Мілецький Авраам Мойсейович

Авраа́м Мойсе́йович Міле́цький (нар. 10 березня 1918, Київ — пом. 16 червня 2004, Ашкелон, Ізраїль) — український архітектор, член спілки архітекторів СРСР, почесний член Академії архітектури України, доцент Київського державного художнього інституту, лауреат Державної премії СРСР за будівництво Палацу піонерів і школярів (1967). Один з найважливіших архітекторів Києва другої половини XX століття. Пропонент нео-модернізму.

Авраам Мойсейович Мілецький
Народження 10 березня 1918(1918-03-10)
Смерть 16 червня 2004(2004-06-16) (86 років)
Національність єврей
Країна
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Israel.svg Ізраїль
Навчання Київський національний університет будівництва і архітектури
Діяльність архітектор
Праця в містах Київ, Торгау, Харків
Найважливіші споруди Палац піонерів і школярів (1967)
Нагороди Державна премія СРСР Державна премія СРСР (1967)
Ідентифікатори і посилання

БіографіяРедагувати

Народився 10 березня 1918 у Києві. Навчався у Київській школі номер 79. У 1941 році здобув вищу освіту у Київському інженерно-будівельному інституті, навчався у Йосипа Каракіса, керівником диплому у Мілецького був Володимир Заболотний. Батько помер у 1934 році, мати і бабуся загинули в Бабиному Яру.

Протягом 19411945 брав участь у Другій світовій війні. Після навчання в московській воєнно-інженерній академії, брав участь у воєнних діях як військовий технік другого рангу, а потім — заступник командира саперної роти.

У 1946 році почав працювати в Управлінні державних архітектурних майстерень в майстерні Анатолія Добровольського. З 1950 року працював головним архітектором проєктів, а з 1979 — керівником архітектурної майстерні № 11 ГУ «Київпроект». Протягом 19851989 років працював на посаді головного архітектора проєктів майстерень № 6 ГУ «Київпроект».

Автор книг "Парк-музей 'Древний Киев' " і "Наплывы памяти".

Був близьким другом письменника Віктора Некрасова.[1]

Через антисемітську кампанію і блокування реалізації проєктів емігрував у 1991 році в Ізраїль і помер у Ашкелоні 16 червня 2004 року.[1]

Основні роботи[2]Редагувати

Відгуки про архітектораРедагувати

За словами Миколи Дьоміна спадщина Авраама Мілецького є визначальною для післявоєнної радянської архітектури Києва.

Несправедливо, на мій погляд, ці об'єкти не віднесені до сих пір до пам'ятників архітектури, хоча, безумовно, є пам'ятками архітектури своєї епохи. [3]

Конкурсні проєктиРедагувати

  • Пам'ятник в Бабиному Яру, перший і другий тури (1967)
  • Музей Леніна в Києві (1980)

Галерея робітРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Милецкий, Авраам (1997). Наплывы памяти (Русский). Иерусалим: Филобиблон. 
  2. Ерофалов, Борис (2010). Архитектура Советского Киева (Русский). Киев. 
  3. Киев: гений места. Радио Свобода (ru). Процитовано 2019-11-21. 

ПосиланняРедагувати