Бухарська область

Буха́рська о́бласть (узб. Бухоро вилояти, Buxoro viloyati) — адміністративно-територіальна одиниця на заході Узбекистану. Утворена 15 січня 1938 року. Площа 40,32 тисяч км². Населення 1437,7 тис. мешканців (1996). Адміністративний центр — місто Бухара.

Бухарська область

Бухоро вилояти / Buxoro viloyati

Адміністративний центр Бухара
Країна Узбекистан Узбекистан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Навоїйська область, Кашкадар'їнська область, Хорезмська область, Каракалпакстан ?
Офіційна мова узбецька
Населення
 - повне 1 505 800
 - густота 35 чол./км²
Площа
 - повна 40 300 км² км²
Висота
 - максимальна 206 м
 - мінімальна 206 м
Часовий пояс UTC+5
Дата заснування 15 січня 1938
Вебсайт buxoro.uz/index.php?Lang=en
Код ISO 3166-2 UZ-BU
UZ-Buxoro.PNG

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Бухарська область

Межує на північному заході з Хорезмською, на півночі і сході — з Навоїйською, на південному сході — з Кашкадар'їнською областями Узбекистану, на заході і південному заході — з Туркменістаном (Лебапський вілоят).

ГеографіяРедагувати

Переважна частина території розташована на півдні пустелі Кизилкум з закріпленими рослинністю грядовими і бугристими пісками та з окремими височинами (Кульджуктау, висота до 785 м).

Клімат різко континентальний, посушливий. Середні температури січня — −5 °C, липня 29 °C. Опадів близько 150 мм на рік.

Головні річки — Зеравшан і Амудар'я. Озера — Тудакуль, Денгизкуль та інші. ВодосховищаКуюмазарське, Тудакульське і Шоркульське.

Ґрунти алювіальні, лукові, болотні. Поширені чагарники, ефемери і ефемероїди. В області — Кизилкумський заповідник.

ЕкономікаРедагувати

Видобуток природного газу (великі родовища — Газлі та інші); газопроводи на Урал, в Центр, через Ташкент в Киргизстан і на південь Казахстану, нафти.

Легка (бавовноочисна, бавовняно-паперова, шовкомотальна та інші) і харчова промисловості. Основний промисловий центр — Бухара.

Землеробство поливне (Аму-Бухарський канал та інші). Головні галузі сільського господарства: бавовництво, каракульництво, шовківництво. Розвинені плодівництво, баштанство, виноградарство.

Адміністративний поділРедагувати

Станом на 1 січня 2011 року область поділена на 11 районів і 2 міста обласного підпорядкування.[1]

РайониРедагувати

 
Райони Бухарської області
№ п/п Район Центр
1 Алатський місто Алат
2 Бухарський місто Ґалаасія
3 Вабкентський місто Вабкент
4 Гіждуванський місто Гіждуван
5 Джандарський міське селище Жондор
6 Каганський місто Каган
7 Каракульський місто Каракуль
8 Караулбазарський місто Караулбазар
9 Пешкунський міське селище Янгібазар
10 Ромітанський місто Ромітан
11 Шафірканський місто Шафіркан

Міста обласного підпорядкуванняРедагувати

Населені пунктиРедагувати

Станом на 1 січня 2011 року в області налічувалося 11 міст, 62 міських селища і 120 сільських сходів громадян.

МістаРедагувати

Керівництво Бухарської областіРедагувати

Голови облвиконкомуРедагувати

  1. Ашуров Умаржон Касимович (1939 — 1940)
  2. Назаров Сагдулла (194.4 — 194.6)
  3. Махмудов Хамро (194.9 — 195.0)
  4. Таїров Абдулхай (1952 — вересень 1952)
  5. Махмудов Насир (1955 — 1956)
  6. Ніязметов Ірискул (1957 — 1960)
  7. Матчанов Назар Маткарімович (1961)
  8. Ташкулов Сергій Олександрович (1961 — 1963)
  9. Базаров Нешан (1963 — 1971)
  10. Хайруллаєв Шаріф Камалович (1971 — 197.6)
  11. Асатов Убайд (1976 — квітень 1982)
  12. Ельбаєв Х. (квітень 1982 — 198.3)
  13. Нарзуллаєв Нурулло Назарович (198.5 — 1986)
  14. Ташкенбаєв Алішер Холмурадович (1986 — 1990)
  15. Гатауллін Шаміль (1990 — 1991)

Голови обласної ради народних депутатівРедагувати

  1. Ядгаров Дамір Саліхович (березень 1990 — січень 1992)

1-і секретарі обкому КП УзбекистануРедагувати

  1. Абдурахманов Абдуджабар Абдуджабарович (травень 1938 — липень 1938)
  2. Турдиєв Халіл (серпень 1938 — лютий 1939)
  3. Мавлянов Абдуразак (лютий 1939 — жовтень 1941)
  4. Ісмаїлов (1941 — 194.2)
  5. Тургунов Мавлян (194.3 — 194.)
  6. Артикбаев Якубджан (194.5 — січень 1946)
  7. Мукумбаєв Карім Карімович (січень 1946 — 1948)
  8. Мангутов Нігмат Мухамеджанович (1948 — березень 1951)
  9. Алімов Аріф Алімович (березень 1951 — вересень 1952)
  10. Таїров Абдулхай (вересень 1952 — 1953)
  11. Джурабаєв Мурат Надирович (грудень 1953 — травень 1956)
  12. Ризаєв Ахмадалі (1956 — 1962)
  13. Матчанов Назар Маткарімович (травень 1962 — березень 1965)
  14. Муртазаєв Каюм (березень 1965 — 7 лютого 1977)
  15. Карімов Абдувахід Карімович (7 лютого 1977 — 4 січня 1984)
  16. Джаббаров Ісмаїл (4 січня 1984 — 22 жовтня 1988)
  17. Ядгаров Дамір Саліхович (22 жовтня 1988 — 14 вересня 1991)

Хокіми (губернатори)Редагувати

  1. Ядгаров Дамір Саліхович (28 січня 1992 — березень 1994)
  2. Рахмонов Мавлон Рахімович (18 березня 1994 — 14 грудня 1996)
  3. Хусенов Самойдін Косимович (1996 — грудень 2011)
  4. Есанов Мухиддін Турдийович (27 грудня 2011 — 16 грудня 2016)
  5. Барноєв Уктам Ісайович (16 грудня 2016 — 27 лютого 2020)
  6. Камалов Карім Джамалович (29 березня 2020 — 22 серпня 2020)
  7. Умаров Фарход Бакоєвич (28 серпня 2020 — 7 листопада 2020)
  8. Заріпов Ботір Комілович (7 листопада 2020 — )

ЛітератураРедагувати

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 89(рос.)

ПриміткиРедагувати

  1. СОАТО (рос.)(узб.) [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]