Будинок на вулиці Саксаганського, 24/25
Будинок на вулиці Саксаганського, 24/25 — житловий будинок, пам'ятка історії[1][2][3] та архітектури місцевого значення[4][5]. Розташований у Голосіївському районі міста Києва на розі вулиць Саксаганського і Антоновича. У «Зводі пам'яток історії та культури України» номер будинку вказаний як № 24/27, проте на сучасних вказівниках, розміщених на самому будинку, вказаний № 24/25.
Будинок на вулиці Саксаганського, 24/25 | |
---|---|
50°26′10″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. / 50.43613888891677277° пн. ш. 30.51427777780577699° сх. д.Координати: 50°26′10″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. / 50.43613888891677277° пн. ш. 30.51427777780577699° сх. д. | |
Країна | Україна |
Місто | Київ |
Вулиця | Саксаганського |
Тип | будівля |
Тип будівлі | житловий будинок |
Стиль | конструктивізм і сталінська архітектура[d] |
Початок будівництва | 1930-ті |
Побудовано | 1930-ті |
Відомі мешканці |
Азарх-Опалова Євгенія Емануїлівна Бобровников Олексій Вікторович Браун Володимир Олександрович Вершигора Петро Петрович Вескляров Петро Юхимович Демуцький Данило Порфирович Дольд-Михайлик Юрій Петрович Зарицький Соломон Мойсейович Левчук Тимофій Васильович Самчук Улас Олексійович Цибульник Суламіф Мойсеївна Шмарук Ісаак Петрович |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія ред.
Будинок зведений у 1930-х роках, для працівників київської кіностудії. Є гарним зразком перехідного періоду від конструктивізму до радянського неокласицизму[6]. Протягом Другої світової війни будинок зазнав значних пошкоджень і був відбудований у 1944—1947 роках. Будинок визначний тим, що як у довоєнний період, так і після війни у ньому селилися радянські культурні діячі — письменники, режисери, актори[7].
Опис ред.
Будинок цегляний, тинькований, прямокутний у плані, двосекційний, у кожній із секцій первісно були по дві квартири на поверсі, які також мали службові виходи через кухні на чорні сходи. Дах двосхилий, бляшаний, перекриття пласкі, залізобетонні. Композиційно асиметричний, складається з двох частин: семиповерхової наріжної частини, виконаної у вигляді прямокутної вежі у стилі конструктивізму, і шестиповерхового крила, в якому простежуються риси радянського класицизму. У наріжній частині її прямий конструктивістський абрис підкреслюють дві вертикалі лоджій із бетонними фігурними балюстрадами, вікна, навпаки, оформлені рамковими лиштвами у спрощених класицистичних формах. Завершується наріжна частина будинку карнизом зі спрощеними за формою модульйонами. Крило, що виходить на вулицю Саксаганського, має більше ознак неокласицизму: центральна частина фасаду оформлена у вигляді декоративного портика на рівні другого-п'ятого поверхів, утвореного сімома пласкими класичними пілястрами. У портику на третьому, четвертому і п'ятому поверхах розташовано кілька балконів. Два парадних входи розташовані саме в цій частині будинку, причому нумерація під'їздів йде справа наліво, на правому фланзі — проїзд у подвір'я, над яким розташований вертикальний ряд лоджій. Дворовий фасад не тинькований, вирішений у простих формах функціоналізму[7].
Видатні мешканці ред.
- квартира № 2: у 1949—1957 роках тут жив Володимир Олександрович Браун (1896—1957), кінорежисер, заслужений діяч мистецтв УРСР[6][8].
- квартира № 5 (трикімнатна, 3-й поверх): у 1947—1957 роках тут займав дві кімнати Данило Порфирович Демуцький, кінооператор, заслужений діяч мистецтв УзбРСР та УРСР[6][9][10][8][11].
- квартира № 10 (за сучасною нумерацією № 11): в одній з кімнат цієї трикімнатної квартири у 1939—1941 році проживав Петро Вершигора, радянський письменник і військовий діяч, Герой Радянського Союзу, лауреат Державної премії СРСР[6][8].
- квартира № 11: у 1950—1957 роках в ній жив Ісаак Петрович Шмарук[8], кінорежисер, а з 1954 по 1957 рік — Суламіф Мойсеївна Цибульник, також кінорежисер і дружина Ісаака Шмарука[6].
- квартира № 13: у 1949—1957 роках тут мешкав Тимофій Васильович Левчук, кінорежисер, теоретик кіно, народний артист УРСР і СРСР, заслужений діяч мистецтв УРСР, один із засновників Спілки кінематографістів України[6].
- квартира № 14: у 1949—1985 роках тут мешкала Євгенія Еммануїлівна Азарх-Опалова, актриса театру і кіно, народна артистка УРСР[6]
- квартира № 19: наприкінці 1941 року тут проживав український письменник, журналіст і публіцист, редактор, член уряду УНР у вигнанні, Улас Самчук, який прибув до окупованого нацистами Києва під виглядом німецького журналіста[11][12].
- квартира № 21: у 1962—1964 роках в ній жив Петро Юхимович Вескляров, актор, заслужений артист УРСР, більш відомий як телеведучий «дід Панас»[6]
- квартира № 22: у 1944—1957 роках тут проживав Олексій Вікторович Бобровников, художник кіно і театру[6].
- квартира № 24: у 1944—1975 роках в ній мешкав Соломон Мойсейович Зарицький, художник театру і кіно[6][9][11].
Також є дані про те, що у цьому будинку мешкали режисери І. П. Савченко[8], Л. Д. Луков[8], наприкінці 1930-х років — письменник Ю. Дольд-Михайлик[6][9][8][11].
Меморіальні дошки ред.
У 1976 році праворуч від під'їзду № 1 встановили меморіальну бронзову дошку з барельєфним портретом Д. Демуцького (скульптор І. Копайгоренко)[13], у 1992 році ліворуч від того ж під'їзду встановили бронзову дошку на честь В. Брауна (скульптор В. Медведєв, архітектор А. Мілецький)[12].
Галерея ред.
-
Головний фасад, що виходить на вулиць Саксаганського
-
Меморіальна дошка В. Брауну
-
Меморіальна дошка Д. Демуцькому
Примітки ред.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 21.08.1975 № 840
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 04.08.1980 № 1102
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 30.07.1984 № 693
- ↑ Наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 25.09.2006 № 53
- ↑ Інформаційний зведений перелік об'єктів культурної спадщини Голосіївського району. Станом на 1.11.2018 (PDF). www.guoks.gov.ua. Департамент охорони культурної спадщини. Архів оригіналу (PDF) за 28.01.2019. Процитовано 26 січня 2019 року.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Звід, 2004, с. 1094.
- ↑ а б Звід, 2004, с. 1121.
- ↑ а б в г д е ж Киев, 1982, с. 493.
- ↑ а б в Гирич, 2018, с. 371.
- ↑ Киев, 1982, с. 155.
- ↑ а б в г Гирич, 2014, с. 76.
- ↑ а б Звід, 2004, с. 1122.
- ↑ Киев, 1982, с. 156.
Джерела ред.
- Вериківська І. М., Кучерук О., Смирнова Н., Черна В. Житловий будинок серед. 1930-х рр., в якому проживали відомі діячі культури // Київ: Кн. 1, ч. 2: М-С Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 1. — С. 585—1216. — 3900 прим. — ISBN 966-95478-2-2.
- Гирич І. Б. Київ: люди і будинки. — 2-ге. — К. : Либідь, 2018. — 432 с. — ISBN 978-966-06-0704-0.
- Гирич І. Б. Під захистом святого Володимира: Університет та його околиці. — К. : Либідь, 2014. — 80 с. — (Твій Київ) — ISBN 978-966-06-0672-2.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — 704 с., ил. (рос.)