Відкрити головне меню

Зеравша́н (тадж. Зарафшон, від перс. زرافشان‎ «золотоносна»; також Зерафшан, Зарафшан, у верхів'ї — Матча) — безстічна річка у Середній Азії; протікає в Таджикистані й Узбекистані — територіями з багатою історичною та культурною традицією.

Зеравшан
Зарафшон, زرافشان
Зеравшан у Таджикистані.jpg
Зеравшан у Таджикистані
39°28′06″ пн. ш. 70°29′30″ сх. д. / 39.468600000027777241° пн. ш. 70.4917000000277767° сх. д. / 39.468600000027777241; 70.4917000000277767
Витік Зеравшанський хребет Паміру
• координати 39°28′06″ пн. ш. 70°29′30″ сх. д. / 39.468600000027777241° пн. ш. 70.4917000000277767° сх. д. / 39.468600000027777241; 70.4917000000277767
висота, м бл. 5 600 м
Гирло
• координати 39°33′21″ пн. ш. 63°52′08″ сх. д. / 39.55600000002777250° пн. ш. 63.868900000027771569° сх. д. / 39.55600000002777250; 63.868900000027771569
Басейн
Країни: Таджикистан Таджикистан
Узбекистан Узбекистан
Прирічкові країни: Таджикистан Таджикистан
Узбекистан Узбекистан
Довжина 877 км
Площа басейну: 17 700 км²
Середньорічний стік 162 м³/с
Притоки: Fan Darya[d], Kshtut[d], Mogiyondarya[d], Q28669014? і Q28732426?
GeoNames, Global Geosites 1161916
Зеравшан у Вікісховищі?

Загальні характеристикиРедагувати

Довжина річки — 877 км, площа басейну — 17 700 км².

Живлення — переважно снігове і льодовикове (Зеравшанський льодовик).

Пересічний показник витрат води — 162 м³/с: від 38,3 м³/с у січні до 464 м³/с у липні.

Географія протіканняРедагувати

Зеравшан бере свій початок на Зеравшанському хребті Паміру, протікає територією Таджикистану на 300 км західніше до Пенджикента, перетинаючи кордон з Узбекистаном, повертає на північний захід, створює унікальну оазу, у якій розташоване велике місто Самарканд. У середній течії розпадається на два рукави — Акдар'ю і Карадар'ю. Зрошуючи великі посушливі території, минаючи місто Каттакурган, тече до міста Навої та повертає на південний захід, а проходячи через Бухару та Каракуль, зникає в пустелі, трохи не діставшись свого давнього гирла на річці Амудар'ї.

Каналом Екскіанхор Зеравшан сполучається з річкою Кашкадар'я.

У пониззі річки споруджено Аму-Бухарський канал, що поєднує її з Куюмазарським водосховищем, озерами Тудакуль, Денгізкуль, споруджено Каттакурганське водосховище.

Історія та значенняРедагувати

Про поселення людей в басейні Зеравшану, завдяки археологічним розкопкам, відомо від доби неоліту — тут була давня стоянка людей Заманбобо на відстані 27 км на північний захід від міста Каракуль, городища Саразм (IV—ІІ тис. до н. е.), Хазарасп (IIIII ст.ст.), Кумушкент (IV ст.ст.).

Стародавній Самарканд був заснований близько 700-го року до н. е. на берегах річки.

Назва річки перського походження вказує на знання про річковий пісок із вмістом золота у верхів'ї річки вже за давнини. Давні греки у своїх писаннях, імовірно, згадували річку під назвою Polytimetus.

Попри те, що Зеравшан менш велика і відома річка, ніж Амудар'я та Сирдар'я, вона має не менш важливе господарське значення, зокрема іригаційне.

Джерела та посиланняРедагувати

  • Бартольд В.В. К Истории Орошения в Туркестане. // Собрание соч., том 3, М., 1965 (рос.)
  • Barthold V.V. Turkestan Down to the Mongol Invasion, L., 1968 (англ.)
  • Robert Lewis «Early Irrigation in West Turkestan» Annals of the Association of American Geographers Vol.56 №.3 (Sept. 1966), стор. 467–491 (англ.)
  • Edgar Knobloch Beyond the Oxus, L., 1972 (англ.)
  • Водний маршрут Зеравшаном на www.skitalets.ru (рос.)