Відкрити головне меню

Бібрський повіт (пол. Powiat bóbrecki) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР.

Бібрський повіт
Bobrka coa 1569.png
Герб
Основні дані
Країна: Польська республіка (1918—1939)
Воєводство: Львівське
Населення: 97 100
Площа: 891 км²
Густота: 109 осіб/км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: м. Бібрка
Мапа повіту
Мапа повіту
Повітова влада
Староста: Тадеуш Хмелевський

У складі ЗУНРРедагувати

Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був керівник суду Константин Дуб. Міський комісаром (бургомістром) обраний директор торгівельної спілки Роман Кулинич. Комісаром судового округу Ходорів був о. Іван Винницький, ходорівський декан і парох у Залізцях (УНДП); його змінив д-р Осип Когут, адвокат (УРП). Делегатом до УНРади від повіту обраний Дмитро Дикий (УНДП).[1]

Під польською окупацієюРедагувати

Включений до складу Львівського воєводства після його утворення у 1920 р. Центром повіту залишилося м. Бібрка. Територія повіту та його поділ зберігалися з часів Бібрськиого повіту Австро-Угорщини.

Зміни адміністративного поділуРедагувати

 
Бібрський повіт

1 квітня 1928 р. вилучено частину гміни (самоврядної громади) Жирава Бібрського повіту і з неї утворено сільську гміну Кремерувка того ж повіту[2].

1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни[3] внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)Редагувати

  1. м. Бібрка
  2. містечко Ходорів — місто з 1934 року

Сільські ґміниРедагувати

Кількість:

1920—1928 рр. — 90

1928—1934 рр. — 91

1934—1939 рр. — 10

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Бібрка Ернсдорф (Благодатівка)Волове, ЛюбешкаЛаниЛанкі Мале (Малі Ланки), Регфельд, Сарнікі (Сірники)Стокі (Стоки)Стжалкі (Стрілки) 9
2 Ґміна Бортники Бортнікі (Бортники)Букавіна (Буковина)Демідув (Демидів)Добровляни (Добрівляни)МолодиньчеНовосельце (Новосільці)Подліскі (Підліски), Черемхув (Черемхів) 8
3 Ґміна Броздовичі Бжоздовце (Берездівці)ГранкіКутиЛяшкі Дольне (Долішнє)Ляшкі Ґурне (Горішнє)Подгорце (Підгірці)Поднєстжани (Піддністряни)Руда (Рудківці)Станьковце (Станківці)Тужановце (Тужанівці) 10
4 Ґміна Великі Глібовичі Хлєбовіце Вєлькє (Великі Глібовичі), Гуціско (Гутисько), ЛопушнаОльховєц (Вільховець)Суходул (Суходіл)Волощизна (Волощина) 6
5 Ґміна Нові Стрілиська Баковце (Баківці)Бертешув (Бертишів)Грусятиче (Грусятичі)Дуліби (Дуліби)Жабокрукі, Калінувка (Калинівка)Кнєсьоло (Кнісело)Лещин (Ліщини)Оришковце (Орішківці)Репехув (Репехів)Стреліска Нове (Нові Стрілища)Стреліска Старе (Старі Стрілища)Трибуховце (Трибоківці) 13
6 Ґміна Острів Борусув (Борусів)Бориниче (Бориничі)Дроговиче (Дроховичі)Голдовіце (Голдовичі)Городище Цетнарскє (Городищенське)Городище Крулєвскє (Городище)ЛучаниОструв (Чорний Острів)Оттиньовіце (Отиневичі), Юшковце (Юшківці) 10
7 Ґміна Підгородище ГородиславичіГринівЗвенигород, КоцурівМиколаївПідгородищеПід'ярківПідсоснівРоманівСелиська  10
8 Ґміна Соколівка Бриньце Церкєвне (Бринці Церковні)Бриньце Заґурне (Бринці Загірні)Вибранувка (Вибранівка)Дзєвєнтнікі (Дев'ятники), Кологури (Кологори), Мюльбах, Пєтнічани (П'ятничани)Соколувка (Соколівка), Ходерковце (Ходорківці)Чижице (Чижичі)Ятвєнґі (Ятвяги) 11
9 Ґміна Старе Село Будкув (Будків)Водники (Відники), Подманастеж (Підмонастир)Старе СелоШоломия (Шоломинь) 5
10 Ґміна Ходорів Бородчице (Бородчиці)Вежбіца (Вербиця)Волчатиче (Вовчатичі)Заґуречко (Загірочко)Залєсьце (Заліски), Жирава, Кремерувка (утв. в 1928 році), Сухрув (Сугрів), Чартор'я (Кам'яне) 9

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

ПерейменуванняРедагувати

Рішенням міністра внутрішніх справ 11 березня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські[4]:

  • Сарнікі Мале (замість Регфельд — Rehfeld)

У складі СРСРРедагувати

27 листопада 1939 р. повіт включений до новоутвореної Львівської області[5].

17 січня 1940 — терен повіту розділили на Бобрський, Ходорівський і Новострілищанський райони.

НаселенняРедагувати

У 1939 році в повіті проживало 106 070 мешканців (73 895 українців-грекокатоликів — 69,67 %, 9 965 українців-латинників — 9,39 %, 11 575 поляків — 10,91 %, 1 945 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,83 %, 8 205 євреїв — 7,74 % і 485 німців та інших національностей — 0,46 %)[6].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 97 124 населення ніби-то було аж 30672 (31,67 %) поляків при 60444 (62,23 %) українців, 5533 (5,7 %) євреїв і 211 (0,22 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), допольським (австрійським 1907 року) та післяпольським (радянським 1940 і німецьким 1942) даним.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати