Вікіпедія

Білий гриб

вид грибів
Білий гриб
Плодове тіло білого гриба
Плодове тіло білого гриба
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Базидіоміцети (Basidiomycetes)
Порядок: Болетальні (Boletales)
Родина: Болетові (Boletaceae)
Рід: Болетус (Boletus)
Вид: Білий гриб
Біноміальна назва
Boletus edulis
Bull., 1782
Посилання
Вікісховище: Boletus edulis
Віківиди: Boletus edulis
EOL: 195761
МСОП: 122090234
NCBI: 36056
MB: 356530
IF: 356530

Білий гриб, боровик (Boletus edulis Bull. ех Fr.; або Boletus bulbosus Schaeff. ех Schroet.). Місцеві назви: гриб справжній, правдивий, правдивець, дубрівник, щирак, білас, біляк. Гриб родини болетових  (Boletaceae).

Біологічний опис ред.

Шапка 3-20 см (до 50 см) у діаметрі, напівсферична опукло-розпростерта, сірувато-, рудувато- або червонувато-коричнювата чи кольору горіха, тонкозморшкувата (під дубами — кольору горіха (каштана), під соснами — пурпурово-коричнювата[1] (бура), під осикою, березою (в хащах) — світложовто-рудувата). Шкірка не знімається. Пори світло-сіруваті, згодом жовтувато- або зеленувато-оливкуваті, оливкувато-коричнюваті. Спори видовжено-веретеноподібні, жовтувато-оливкуваті, 15-18 х 4-5/7 мкм. Ніжка 4-15(20) х 2-5(6) см, брудно-біла, сірувато, коричнювата, тонкозморшкувата, у верхній частині з тонкою білою сіткою. М'якуш щільний, білий, при розрізуванні не змінюється, з приємним запахом і смаком.

Загальні відомості ред.

Найкращий з відомих їстівних грибів[2]. Зустрічається по всій Україні. Росте у листяних (під дубом, буком, грабом, березою, ліщиною) і хвойних (під сосною, ялиною) лісах. Трапляється як опецькуватий, часто з шапкою меншою від ніжки, так і крисатий, з шапкою учетверо більшою за ніжку.

Збирають у червні — жовтні. Використовують свіжим, про запас сушать, солять, маринують. Заготовляють у Прикарпатті та на Поліссі. У сирих грибах є білки та інші речовини, що містять азот (5,39 %), жири (0,40 %), цукри та інші вуглеводи (2,72 %), фібрин (1,01 %), алкалоїд герцинін (властивий також столовим бурякам), зола (0,95 %), ароматичні речовини тощо.

Склад білого гриба у відсотках[3]
Частина
гриба 		Свіжі гриби Склад сухої речовини
Вода Суха
речовина		 Білки Жири Манітол Цукор Клітковина Екстрактивні
речовини		 Зола
Ніжка 87,02 12,98 30,73 4,41 12,71 0,98 40,41 4,09 6,67
Шапинка 86,17 13,83 43,90 6,20 14,14 1,87 22,54 3,25 8,10
Верхня частина
шапинки 		87,66 12,34 39,91 5,82 7,14 1,71 30,92 5,21 9,29
Гіменофор 88,17 11,83 48,74 7,97 10,16 2,01 19,41 3,26 8.45

Біологічно активні речовини ред.

Плодове тіло білого гриба містить близько 666 мг ергостерину на 100 гр сушеної маси.[4] Ергостерин, сполука стеролу, що часто зустрічається в грибах. Крім того, тіла гриба містять близько 30 мг пероксиду ергостеролу[en] на 100 гр сухої маси. Пероксид ергостерол це похідна речовина від стероїдів із широким спектром біологічної активності, в тому числі протимікробної і протизапальної дії, і цитотоксичності до різних пухлинних клітин, зрощених в лабораторній культурі.[5]

 
Фітогелатіни надають білому грибу стійкість до важких токсичних металів, таких як кадмій.

Гриб також містить білки, що зв'язують цукор, або лектин, що має спорідненість до цукрів ксилози і мелібіози[en]. Лектин є мітогеном — це означає, що він може стимулювати клітини розпочати процес поділу шляхом мітозу. Крім того, лектин має противірусні властивості: він пригнічує фермент притаманний вірусу імунодефіциту людини, який бере участь у зворотній транскриптазі.[6] Інші дослідження показують, що речовини гриба також мають противірусну активність щодо вірусу вакцинії[en][7] і вірусу тютюнової мозаїки зрощених в лабораторній культурі.[8] Противірусні сполуки, що містяться в грибах, є предметом біохімічних досліджень, які мають потенціал поглибити знання про вірусну реплікацію, і в результаті створити нові препарати для лікування вірусних захворювань.[9]

Цікаві факти ред.

 
Найбільший білий
гриб, знайдений на Волині, вагою 2 кг 850 г. Зірвала його Данилюк Ніна Феодосіївна на Волині, у Смідинському лісі, у 2000 р.

Найбільшого білого гриба в Україні — вагою 2,85 кілограма — зірвала на Волині, у Смідинському лісі Старовижівського району, ковельчанка Ніна Феодосіївна Данилюк 20 серпня 2000 року. Величезний гриб не поміщався у відрі: його шапка по окружності мала 94 сантиметри, а ніжка — майже 40 сантиметрів.[10][11][12]

Чистого білого гриба вагою 2 кілограми зірвав мешканець Любешова Копанчук Михайло Пилипович за селом Воля Любешівська Волинської області 7 жовтня 1992 року. Шапка гриба мала діаметр 34 сантиметри.[13]

На білого гриба схожий неїстівний гриб гірчак, який відрізняється тим, що спори у нього рожеві, сітка на ніжці чорна, м'якуш дуже гіркий.

Галерея ред.

 
 
 
 
 
 

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело
  2. ↑ Білий гриб, або боровик. Архів оригіналу за 17 листопада 2022. Процитовано 17 листопада 2022.
  3. ↑ Фотинюк Ф. І. Гриби, 1961, с. 31.
  4. ↑ Mattila P, Lampi AM, Ronkainen R, Toivo J, Piironen V (2002). Sterol and vitamin D2 contents in some wild and cultivated mushrooms. Food Chemistry. 76 (3): 293—98. doi:10.1016/S0308-8146(01)00275-8.
  5. ↑ Krzyczkowskia W, Malinowskaa E, Suchockib P, Klepsa J, Olejnikd M, Herold F (2008). Isolation and quantitative determination of ergosterol peroxide in various edible mushroom species. Food Chemistry. 113 (1): 351—55. doi:10.1016/j.foodchem.2008.06.075.
  6. ↑ Zheng S, Li C, Ng TB, Wang HX (2007). A lectin with mitogenic activity from the edible wild mushroom Boletus edulis. Process Biochemistry. 42 (12): 1620—24. doi:10.1016/j.procbio.2007.09.004.
  7. ↑ Kandefer-Szersen M, Kawecki Z, Salata B, Witek M (1980). Mushrooms as a source of substances with antiviral activity. Acta Mycologica (Polish) . 16 (2): 215—20. ISSN 0001-625X.
  8. ↑ Li D, Zhao WH, Kong BH, Ye M, Chen HR (2009). Inhibition effects of the extract and polysaccharide in macrofungus on TMV. Journal of Yunnan Agricultural University. 24 (2): 175—80. ISSN 1004-390X.
  9. ↑ Piraino FF. (2006). Emerging antiviral drugs from medicinal mushrooms. International Journal of Medicinal Mushrooms. 8 (2): 101—14. doi:10.1615/IntJMedMushr.v8.i2.20. ISSN 1521-9437.
  10. ↑ Петро Кравчук. Книга рекордів Волині. — Любешів, «Ерудит», 2005. ISBN 966-361-079-4.
  11. ↑ Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. , с. 119
  12. ↑ Петро Кравчук. Який він — наш цар-гриб? Газ. «Волинь», 24 жовтня 2013 р., с. 12.
  13. ↑ Кравчук П. А. Рекорди Волині 1993. – Любешів, 1994. – 64 с. ISBN 5-7707-2014-1/4., с. 33

Джерела ред.

Посилання ред.

  Це незавершена стаття з мікології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білий_гриб&oldid=41802281