Ре́пехів — село в Україні, у Жидачівському районі Львівської області. Населення становить 258 осіб.[1] Орган місцевого самоврядування — Баковецька сільська рада.

село Репехів
Лелече гніздо на даху закинутого храму
Лелече гніздо на даху закинутого храму
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Жидачівський район
Рада/громада Баковецька сільська рада
Код КОАТУУ 4621580305
Облікова картка с. Репехів[1] 
Основні дані
Засноване 1406[3]
Населення 258 осіб[1][2]
Поштовий індекс 81923[4]
Телефонний код +380 3239[1]
Географічні дані
Географічні координати 49°32′37″ пн. ш. 24°20′50″ сх. д. / 49.54361° пн. ш. 24.34722° сх. д. / 49.54361; 24.34722Координати: 49°32′37″ пн. ш. 24°20′50″ сх. д. / 49.54361° пн. ш. 24.34722° сх. д. / 49.54361; 24.34722
Середня висота
над рівнем моря
305 м[5]
Відстань до
обласного центру
45 км[6]
Відстань до
районного центру
36 км[6]
Найближча залізнична станція Глібовичі
Відстань до
залізничної станції
22 км
Місцева влада
Адреса ради 81712, Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Баківці, вул. Львівська, 2, тел. 6-15-41[1]
Карта
Репехів. Карта розташування: Україна
Репехів
Репехів
Репехів. Карта розташування: Львівська область
Репехів
Репехів

CMNS: Репехів у Вікісховищі

НазваРедагувати

Назва села Репехів, на думку українського мовознавця Михайла Худаша, походить від кореня «леп», який означає «кращий» у багатьох слов'янських мовах[7].

ГеографіяРедагувати

Село розташоване на півночі району, за 36 кілометрів від районного центру. Фізична відстань до Жидачева — 36 км, до Києва — 578 км.[6]

Сусідні населені пункти:

  П'ятничани (~3,2 км) Трибоківці (~2,1 км)  
N Баківці (~3,4 км)
W    'Репехів'    E
S
Бертишів (~2,3 км) Кнісело (~4,5 км)

Місцеві топоніми, зафіксовані у земельній метриці 1787 року: «Загуменики», «Помярки», «В Жолобі», «П'ятничанські Гони», «Попова долина», «Попів ліс», «Коротиші», «Зарваниця», «Коритовина», «Гнилі кернички», «Острий Горб», «Глиниська»[7].

Клімат Репехова
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −1,3 0,0 5,0 12,6 18,6 21,8 23,1 22,6 18,3 12,7 5,5 0,6 11,6
Середня температура, °C −4 −2,6 1,6 8,0 13,4 16,6 17,8 17,2 13,4 8,3 2,7 −1,7 7,6
Середній мінімум, °C −6,7 −5,1 −1,7 3,5 8,3 11,4 12,6 11,9 8,5 3,9 0,0 −4 3,6
Норма опадів, мм 36 35 39 51 79 94 96 73 58 43 41 47 692
Джерело: [1]

У селі розташована ботанічна пам'ятка природи — Тополя-патріарх.

 
Ботанічна пам'ятка природи «Тополя-патріарх»

НаселенняРедагувати

Населення села Репехів (1765–?)
Рік Загальна кількість Релігійний склад
Греко-католики % Римо-католики % Юдеї %
1765[8] 187[a]
1880
1909
1935 - -

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 258 осіб.[1][2] Рідною мовою назвали[9]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 258 100,00 %

ІсторіяРедагувати

Перша згадка про село датується 1406 роком: вона міститься у борговому зобов'язанні польського короля Казимира шляхтичеві Чебровському, у якому король дозволив збирати прибутки з ряду сіл, серед яких був і Репехів, як покриття боргу розміром 50 гривень. Село на той час належало Короні Польській, було віддано братам Ч(Ц)ебровським до 1469 року.[3]

19 лютого 1506 року село, як і сусідні Баківці, Трибоківці та Жабокруки, були звільнені від сплати податків, що могло бути спричинено набігом татар. У той час воно належало польському шляхтичу — галицькому хорунжому Рафалу з Сєняви (Рафаелю із Сеняви). У 1515 році, за наявності 3 ланів землі[b], село належало Мсцішкам. У актовому записі 1521 року зазначено про те, що Репехів було залишено у довічну власність Яну Чебровському (Цебровському), хоча вже у 1525 році села Репехів, Баківці, Трибоківці та Борилів[c] були віддані як борг за позичені 300 золотих хорунжому Миколі Сенявському. Через вісім років, 31 травня 1533 року, король надав села Баківці, Трибоківці, Репехів, Жабокруки, Дворище та Любшу у довічне утримання Александру і Прокопу Сенявським[3] — молодшим братам майбутнього великого коронного гетьмана[10] Миколая Сєнявського (між іншим, побратима Дмитра-Байди Вишневецького). У 1547 році король надав села Репехів і Баківці у спадкове володіння Олександру і Прокопу Сенявським. За даними податкового реєстру 1578 року у селі оброблялись 6 ланів[b] землі, жив священик, а саме село належало жмигродському каштелянові[11].

Навесні 1600 року король Зигмунд III Ваза дозволив Яну Щасному Гербуртові викупити села Репехів, Баківці і Трибоківці у їх власниці — Анни Стадніцкої. Довічним володінням Станіслава Глембоцького село стало весною 1622 року з волі короля, Зигмунта III Вази, хоча через 2 роки село було передане Яну Каменомойському. У 1626 році село зазнало спустошливого нападу татарської орди, що не дозволило зібрати і 5-ї частини нормального податку [11]. У Репехові, у 1630—1640 роках, було 2 стави, 2 млини, мешкало 15 сімей кметів. У довічне володіння Маріанні Кросновській село перейшло на початку 1641 року, за рішенням польського короля Владислава IV, хоч через кілька років село перебувало у власності Анни Казановської.[12]

Під час національно-визвольної війни українського народу село, як і сусідні Трибоківці і Баківці, спустошили татарські орди. Опис 1662 року зазначає, що у селі були 4 кмети, 6 комірників, 1 загородник, млин, став і не менше 30-ти бджолосімей. На той час село перебувало у довічному володінні Анни з Потока Слушки та її другого чоловіка Міхала Яна Станіславського.[8]

Наступним зафіксованим власником села став ковельський староста князь Димитр Яблоновський, який 10 листопада 1740 року отримав села Баківці, Репехів і Трибоківці від польського короля Августа II Сильного. Згідно з актом люстрації села 1765 року, річний прибуток із села становив 2183 золотих. Після першого поділу Польщі, що відбувся у вересні 1772 року, село опинилось у складі імперії Габсбурґів (з 1804 року — Австрійської імперії). Власник не змінився — 5 червня 1778 року князь Яблоновський викупив Репехів, декілька довколишніх сіл за 28 000 злотих ринських.[8]

Релігійне життяРедагувати

  • Римо-католицька капличка у Репехові спорудження якої розпочали 1906 року — але не як репехівської, а як |баківської і закінчили лише 1910 року. Освятив новозбудовану святиню 2 травня 1910 року єпископ-суфраган Владислав Бандурський. Невелика за розмірами, мурована з цегли, покрита бляхою. До нави, з боку входу, прибудовано невеликий притвор з хрестом у вершині. Трикутний фронтон нави завершується також хрестом. З протилежного боку від головного входу до нави прибудовано чотиригранний вівтар, з чотиригранним дахом, у вершині якого знаходиться ще один хрест. З обох сторін вівтаря прибудовано маленькі різниці. Стіни храму мають високі стрільчаті вікна. В інтер'єрах збереглися рештки олійного розпису. На місці, де колись знаходилася сингатурка нині гніздо лелеки. В радянський час каплицю використовували як склад-станцію для заправки газових балонів, відтак, напевно, споруда дожила до наших днів ще у пристойному вигляді, хоча й тривалий час стояла пусткою.[13]
  • Греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці.[14] Адміністратор парафії — о. Андрій Соколовський.

ПолітикаРедагувати

Голова сільської ради — Лалак Ігор Семенович, 1975 року народження, вперше обраний у 2006 році, член Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина».

На виборах у селі Репехів працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні народного дому «Просвіта». Результати виборів:

Парламентські вибори 2012,
результати голосування[18]
віддано голосів
ВО «Батьківщина»
  
55
ВО «Свобода»
  
42
«УДАР»
  
32
«Наша Україна»
  
6
«Партія регіонів»
  
5
Інші
  
3

Парламентські вибори, 2019Редагувати

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460310, розташована у приміщенні народного дому.

Результати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е Облікова картка с. Репехів. rada.gov.ua. Верховна рада України. Процитовано 27 червня 2020. 
  2. а б Населення населених пунктів Львівської області за даними перепису 2001 року. pop-stat.mashke.org. Процитовано 27 червня 2020. 
  3. а б в Історія села Репехів, 2008, с. 6
  4. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: ВПЗ с. Баківці. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 27 червня 2020. 
  5. Погода в селі Репехів. weather.in.ua. Процитовано 27 червня 2020. 
  6. а б в Розрахунок відстаней між містами України, Європи, Азії. della.com.ua. Процитовано 27 червня 2020. 
  7. а б Історія села Репехів, 2008, с. 5
  8. а б в Історія села Репехів, 2008, с. 9
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - 046 ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 2013-00-11. 
  10. Sieniawscy (01). mariusz.eu.pn (pl). Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 6 січня 2016. 
  11. а б Історія села Репехів, 2008, с. 7
  12. Історія села Репехів, 2008, с. 8
  13. Каплиця в Репехові. castles.com.ua. Замки та храми України. Процитовано 27 червня 2020. 
  14. Церква в Репехові. pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 27 червня 2020. 
  15. Результати голосування по дільницях: № округу 127, № виборчої дільниці 57
  16. Результати голосування по дільницях ТВО № 128, Львівська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004
  17. Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 125, Львівська область. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року
  18. а б Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО №126, Львівська область
  19. Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 125, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року
  20. Результати голосування по дільницях ТВО № 128, Львівська область. Вибори Президента України 17 січня 2010 року
  21. Результати голосування по дільницях ТВО № 128, Львівська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року
  22. Підсумки голосування на виборчих дільницях в одномандатному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область
  23. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Процитовано 29 грудня 2019. 
  24. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Процитовано 29 грудня 2019. 

ДжерелаРедагувати

  • Лаба Василь. Історія села Репехів від найдавніших часів до 1939 року. — Львів, 2008. — 32 с.

ПосиланняРедагувати


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>