Білий Ліс (Потіївський район)
Білий Ліс (рос. Белый Лес) — колишній хутір у Потіївській волості Радомисльського повіту Київської губернії та Будилівській сільській раді Потіївського району Малинської, Коростенської і Волинської округ.
| хутір Білий Ліс | |
|---|---|
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} УНР УРСР СРСР
|
| Область | Київська губернія Волинська губернія Малинська округа Коростенська округа Волинська округа |
| Район/міськрада | Радомисльський повіт Потіївський район |
| Громада | Потіївська волость Будилівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 17 (1900) |
| Зняте з обліку | до 1 жовтня 1941 року |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | |
Населення ред.
У 1900 році в хуторі проживало 17 осіб, з них 7 чоловіків та 10 жінок; дворів — 3[1].
Історія ред.
В кінці 19 століття — селянський хутір Потіївської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до центру повіту, м. Радомисль, де розміщувалася найближча поштово-телеграфна станція — 34 версти, до найближчої поштової земської станції, в Облітках — 19 верст, найближчої залізничної станції, Житомир — 55 верст. Землі — 24 десятини, належить селянам. Мешканці займалися, в основному, рільництвом, застосовувалося багатопілля[1].
У 1923 році хутір включено до складу новоствореної Будилівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Потіївського району Малинської округи. За іншими даними, хутір числиться на обліку в Будилівській сільській раді у вересні 1924 року[2].
Знятий з обліку населених пунктів до 1 жовтня 1941 року[2].
Примітки ред.
- ↑ а б Список населених місць Київської губернії (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ, типографія Іванової, 1900. с. 1182. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 28 січня 2022.
- ↑ а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 137, 202. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 28 січня 2022.
|
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |