приазов'ї, Побужжі, на Волині.

Глауконіт поширений в морських відкладеннях. Зокрема: на півострові Отаго, Нова Зеландія, у Південній Австралії, в Англії, Франції, Італії, в ряді населених пунктів в Ізраїлі, Капська провінція, Південна Африка, у США (особливо поширений в Алабамі, Техасі, Каліфорнії, Орегоні, у Південній Дакоті). В Україні є на Поділлі, на Волині та ін.

Використання

Використовуються в керамічному і ливарному виробництві для очищення і пом'якшення води.

Зокрема, у виробництві керамограніту (ілліт), тепло- та звукоізолюючих матеріалів та ізолюючих матеріалів для ядерної енергетики (вермікуліт), як калійне добриво (глауконіт).

Різновиди

Виділяють:

діоктаедричні Г. — гідромусковіт і гідропарагоніт;
триоктаедричні Г. — гідробіотит, гідрофлогопіт, глауконіт, вермикуліт.
Керит (похідна слюд) — продукти зміни триоктаедричних слюд. Гідрослюдо-вермікулітові невпорядковані зростки.

Див. також

Список мінералів

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Encyclopaedia Britannica
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Анандит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.